Якби всеукраїнський референдум про долучення України до НАТО відбувся в липні 2015 року, то 64% громадян країни, які пішли би на референдум, проголосували б за долучення до Північноатлантичного альянсу, свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва і Центром Разумкова в липні цього року.

У прес-релізі, оприлюдненому Фондом за результатами опитування, зазначено, що впродовж тривалого часу більшість українців були впевнені, що нейтральний статус є гарантією безпеки країни (у квітні 2012 року - 42%), до того ж, значна частина населення (у 2012 році - 26%) бачила спосіб гарантування безпеки у військовому союзі з Росією та іншими країнами СНД.

На НАТО ж, як на гарант безпеки для України, в 2012 році покладалися лише 12%. "Анексія Криму та агресія Росії на Сході радикально змінили громадську думку населення України", - зазначено в прес-релізі.

Як наслідок, зазначають соціологи, якби референдум відбувся в липні 2015 року, він був би переконливо виграний: "За" долучення до НАТО проголосували б 64% тих, хто взяв би в ньому участь (28,5% - проти).

"Проте результат є таким високим значною мірою завдяки тому, що явка на такому референдумі була б вищою в тих регіонах, де переважно підтримують членство в НАТО", - пояснюють соціологи.

За даними опитування, за середньої явки в 62% для України в Західному регіоні явка становила б 77%, у Центральному - 65%, а на Донбасі, де більшість населення проти членства України в НАТО, в референдумі готові взяти участь 49%.

За загального позитивного результату референдуму є істотні відмінності між регіонами, зазначають у Центрі Разумкова. "За" членство України в НАТО проголосували б у Західному регіоні 89%, "проти" - 4%, в Центральному - відповідно 73% і 19%, в Південному - відповідно 61% і 40%. "Проти" членства України в НАТО проголосувала би більшість у Східному регіоні - 64%, "за" - 30%, на Донбасі - відповідно 54% і 36%.

Головний мотив підтримки членства в НАТО - питання безпеки. Так, для тих, хто підтримує членство України в НАТО, значення цього мотиву зросло з 65% в 2012 році до 82% в 2015 р. На другому місці - усвідомлення того, що НАТО дасть змогу зміцнити і модернізувати українську армію (значення мотиву зросло з 38% в 2012 році до 49% в 2015-му).

Водночас основний "аргумент" супротивників НАТО той самий, що і в попередні роки: на їхню думку, "це може втягнути Україну у військові дії НАТО", проте ця позиція зменшилася з 63% в 2012 році до 50% в 2015-му. Також менш важливий стереотип супротивників Альянсу, що "НАТО є агресивним імперіалістичним блоком" (46% у 2012 році й 37% - у 2015-му). На колишньому рівні залишилося переконання супротивників НАТО, що "Україна в принципі має бути позаблоковою державою" (34% в 2012 році і 32% в 2015-му). Але в 2015 році додався аргумент, що членство в НАТО "може спровокувати Росію на пряму військову агресію" (29%).

Визнали себе добре поінформованими про наслідки долучення або ні до НАТО лише 8%, ще 38% - частково поінформованими, 36% - мало інформованими і 16% не поінформованими зовсім. Відсутність знань про НАТО позначилася у відповідях на запитання, як приймаються рішення в НАТО. Так, правильна відповідь, що рішення приймаються консенсусом, дали тільки 22% українців. У попередні роки правильних відповідей на це запитання було менше: 14% в 2007 році і 20% - у 2012-му.

Дослідження провели Фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" і соціологічна служба Центру Разумкова з 22 до 27 липня 2015 року. Опитано 2011 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком АР Крим і окупованих територій Донецької і Луганської областей. Теоретична похибка вибірки - 2,3%. Опитування проводилося у рамках проекту Громадського соціологічного консорціуму за фінансової підтримки програми Євросоюзу.

Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" разом з партнерами - Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), Центром Разумкова, фірмою "Ukrainian Sociology service".

Експерти вважають, що Україна готова до членства в НАТО

Експерти вважають, що Україна готова до членства в Організації північноатлантичного договору (НАТО), а Альянс має ухвалити політичне рішення про приєднання України до НАТО. Про це на прес-конференції сказав голова Громадської ліги "Україна-НАТО" Сергій Джердж, передає УНІАН.

Експерт прокоментував заяву президента України Петра Порошенка, що Україна поки що не готова до членства у НАТО.

"З одного боку, я, як експерт і науковець, розумію, що процес реформування відбувається, і це процес, який йде. З іншого боку, цілком очевидно, що жодна країна, яка набула членства у НАТО, вона не була на 100% готова до цього, але приймались політичні рішення, і ті країни, які набували членства у НАТО, вони продовжували реформування значно швидше, ніж це було поза НАТО", - зазначає Джердж.

Разом з тим, з позиції громадянина, він вважає, що "Україна абсолютно готова до співпраці у НАТО, і до інтеграції у НАТО".

Експерт відстоює цю позицію, бо Україна захищає європейську безпеку за допомогою українською армії на сході країни. "Такі цинічні заяви щодо неготовності України, адже суспільство готове сьогодні, і є соціологічні опитування, які говорять, що 64% громадян України підтримують членство України у НАТО", - сказав експерт.

"Тому, якщо проаналізувати в комплексі всі ці речі, я просто абсолютно впевнений, що готові до такого членства, і країни-члени НАТО могли б прийняти політичне рішення для того, щоб Україна набула членства у НАТО", - наголосив Джердж.

У свою чергу президент молодіжного центру Атлантичної ради України Оксана Григор`єва зазначила, що такі заяви президента про неготовність України до членства у НАТО "свідчать про подвійні стандарти, які веде президент і вся його адміністрація. І про підкилимні ігри, які ведуться саме із Росією, із НАТО, з усіма іншими країнами".

На її переконання, не можна говорити про те, що Україна не готова чи у НАТО не готові прийняти Україну, тому що такі заяви можуть вириватися з контексту, що може тлумачитися, що такою є позиція України. Григор`єва вважає, що потрібно змінювати офіційну риторику і не говорити взагалі про це.

Окрім того, заступник голови громадянського руху "Рух за Україну в НАТО" Іван Заєць сказав, що заява Порошенка свідчить про те, що він не бачить мети співробітництва України з НАТО.

Нагадаємо, 2 грудня 2014 року під час засідання Україна – НАТО у Брюсселі український уряд повідомив представників Альянсу про те, що Київ відмовляється від політики позаблоковості.

23 грудня того ж року Верховна Рада скасувала позаблоковий статус країни.

22 вересня відбулося історичне засідання Ради нацбезпеки України за участю генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, на якому президент Петро Порошенко заявив, що євроатлантичний вибір отримує "надзвичайно важливу зростаючу підтримку в українському суспільстві".

"Два роки тому курс на євроатлантичну інтеграцію підтримували 16% українців. Рік тому ця цифра стрімко наближалася до 50%. Зараз кількість українців, які підтримують євроатлантичну інтеграцію, вже перевищує 60%, - заявив Порошенко.

"Коли ми створимо всі умови через реформування країни для відповідності України критеріям членства в НАТО, мною буде прийняте рішення про проведення всенародного референдуму, і таким чином буде зафіксована воля українського народу", – сказав президент.