За допомогою космічного орбітального апарату Venus Express вчені виявили відразу три активних вулкани, які порівняно недавно викидали розпечену лаву на поверхню Венери. Можливо, вулкани діють і тепер.

"Тепер у нас є переконливі докази наявності на поверхні планети слідів недавніх вивержень", - стверджує Сью Смрекар з Лабораторії реактивного руху NASA.

Вік потоків лави оцінюється від декількох сотень до 2,5 млн років.

Єдиний космічний апарат, що обертається навколо Венери, Venus Express одержав нові знімки однієї планети. Венера схожа на Землю за розмірами, щільністю й масою.

Нові дані дозволяють припустити, що Венера дотепер геологічно активна. Можливо, на ній навіть відбувається рух тектонічних плит.

Але дослідження планети ускладнюється тим, що її поверхню приховують густі хмари з вуглекислого газу. Тиск тут в 93 рази вищий від земного, а температура доходить до 480 градусів за Цельсієм.

Оскільки одержати зображення Венери у видимих променях практично неможливо, учені намагаються зібрати максимум даних іншим способом.

Зокрема, за допомогою спектрометра VIRTIS, що працює в ультрафіолетовій, видимій і ближній інфрачервоній частині спектра. Завдання приладу - вивчати атмосферу Венери на висоті 0-40 км. Venus Express зареєстрував інфрачервоне, або теплове, випромінювання зі схилів вулканів планети.

Сью Смрекар з Лабораторії реактивного руху NASA у Пасадені та її колеги вивчали три області південної півкулі Венери, які геологічно нагадують Гаваї, відомі вулканічною активністю.

При цьому використовувалися топографічні дані, які ще в 1990-1994 роках зібрав космічний апарат Magellan. Супутник NASA тоді просканував 98% поверхні планети.

Залишалося невідомим, є чи серед венеріанських вулканів активні. Якщо виверження відбуваються, то було незрозуміло, як саме це відбувається. Нові дані дозволили припустити, що поведінка вулканів Венери, можливо, не дуже відрізняється від земних.

Вдалося зареєструвати інфрачервоне випромінювання, характерне для лави. На Землі потоки лави можна відрізнити за їхньою взаємодією з киснем та іншими складовими повітря. На Венері процеси йдуть схоже, але більш інтенсивно через гарячу й більше щільної атмосфери, що складається в основному з вуглекислого газу.

Знімки показали, що випромінювання в трьох обраних областях сильніше, ніж навколо вулкана.

Учені підкреслюють, що наразі не вдалося знайти сліди нещодавніх вивержень. Однак уже зібрана інформація дозволяє припустити, що діючі вулкани залишаються на планеті дотепер.

Якщо це дійсно так, то Венера, як і Меркурій з Марсом, належить до планет земної групи, ще більше схожа на Землю.

Наразі існують два взаємозаперечних припущення.

Відповідно до одного, вулканічна активність на Венері колись була настільки сильна, що вся поверхня планети схована під шаром лави завтовшки близько півтора кілометра. Цей результат дають деякі математичні моделі. Такий сценарій припускає, що зараз планета вже мертва.

Інший варіант - що виверження відбувалися й, можливо, відбуваються більш поступово. Тоді дуже імовірно, що активні вулкани збереглися дотепер. Молодий вік гарячих точок дає підстави стверджувати, що на Венері реалізувався другий сценарій.

На користь цього ж припущення говорить те, що яскраве світіння відповідає саме вулканам, а не великій площі планети.

Смрекар також нагадала, що торік в атмосфері південної півкулі Венери вчені в ультрафіолетових променях помітили незрозумілу світлу пляму.

Можна було б припустити, що вона стала наслідком падіння метеороїда, але тоді складно пояснити його саме світле світіння.

За словами астронома, який працює з даними Venus Express, Санджея Лімея з Вісконсинського університету в Медісоні, у результаті падіння метеороїда в ультрафіолеті, скоріше, з'явилася б темна пляма.

А світлу може дати хіба що дуже великий вміст у місці удару льоду, що піднявся в атмосферу.

Причиною появи незвичайного явища могла стати активність Сонця, що змінила верхній шар атмосфери Венери. Також світла пляма могла виникнути в результаті виверження вулкана. Якщо пляма утворила дійсно виверження, то його сили повинно було виявитися досить, щоб вплинути на атмосферу на висоті порядку 65-70 км.

Venus Express стартував 9 листопада 2005 року з космодрому Байконур за допомогою ракети-носія "Союз-ФГ" і розгінного блоку "Фрегат". На довколовенеріанську орбіту апарат вийшов у квітні 2006 року.

Спочатку місія планувалася як 500-денна, але ресурс апарата дозволив продовжити її вдвічі. Не виключено, що Venus Express затримається біля Венери надовго. Зібрані ним дані дозволять спланувати наступні експедиції.

Особливу цінність становила б можливість спустити дослідницький апарат на поверхню Венери. Зокрема, дослідницький зонд дозволив би визначити, чи схована планета під базальтовими породами від колишніх вивержень, чи там можна знайти сліди води або тектонічного руху плит.