Українська влада може надати окупованим територіям Донбасу особливий статус.

Про це під час виступу в Раді з міжнародних відносин в Нью-Йорку заявив віце-президент США Джозеф Байден, передає "Голос Америки".

Так, він розповів, що розділяє Мінські угоди на дві частини: гарантії безпеки з російської сторони і політичні гарантії – з української. Байден зазначає, що Російська Федерація не виконала жодного зобов'язання за цими угодами. У серйозності наміру Києва американський віце-президент не сумнівається, хоча і визнає, що українські зобов'язання значно складніше виконати.

"Коли ти кажеш, що Донбас повинен отримати особливий статус і ти збираєшся закріпити це в Конституції - це ніби сказати: "Окей, Техас матиме особливий статус, тому що ми хотіли б, щоб Мексика мала більше впливу в Техасі та ми збираємося провести через Конгрес Сполучених Штатів". Так що це дуже складний крок, який вони погодилися зробити. І я переконаний, що вони це зроблять, але наше завдання зробити все можливе, щоб коли Україна робить помилку... а вони у них є... щоб Європа не могла сказати: "Все це не працює через Україну", - сказав Байден.

На думку Байдена, Росія в майбутньому не планує захоплювати більше землі. Завдання Кремля – дестабілізувати і повалити український уряд, щоб в результаті повернути собі вплив, який Москва раніше мала в Україні.

Як повідомлялося, перший заступник голови Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко зазначає, що наразі немає жодних передумов і підстав говорити про можливе прийняття в українському парламенті будь-яких рішень про так званий "особливий статус" Донбасу.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що вжиття політичних кроків щодо Донбасу без гарантування безпеки означатиме легітимізацію наявних там проросійських режимів.

Нагадаємо, наприкінці серпня на черговому засіданні контактної групи в Мінську була досягнута домовленість про "безстрокове припинення вогню" на Донбасі з 1 вересня. Проте вже 2 вересня в штабі АТО повідомили, що бойовики порушили режим тиші.

14 вересня в Києві глави МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр і Франції Жан-Марк Еро заявили, що приїхали з "обіцянкою з Москви" припинити вогонь на Донбасі з 15 вересня. А після встановлення режиму тиші, за їхніми словами, Київ має приступити до виконання політичних умов Мінських угод.

15 вересня в Кремлі заявили, що не обіцяли режиму припинення вогню на Донбасі, оскільки, мовляв, "не є стороною конфлікту".

16 вересня президент Петро Порошенко попередив, що без виконання Росією своїх зобов`язань у сфері забезпечення безпеки на Донбасі Україна "не зробить ані кроку вперед".

21 вересня в Мінську контактна група підписала рамкове рішення про розведення сил і засобів. Угода передбачає відведення по 1 кілометру кожною зі сторін у трьох зонах безпеки. Обов'язковою умовою початку розведення сил на Донбасі є повне припинення вогню протягом семи діб, яке буде зафіксовано спостережною місією ОБСЄ.

З 22 вересня розпочалися підготовчі роботи для здійснення відведення сил і засобів Збройних сил України і бойовиків терористичних організацій на трьох ділянках на лінії зіткнення сторін на Донбасі, визначених у рамковій угоді Тристоронньої контактної групи (ТКГ).