У французькому Монпельє минулого тижня проходив міжнародний конгрес з бджільництва. Сюди на 41–й всесвітній конгрес "Апімондія" з’їхалося близько 10 тисяч бджолярів із 80 країн світу — аби поділитися досвідом і представити свою продукцію. Українські ж бджолярі вибороли головний "трофей" — право на проведення такого ж міжнародного форуму у 2013 році, пише "Україна молода". За нашу країну проголосувало більше половини делегацій (93 голоси зі 165 можливих) — і це при тому, що нашими суперниками були Туреччина, Іспанія, Італія, Угорщина та Болгарія.

"Відкрийте європейський медовий край", — закликали українці в Монпельє. До наших медових вин вишикувалася черга дегустаторів, український мед вихваляли найвимогливіші гурмани. А ансамбль народної музики "Будьмо" та танцюристи з ансамблю Вірського, які підтримували українську делегацію бджолярів, у Монпельє стали справжніми знаменитостями — їх навіть упізнавали на вулицях.

Право на проведення 43–го Конгресу "Апімондії" 2013 року стало не єдиним здобутком України у Монпельє. Наш мед уже вдруге здобув золоту медаль та був знову визнаний Найкращим медом світу так само, як і два види традиційних медових вин. Крім того, стенд від України названо найліпшим на виставці АпіЕКСПО–2013, а веб–сайт заявки України на проведення «Апімондії» 2013 нагороджено срібною медаллю.

"Ви представляєте своє медове виробництво з відкритим серцем, з пристрастю, — запевняє, попиваючи українське медове вино, Петер Маске, голова німецької асоціації бджолярів. — І з цього я бачу серйозність ваших намірів. Коли дивлюся на вашу землю, моє серце тішиться — величезні поля, розмаїття природи і чудовий мед різноманітних видів. Тут я бачу імпульси і для нашої країни. Тому ми й підтримали Україну".

"В Україні виробляється найбільше меду в Європі (у світі ми за обсягами п’яті), у нас найбільше в Європі бджолярів і найбільше бджолосімей, — каже Юрій Рифяк, координатор із комунікації організаційного комітету України для проведення Конгресу "Апімондії" 2013 року. — До того ж у нас фантастичні медові традиції. У світі немає більше країни, де практично в кожній сім’ї споконвіку був бджоляр і де кількість бджолярів на душу населення була настільки великою. Ще тисячу років тому в "Правді Ярослава" було закріплено 7 розділів, які регулювали діяльність розвитку бджільництва. І жодному іншому ремеслу чи промислу не було присвячено стільки уваги".

На рахунку українців — і революційні відкриття у бджільництві. "Українець Петро Прокопович у 1814 році першим у світі винайшов рамковий вулик — і це був початок раціонального бджільництва, — розповідає голова Львівського обласного осередку Всеукраїнської громадської організації "Братство бджолярів" Володимир Шевчук. — І весь світ досі користується тим винаходом. Бо до того часу вуликом слугували колоди, де жили бджолині сім’ї. І щоб узяти мед, треба було спершу знищити бджіл".

Останнім же аргументом для рішення проводити "Апімондію" в нашій державі (і про це кажуть чимало закордонних офіційних осіб) став той факт, що президент України Віктор Ющенко погодився очолити Конгрес бджолярів в Україні й узяти всю підготовку під свій патронат.

"Фактично ми отримали визнання від усього світу: з Україною варто співпрацювати у найрізноманітніших аспектах бджільництва, — каже пан Юрій. — Ми відкрили багато дверей для наших експортерів, адже тепер вони будуть говорити від імені України — хазяйки "Апімондії" у 2013 році. І це вже зовсім інший рівень. Чотири роки до нас буде прикута увага всього бджільницького світу, чотири роки інвестори не матимуть жодного сумніву в перспективності цієї галузі в Україні".

На український мед у фахівців "наполеонівські" плани: із нашого "напою богів", мовляв, можна і потрібно створювати світовий бренд української нації — такий як французький сир і вино чи російська горілка. І конгрес — чудова нагода розпочати роботу в цьому напрямі. Тим більше, що позитивний досвід інших країн надихає. "Словенія, яка зробила чудовий конгрес у 2003 році, фактично на ефекті від нього побудувала всю "медову" галузь, — запевняє пан Юрій, — і наше українське бджільництво також має прекрасний шанс стати першою ластівкою в аграрному секторі, яка проб’є собі дорогу на провідні позиції у світі".