21 вересня на порядку денному парламенту - проект закону про державний бюджет України на 2017 рік. Уряд запевняє: такого реалістичного документа країна ще не бачила. Зокрема, міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що "верстали" держбюджет на 2017 рік, виходячи з дохідної частини, а не підганяючи під витрати.

Щоправда, відповідний документ під номером 5000 з'явився на сайті Верховної Ради України тільки вчора ближче до обіду, а не минулого четверга, як мав би (відповідно до чинного законодавства держава повинна внести на розгляд парламенту проект бюджету на наступний рік не пізніше 15 вересня поточного року).

Але документ справді "реальний": його можна скачати, роздрукувати і прочитати з олівцем. Це вже не віртуальна перша сторінка, яка раніше реєструвалася в парламенті як Закон про держбюджет на наступний рік, а сам текст документа доводилося журналістам і експертам правдами і неправдами виловлювати в лабіринтах кабінетів урядового кварталу. Торік уряд Яценюка захистив своє напрацювання від "зливу" журналістам передчасно голографічними знаками: кожне міністерство і відомство отримувало примірник проекту бюджету на 2016 рік з "підкладкою" через всю сторінку до своєї назви. Уряд Гройсмана, на щастя, обійшовся без конспірології.

Тому, відповідно до запропонованого проекту, витрати держбюджету на 2017 рік становлять 790 млрд грн. При цьому 77,5 млрд грн (3% ВВП) - це дефіцит бюджету. Цікаво, що доходи до держбюджету в 2017 році передбачені в розмірі 712,5 млрд грн, а це на 16,9% більше, ніж закладено в цьому році. Причому Кабмін розраховує на збільшення надходжень до бюджету з 749 до 876,9 мільярда гривень без зростання податкових ставок.

То, власне, звідки ж доходи? Адже відповідно до останнього і найоптимістичнішого прогнозу, який був оприлюднений МВФ, український ВВП може зростати поки що зі "швидкістю" 2,5% на рік. На даний момент конкретної відповіді на це питання не зміг дати жоден з опитаних експертів. Співрозмовники посилаються на дуже короткий термін для аналізу проекту бюджету. Втім, одне сказали точно: потрібно добре проаналізувати, як у проекті бюджету на 2017 рік уряд відобразив зобов'язання перед МВФ, які взяла на себе Україна в середу 14 вересня.

Фонд схвалив надання Україні третього траншу кредиту на 1 млрд доларів у рамках Програми розширеного фінансування (EFF), підписаної в 2015 році. І до кінця року готовий дати ще 1,3 мільярда доларів, але якщо ми виконаємо низку умов.

Зокрема, відповідно до тексту документа англійською мовою, який оприлюднив інформресурс "Апостроф", Україна повинна провести непопулярну пенсійну реформу (зокрема, підняти пенсійний вік і провести кодифікацію законів про працю), оптимізувати систему виплат житлових субсидій та виробити механізм підвищення тарифів на газ і опалення, затвердити чіткий перелік об'єктів до приватизації і відкрити ринок землі. Всі ці умови містяться в оновленій версії меморандуму про співпрацю з МВФ.

У тексті міститься низка умов, так званих "маяків", які фонд висунув Україні для отримання наступного траншу. Неважко здогадатися, що якщо Україна не виконає цих умов, четвертого траншу нам не бачити. І схоже, що ймовірність такого розвитку подій дуже висока. Принаймні, на один "маяк" владі напевно може не вистачити сил. Непідйомним, швидше за все, стане питання зняття мораторію на продаж сільгоспземель.

Нагадаємо, що лідер радикальної фракції (21 голос) Олег Ляшко назвав продаж землі "злочином". А лідерка фракції "Батьківщина" (21 голос) Юлія Тимошенко напередодні розгляду законопроекту про скасування мораторію на продаж сільгоспземель у 2016 році заявила: "Продаж землі під час війни - це зрада державних інтересів". "Самопоміч" (26 голосів) менш радикальна в своїй позиції, однак теж проти.

Щоправда, вчора лідери парламентських фракцій відмовилися давати офіційні коментарі про позиції своїх політичних сил щодо меморандуму МВФ, посилаючись на те, що не бачили "офіційного документа". Зокрема, Олег Березюк зазначив, що фракція вже має позицію, але озвучить її тільки після того, як Степан Кубів виконає свою обіцянку і Кабмін все-таки опублікує оригінал тексту меморандуму.

А тим часом член бюджетного комітету ВРУ, депутат фракції "Батьківщина" Іван Крулько зазначив, що підписаний Меморандум з МВФ передбачає підходи, які прямо впливатимуть на формування бюджету. А тому політик уточнив, що якщо парламент виявить, що бюджет безглуздий, не виключено рішення про направлення його на доопрацювання. Імовірність, що документ "не готовий", дуже велика, вважає політик, з огляду на якість бюджетної резолюції, яка надійшла до парламенту з 3,5-місячним запізненням, за два дні до завершення сесії.

Так, у бюджетній резолюції передбачається "удосконалення податкового законодавства шляхом внесення змін до Податкового кодексу", і ні слова про те, з яких податків це буде робитися, підбив підсумок народний депутат. А тут ще й МВФ зі своїми "маяками" англійською мовою, пише Алла Дубровик-Рохова в статті "Проект бюджету на 2017 рік можуть повернути в Кабмін" в газеті "День".

Минулого тижня уряд затвердив проект головного кошторису країни на 2017 рік. Якщо кілька місяців тому в уряді говорили про те, що країна в наступному році буде економити на всьому, на чому можна, то тепер експерти помітили тенденцію з роздування видаткової частини бюджету.

