Попри близькість до Землі та майже такий самий розмір, Венера – це інший світ. Під його товстою мантією кислих сірчаних хмар на поверхні зазвичай 460° за Цельсієм. Ця температура підтримується парниковим ефектом атмосфери, що складається майже з вуглекислого газу. На висоті 70 км над планетою не припиняється штормовий вітер, продукт так званого суперобертання Венери. Астрономи на чолі з Instituto de Astrofísica e Ciências do Espaço (IAstro) ще ближче підійшли до пояснення зв’язку між цими пекельними особливостями. Португальські вчені одночасно виміряли швидкість вітру у двох різних областях атмосфери Венери. Результати дослідження опубліковані у журналі Atmosphere.

Вчені виміряли швидкість вітрів на Венері на відстані 20 км один від одного. Виявилося, що енергія від нижніх і гарячих шарів атмосфери Венери переноситься вгору. Результати дослідження підтверджують гіпотезу, що саме цей процес призводить до прискорення вітру.

Відстежуючи рух хмар з інтервалом в годину, астрономи змогли обчислити швидкість вітру. Вона становить близько 216 км/год у нижній частині атмосфери на середніх широтах, зменшуючись вдвічі ближче до полюсів. Інші дослідження та комп’ютерне моделювання показали, що швидкість вітру в нижній частині хмар майже постійна і не відрізняється вдень та вночі.

Ця робота була проведена майже від полюса до полюса на нічній стороні, відновлюючи зображення, зняті командою в інфрачервоному діапазоні за допомогою телескопа Telescopio Nazionale Galileo на Ла-Пальмі, Канарські острови, між 11 та 13 липня 2012 року. У ті ж дні і відповідно до узгодженої стратегії зонд Venus Express Європейського космічного агентства (ESA), який на той час знаходився на орбіті планети, спостерігав у видимому світлі вершини хмар на висоті близько 70 км.

На цю мить планується наступна місія ESA, присвячена Венері, – EnVision. Апарат вивчатиме поверхню планети і спробує дізнатися про її минуле. Португалія бере участь у цій місії, і Педро Мачадо очолює португальський консорціум, а також є дослідником, відповідальним за один з інструментів – інфрачервоний спектрограф.

"Ця робота показує, якого роду наука стане можливою завдяки інструментам EnVision. Ми вже успішно демонструємо велику значущість науки, яка стане можливою завдяки цій майбутній місії", – сказав він.