120 років тому, 10 лютого 1890 року, народився Борис Пастернак, поет, нобелівський лауреат 1958 року "за значні досягнення в сучасній ліричній поезії, а також за продовження традицій великого росіянина епічного роману". Істинний поет, безпартійний, відомий на заході оригінальністю своєї художньої манери, володів європейськими мовами і який стояв в стороні від магістрального соцреалістичного шляху - таким його знають, пам'ятають і люблять читачі у всьому світі, передають "Подробиці".

Знаменитим автор стане в 1922 році після виходу третьої збірки "Сестра моя жизнь". Уся його творчість сповнена перепадами, до класиків поета не зарахують, але називатимуть великим і геніальним. Про його прозу читачі судитимуть за романом "Доктор Живаго", якого опублікували на батьківщині значно пізніше, як він був написаний.

У 1948 році знищили 25-тисячний наклад "Вибраного" Пастернака, що вийшов в "Золотій серії радянської літератури". Після цього в Союзі публікували тільки переклади – Пастернак звернувся до шекспірівських п'єс. У кінці 1930-х один за одним почали уходити і зникати його знайомі і друзі, хто із власної волі, хто оголошений ворогом народу. Борис Львович переживе сталінський терор і стане жертвою відлиги, що наступить.

Нобелівська премія за опублікований на заході роман "Доктор Живаго" стала приводом для небаченого цькування поета в офіційно-літературних і в політичних колах аж до вимоги видворення його за межі країни. Поза Росією Пастернак себе не мислив, що і спонукало його відмовитися від Нобелівської премії. Після перенесеного інфаркту поет помер, за висновками медичних експертів, від раку легенів. Похований в селищі Передєлкіно Московської області.

Зазначимо, у Києві на фасаді будинку № 9 на вул. Чапаєва встановлено меморіальну дошку російському поетові Борису Пастернаку.