158 років тому, 10 березня 1865 року, вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського “Ще не вмерла Україна” в Перемишлі (Польща). Ним завершили концерт, присвячений пам’яті Тараса Шевченка.

В рядках нашого Гімну закарбовані найвеличніші сенси та цінності, які притаманні лише Українській нації. Слова, які підкреслюють унікальність та єдність нашого народу.

Що ви могли не знати про один із головних символів країни

Вірш “Ще не вмерла Україна” Павло Чубинський написав восени 1862 року у Києві,  у домі купця Лазарева на вулиці Великій Васильківській, 122.

Шеф поліції звинуватив Павла Чубинського в авторстві: “возмутительных песен и прокламаций”, “за вредное влияние на умы простолюдинов” За вірш “Ще не вмерла України”. Саме за авторство славетного вірша Павла Чубинського у 23-річному віці вислали на проживання під наглядом поліції в Архангельську губернію.

Після проголошення незалежної Української держави в січні 1918 року пісня “Ще не вмерла Україна” звучала як національний гімн при УНР (Українська Народна Республiка), ЗУНР (Західноукраїнська Народна Республiка), Гетьманаті та Директорії.

Восени 1919-го денікінці спалили всі примірники “Ще не вмерла Україна”, випущені 1917 року. За часів більшовицького режиму пісня стала буржуазно-націоналістичною, її суворо заборонили, жорстоко переслідували, а за її виконання можна було поплатитися не лише свободою, а й життям. Головна причина заборони – текст, який не давав українцям забути, що вони козацького роду.

Хоча протягом національно-визвольних змагань “Ще не вмерла Україна” звучала як гімн, однак офіційне затвердження вона одержала лише 15 березня 1939 року – як гімн Карпатської України.

Коли постало питання гімну в роки радянського союзу, “Ще не вмерла Україна” одразу відкинули. Керівництво вимагало, аби в новому гімні стверджувалося що Україна – держава, що входить до складу срср, що вона там “між рівними – рівна, між вільними – вільна” та обов’язково повинна згадуватися комуністична партія, яка веде Україну до “світлого майбутнього”.

Автором радянського гімну для УРСР став Павло Тичина з віршем “Живи, Україно, прекрасна і сильна”, що існував у 1949-1991 рр.

Наприкінці 1980-х – початку 1990-х пісня знову потужно поширилася серед українців. У липні 1991-го після урочистих зборів, присвячених першій річниці ухвалення Декларації про державний суверенітет України, у палаці “Україна” відбувся концерт, завершальним акордом якого стало виконання всіма присутніми у залі пісні “Ще не вмерла Україна”.

Офіційна музична редакція Державного Гімну України була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст затверджено Законом України “Про Державний Гімн України” 6 березня 2003 року.

За пропозицією колишнього президента України Леоніда Кучми перша строфа гімну була змінена: ”Ще не вмерла України і слава, і воля”.

Сьогодні наш Гімн звучить так.