Найближчим часом до документа будуть вносити сотні змін, і його кінцевий вигляд може істотно змінитися, але як буде жити країна в наступному році, вже більш-менш зрозуміло.

Традиційно почнемо з аналізу зростання доходів і витрат простих громадян. Міністерство фінансів пропонує до кінця 2017 року збільшити мінімальну зарплату на 10,1%, до 1762 грн. При цьому з 1 січня 2017 року пропонується підвищити її до 1600 грн., з 1 травня - до 1684 грн., з 1 грудня - до 1762 грн. Оклад працівників I розряду єдиної тарифної сітки з 1 січня пропонується встановити 1335 грн., з 1 травня - 1 419 грн., з 1 грудня - 1497 грн.

Мінімальні пенсії теж зростатимуть тричі. З 1 січня їх буде збільшено до 1247 грн., з 1 травня - до 1312, а з 1 грудня - до 1373 грн. Разом: в річному численні зростання становитиме ті ж таки 10,1%.

При цьому зростання цін має бути нижчим, ніж зростання зарплат. Уряд прогнозує інфляцію - 8,1%. Зростання ВВП прогнозується на рівні 3%, інфляція - на рівні 8,1% (грудень до грудня), рівень безробіття - 8,7%.

Істотно додадуть лікарям і медикам. Річ у тім, що їхні посадові оклади обіцяють підвищити за тарифною сіткою, за якою розраховуються доходи бюджетників. Прем'єр навіть підрахував, що вчитель отримуватиме близько 6,5 тис. грн., а лікар - 7-8 тис. грн. При цьому експерти впевнені, що якість медичного обслуговування навряд чи істотно поліпшиться.

Напередодні і зовсім поповзли чутки, що в наступному році можуть скасувати єдиний податок. Але в уряді обіцяють, що ніяких кардинальних змін у бюджеті 2017 року порівняно з поточним не буде.

Скасування додаткового військового збору в наступному році чекати не варто. Тому що на оборону будуть як і раніше виділятися великі суми. Депутати кажуть, що витрати на сектор безпеки та оборони на рівні не менш ніж 5% від валового внутрішнього продукту (ВВП), зокрема на витрати на оборону - щонайменше 3% ВВП і забезпечення розвитку оборонно-промислового комплексу - 0,5% ВВП.

Уже кілька років у проект бюджету офіційно не закладають курс долара, проте його враховують при розрахунку багатьох показників. І на наступний рік в уряді знову запланували девальвацію.

Міністерство фінансів закладає у проект державного бюджету на 2017 рік курс долара- 27,2 гривні. А на кінець року він буде ще вищий. Якщо врахувати, що на цей рік закладали середньорічний курс 24,1 грн., то виходить планова девальвація - близько 13%, пише Андрій Гаценко у статті "Бюджет-2017: Вперше зростання зарплат може обігнати інфляцію" в газеті "КП в Украине".

Економіст Іван Нікітченко відзначив насамперед скорочення дефіциту бюджету - до 69 млрд грн з 72,7 млрд у нинішньому році. При цьому зростання доходів і витрат закладено в 15-17%, що відповідає інфляції за 2016 рік. Тобто уряд проіндексував доходи минулого року, не закладаючи в плани міфічне зростання економіки, а тверезо оцінюючи ситуацію. Якщо зростання буде більше очікуваного, за рахунок нього просто скоротиться дефіцит.

Нікітченко підрахував, що плановане зростання соцстандартів (10,1%) має перевищити рівень інфляції (8,1%). Сказати, що рівень життя населення помітно зросте після цього, не можна, але принаймні хоч буде невелике, але поліпшення. Звичайно, ці прогнози реальні тільки за стабільного курсу гривні. В разі різкої девальвації знову станеться стрибок інфляції, яка нівелює зростання соцстандартів.

Керівник секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський відзначив суттєве зростання витрат на охорону здоров'я - більш ніж на 2 млрд грн. Ці гроші дозволять забезпечити централізовані закупівлі медпрепаратів - для сердечників, туберкульозників, діабетиків. "Це важливо, оскільки в цьому році було багато скарг від людей, які мають право на бюджетне забезпечення ліками. І багато хто з них були змушені купувати препарати за свій рахунок. Тепер це питання можна буде забезпечити хоча б по мінімуму", - сподівається Забловський.

Збільшення фінансування Мінсоцполітики майже на 13 млрд грн експерти пояснюють також стандартно: в наступному році потрібно забезпечити підвищення зарплат і пенсій, виплат допомог та субсидій.

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко бюджет критикує, перш за все в частині децентралізації. "На місцеві бюджети переклали витрати з утримання соцсфери, "комуналки", а грошей на них практично не додали. У 2013 році частка в консолідованому (держбюджет плюс місцеві бюджети) становила 31%, зараз менш ніж 20%. Регіонам обіцяють допомагати, як і перше, за рахунок субвенцій, тобто як і раніше рулить центр. Так, зараз на місця дали трохи більше, але цього мало для реальної децентралізації". Також, за його словами, зростання соцстандартів усе ще невисоке, насправді навіть на 1700 грн вижити неможливо.

Зростання фінансування МВС на 5 млрд грн, на думку Нікітченка, мало: "Триває реформа поліції, і потрібно не тільки підвищувати оклади новим поліцейським, а й закуповувати авто, форму тощо. Плюс - Нацгвардія значиться в складі МВС і теж птребує доукомплектування технікою. Витрати ж на МВС зиросли лише на 12%". Про це пишуть Олександр Панченко, Христина Коновалова в статті "Бюджет України в деталях: кому скільки грошей дадуть у 2017 році" в газеті "Сегодня".