Європейські учасники нормандського формату відійшли від вимог до України щодо невідкладного внесення змін до Конституції про "особливий статус Донбасу", які досі лунали від них на кожній зустрічі. Про це повідомляє "Європейська правда" за підсумками зустрічі зі ЗМІ глав МЗС Німеччини та Франції Франка-Вальтера Штайнмаєра та Жана-Марка Еро.

Під час прес-конференції, що тривала більше ніж півгодини, жоден з міністрів не згадав про потребу внесення змін до Конституції. Натомість ключовою вимогою до України тепер є законодавча підготовка до проведення виборів.

"Ситуація з безпекою не може бути виправданням тому, щоби ми припинили рухатися до схвалення закону про вибори", - наголосив Штайнмаєр.

Це, водночас, не означає, що пункт Мінська про конституційні зміни став неактуальним, але він вже не вважається першочерговим.

"Всі пункти Мінська є чинними. Але ми дуже уважно слідкуємо за їхньою послідовністю, і наступним є проведення виборів", - пояснив він, відповідаючи на запитання "Європейської правди" про те, чи лишається чинною вимога про зміни до Конституції щодо особливого статусу Донбасу.

"Конституційні зміни – це частина мінських домовленостей, але їх логіка полягає в тому, щоби показати мешканцям Донбасу що саме вони визначають, що робити і як робити на Донбасі

Але конституційні зміни не мають легітимізувати тих, хто зараз перебуває при владі на Донбасі", - пояснив, ситуацію, яка склалася, глава МЗС Павло Клімкін.

Штайнмайєр очікує, що на зустрічі в "Нормандському форматі" 3 березня в Парижі будуть зроблені рішучі кроки для прогресу в питанні врегулювання конфлікту на Донбасі.

"Я думаю, у нас будуть рішучі кроки, зроблені 3 березня – Жан-Марк Еро запросив нас до Парижа. Ми будемо там зустрічатися. Я думаю, говоритимуть не лише три міністра закордонних справ, але і всі люди в Україні, Європі та світі, які очікуватимуть успіху, прогресу щодо безпеки", - сказав він.

"Я думаю, що під час зустрічі в Парижі ми досягатимемо певних необхідних компромісів, і ми домовимося про спільну позицію, і зможемо подолати всі рови, які нас розділяють", - сказав Штайнмайєр.

Жан-Марк Еро вважає, що зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську повинні тривати для виконання Мінських домовленостей.

"Необхідно, щоб ситуація з безпекою зберігала стабільний характер. А для цього необхідний певний політичний горизонт. Діалог в Мінську повинен тривати між сторонами, залученими в конфлікт (зустрічі Тристоронньої контактної групи – ред.). Але це не повинно бути самоціллю. Мета - виконання Мінських угод", - сказав він на спільній з главами МЗС України та Німеччини прес-конференції у вівторок, 23 лютого, в Києві.

Глава МЗС Франції також підкреслив, що Мінські угоди є міжнародним документом, обов'язковим до виконання.

"Це стосується як України, як Росії, так і інших країн. Ситуація дуже нестабільна. Ми хочемо уникнути подальших ризиків, і чітко заявили сепаратистам і російській стороні, що напруга повинна зменшитися", - сказав Еро.

Як повідомлялось, востаннє глави МЗС України, Німеччини, Франції та Росії проводили зустріч 13 лютого в Мюнхені.

Тоді глава МЗС України Павло Клімкін заявив, що на переговорах не було досягнуто конкретних результатів, оскільки вони були "підготовчими до проведення повноформатних". Зокрема, він пояснив, що ці переговори стали "підготовчими" через відсутність чинного міністра закордонних справ Франції (глава МЗС Франції Лоран Фабіус перед цим подав у відставку).

Клімкін: Україна не готова виконувати російське бачення "Мінська"

Київ не буде виконувати вимоги російської сторони, які ґрунтуються на її прочитанні тексту "мінських домовленостей", заявив Клімкін.

Клімкін наголосив, що Україна лишається вірною своїм обіцянкам щодо проведення виборів на Донбасі, але не погодиться на їх проведення доти, доки не буде впевненості у їх чесному результаті.

"Тільки коли мешканці Донбасу зможуть під час вільних і чесних виборів висловитися і довірити свою долю мешканцям самого Донбасу, а не тим, хто за підтримки РФ та за наслідками фейкових виборів перебуває там при владі зараз – тільки тоді у нас є шанс на виконання Мінська", - наголосив міністр.

"Ми віддані Мінську, але не його російському баченню, коли Росія хоче інтегрувати до України той Донбас, який перебуває під російським квазіуправлінням", - заявив Павло Клімкін.

Довідка

30 грудня 2015 року відбулися телефонні переговори лідерів "нормандської четвірки" (України, Росії, Німеччини та Франції). Сторони домовилися про продовження Мінських угод і нову зустріч міністрів закордонних справ у січні 2015 року.

Представник України у тристоронній контактній групі з врегулювання конфлікту на Донбасі Роман Безсмертний заявив, що з 1 січня розпочався "процес Мінськ-3".

11 січня в Київ прилітав російський представник на Мінських переговорах, колишній спікер Держдуми РФ Борис Гризлов. За інформацією ЗМІ, він провів таємну зустріч з президентом України Петром Порошенком.

13 січня президент України провів телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель і президентом Франції Франсуа Олландом. Серед іншого піднімалося питання про модальності виборів на окупованому Донбасі.

Того ж дня президенти США і РФ Барак Обама і Володимир Путін також обговорили це питання.

15 січня помічник державного секретаря США з питань Європи та Євразії Вікторія Нуланд прибула з Литви в Калінінградську область РФ, де у неї відбулася зустріч з помічником президента Росії Владиславом Сурковим. Консультації проходили в закритому режимі. Після завершення переговорів сторони утрималися від коментарів.

18 січня представники канцлера Німеччини і президента Франції відвідали Київ. Також вони мали провести переговори у Москві.

1 лютого Порошенко і Меркельу Берліні узгодили позиції щодо виконання Мінських домовленостей. Канцлер заявила, що санкції проти РФ будуть збережені, поки Росія не виконає Мінських домовленостей.

2 лютого Меркель провела телефонну розмову з Путіним і закликала його вплинути на окупантів Донбасу.

Відзначимо, санкції і низькі ціни на нафту загрожують Росії дефолтом. Багато експертів вважають, що заради порятунку економіки Кремль змінить агресивну на "примиренську" політику і може залишити окупований Донбас.

При цьому Росія намагається домогтися для окупованих районів Донбас "особливого статусу" в українській Конституції, але офіційний Київ відмовляється йти на такий крок.