За останні два роки українські банки перерахували в офшорні зони та на Кіпр 53 мільярди 397 мільйонів доларів, пише "Економічна правда".

"За валютним курсом, що діє останні три роки, це більше ніж 400 млрд грн. Для порівняння, державний бюджет на 2012 рік має доходи 367 мільярди гривень", - йдеться у статті.

Більше всього коштів перераховувалося на Кіпр - 51 мільярд 495 мільйонів доларів.

На другому місці - Британські Віргінські острови, куди було перераховано 1 мільярд 16 мільйонів доларів. Третій – Беліз, з результатом у 602 мільйони 945 тисяч доларів.

"Левову частку всіх перерахувань в офшори та на Кіпр становили операції банку "Приват". Фінустанова, яка належить Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, за 2010-2011 роки перерахувала 32 мільярди 717 мільйонів доларів", - йдеться у статті.

На другому місці серед українських банків - ПУМБ Ріната Ахметова. Ця установа за два роки перерахувала в офшори 3 мільярди 249 мільйонів доларів.

Третій - банк Дмитра Фірташа "Надра". За останні два роки цей банк перерахував на Кіпр 1 мільярд 155 мільйонів доларів.

Нагадаємо, ще в минулому році уряд планував отримати в 2012 році більше мільярда гривень додаткових доходів за рахунок введення 15-відсоткового пенсійного збору з операцій з офшорними юрисдикціями.

Без сплати такого пенсійного збору будь-які перерахування коштів або експортні поставки стануть неможливі. Втім, експерти відзначають, що під дію нового закону не підпадуть найбільш привабливі для оптимізації оподаткування країни - Кіпр і Люксембург.

Зазначимо, 15 листопада 2011 року, Державна служба статистики повідомила, що найбільше інвестицій з України було спрямовано в офшорний Кіпр - 6,353 млрд доларів, або 92,6% загального обсягу.

Гроші за зброю тепер зможуть спокійно перекидати в офшори

Верховна Рада ухвалила зміни в закон "Про здійснення державних закупівель" для підприємств оборонно-промислового комплексу. За проголосувало 246 депутатів, пише "Українська правда".

Зокрема, змінами передбачено не поширювати дію Закону "Про здійснення державних закупівель" на проведення закупівель товарів, робіт і послуг, які здійснюються підприємствами оборонно-промислового комплексу.

Як вказано в пояснювальній записці до закону при конструюванні виробів закладена велика кількість комплектуючих, які виготовляються тільки одним виробником.

"У такому випадку необхідність отримання дозволу на закупівлю у одного учасника обумовлена діючим законодавством. Збирання доказів про неможливість закупівлі у будь-якого іншого учасника, особливо коли виробник розташований за межами України, пов’язане зі значними труднощами, оскільки ця процедура не врегульована законом", - зазначив автор проекту.

Інформація про тендери тепер не потрапить у ЗМІ.

"Висвітлення у засобах масової інформації та у мережі Інтернет відомостей про закупівлю (як планів, так і результатів) військової продукції, зброї, її елементів та запасних частин може призвести до негативних наслідків та аж ніяк не сприятиме просуванню української продукції на зовнішніх ринках", - йдеться у записці.