Рамкова конвенція ООН зі змін клімату (UNFCCC) услід за кліматичними переговорами в Копенгагені отримала перелік зобов'язань по скороченню і обмеженню викидів парникових газів до 2020 року від 55 країн-учасниць конвенції, які відповідають за 78% світових викидів, повідомляє РИА "Новости" з посиланням на прес-службу UNFCCC.

Переговори країн-учасниць конвенції в Копенгагені, що завершилися у грудні, не привели до появи нового документу на заміну Кіотському протоколу, термін дії якого закінчується в 2012 році. Підсумком конференції в Копенгагені стало лише узгодження декількома провідними країнами рамкового документа про наміри, який "взяли до відома" решта учасників саміту. Більшість експертів охарактеризували цей результат як явну невдачу.

В кінці цього документа є таблиця, куди розвинені країни, що входять в додаток 1 конвенції (і несуть зобов'язання по скороченню викидів в рамках Кіотського протоколу), мають внести свої цілі по зниженню викидів до 2020 року, а всі інші - вказати заходи щодо запобігання змін клімату. Тепер вона заповнена.

Наступний раунд кліматичних переговорів запланований на кінець травня і має пройти в Бонні.

Так, відповідно до таблиці, Росія готова скоротити викиди на 15-25% від рівня 1990 року, обумовлюючи, що рівень скорочень залежатиме від "обліку потенціалу російських лісів у контексті внеску у виконання зобов'язань по скороченню антропогенних емісій", а також "ухвалення юридично значущих зобов'язань по скороченню антропогенних емісій парникових газів всіма найбільшими емітентами".

США заявляє про готовність скоротити викиди на 17% від рівня 2005 року, з обмовкою, що кінцева цифра залежатиме від чинного американського законодавства. Японія заявляє про можливість скорочення викидів на 25% від рівня 1990 року за умови ефективної нової кліматичної угоди, до якої увійдуть всі провідні економіки світу. Євросоюз готовий скоротити викиди на 20% від рівня 1990 року і на 30% за умови появи всеосяжної кліматичної угоди за участю країн, що розвиваються.

Найбільш амбітні цілі серед країн додатку 1 заявляє Норвегія, яка в рамках нової угоди готова до скорочення викидів на 30-40% від рівня 1990 року. Китай, який належить до країн додатку 2 і не несе зобов'язань у рамках Кіотського протоколу, є одним з найбільших емітентів парникових газів. Китай заявляє про прагнення понизити викиди вуглекислого газу на одиницю ВВП на 40-45% до 2020 року в порівнянні з 2005 роком. Крім того, КНР має намір збільшити поновлювані джерела енергії до 15%.

Інша найбільша країна, що розвивається - Індія - заявляє про намір до 2020 року скоротити викиди на одиницю ВВП на 20-25% від рівня 2005 року.