Європейські країни погодилися надати Міжнародному валютному фонду 150 млрд євро задля зміцнення єврозони. Міністри фінансів ЄС сподівалися досягти суми в 200 млрд євро, проте цього не вдалося зробити після того, як від участі в цій схемі відмовилася Британія. На зустрічі міністрів фінансів країн-членів ЄС було оголошено, що найбільші внески до фонду допомоги єврозоні зроблять Німеччина і Іспанія, передає Бі-Бі-Сі.

Про намір надати гроші МВФ заявили і деякі країни, що не входять в зону євро, - Польща, Чехія, Данія і Швеція.

Країни єврозони, які вже звернулися по міжнародну фінансову допомогу, - як-от Греція і Ірландія - не братимуть участі в новій схемі.

Що стосується британської влади, вони хочуть, щоб збільшення бюджету Міжнародного валютного фонду було частиною ширшого процесу, в який були б залучені всі країни Великої двадцятки.

"Британія завжди готова розглядати питання про надання додаткових коштів МВФ, але в рамках глобальної угоди і маючи на увазі глобальну роль фонду", - заявив британський міністр фінансів Джордж Осборн.

Британія наполягає на тому, що роль МВФ полягає в підтримці країн, а не валют.

Проте деякі європейські політики напевно побачать в такій позиції Лондона небажання проявити солідарність у тяжкий момент, коли країни єврозони намагаються вийти із затяжної кризи.

Одночасно з оголошенням міністрів фінансів ЄС про надання додаткових коштів до спеціального фонду МВФ президент Європейського центробанку Маріо Драгі зробив оптимістичну заяву про долю євро.

За словами Драгі, він не сумнівається в тому, що євро переживе нинішню кризу.

Проте Європейський центробанк також попередив про зростання ризиків, що загрожують стабільності єврозони.

За найгіршого розвитку подій, вважає банк, можливе повернення глобальної рецесії.

Нагадаємо, що за підсумками дводенної зустрічі 8-9 грудня 2011 року європейські лідери попередньо домовилися про укладення нової угоди, що передбачає тіснішу інтеграцію країн регіону і розширення повноважень Європейського суду.

Договір передбачає юридичну відповідальність європейських держав за невиконання програми проведення узгодженої податкової та бюджетної політики, що буде відображено на законодавчому рівні через поправки до чинних європейських конвенцій.

Мова йде про створення нових фіскальних правил на національному рівні, при цьому всі кроки, що робляться, покликані нормалізувати ситуацію всередині єврозони. Згідно з оприлюдненою на саміті ініціативою, керівництво країн повинно взяти на себе зобов'язання затверджувати тільки збалансовані бюджети.

Уточнюється, що під визначення "збалансований" в даному випадку потрапляє бюджет з річним структурним дефіцитом не більше 0,5% номінального ВВП. Водночас допускається, що країни з державним боргом менш як 60% ВВП можуть дещо перевищувати зазначену позначку.

Цей бюджетний пакт з усіх країн Євросоюзу категорично відмовилася підтримати тільки Велика Британія, пославшись на те, що подібні домовленості суперечать інтересам країни, ставлячи під удар вкрай важливий для економіки сектор фінансових послуг. Кілька країн ЄС, включаючи Швецію, Угорщину і Чехію, повідомили, що для приєднання до узгодженого на саміті бюджетного пакту їм буде потрібно схвалення парламентів, водночас висловивши принципову підтримку такої угоди.

В ході саміту європейські лідери також домовилися про надання МВФ додаткових коштів у розмірі 200 млрд євро і закликали інші країни робити "паралельні внески". США заявили, що не мають наміру робити додаткових внесків у капітал МВФ, оскільки ресурси фонду достатні.