Путін не збирається пом'якшувати тон і робити поступок у світлі нещодавніх протестів росіян. Він може стати тільки суворішим, як засвідчив учорашній 276-хвилинний виступ у прямому ефірі ТБ, забарвлений жорсткою риторикою, зневагою до критики і традиційним глузуванням, пишуть західні ЗМІ. Телемарафон Путіна справив і неочікуваний ефект - вдихнув нові сили в опозицію.

Цар заявляє про себе: вчорашнім телемарафоном Володимир Путін відкрив президентську кампанію. Демонстрантів у Москві він назвав "баранами", при цьому, правда, натякнувши на готовність до обмежених ліберальних перетворень, пише московський кореспондент Der Spiegel.

Путін спілкувався в режимі реального часу з росіянами вже вдесяте, і цього разу головним для нього було сигналізувати народу про свою силу, вважає журналіст. Чинного президента Дмитра Медведєва він згадав лиш один раз і то побіжно. "Тандем Путін-Медведєв - вже історія, цар знову править одноосібно", - робить висновок автор.

За всього розмаїття запитань, на які під час "розмови з народом" відповідав Путін, головний акцент був зроблений на внутрішньополітичній ситуації в країні. Минулого тижня десятки тисяч людей вийшли на вулиці російських міст на знак протесту проти "нечесних" виборів. "Я справді бачив на екранах телевізорів людей, молодих - здебільшого молоді люди, активні, зі своєю позицією, які ясно і чітко формулюють. Мене це радує. І якщо це результат "путінського режиму", то це добре. Нічого тут такого я не бачу позамежного", - цитує німецький оглядач, пояснюючи, що це було єдине зауваження Путіна на адресу опозиції, сказане в такому примирливому тоні.

"Він, як і колись, звинувачував опозицію в тому, що вона живе на утриманні іноземних держав, змалювавши вже звичний образ ворога". Путін сказав, що лідери опозиції називають росіян "баранами", закликаючи їх виходити на вулиці, а студенти, за словами прем'єра, то й просто одержують грошову винагороду за участь в акціях протесту.

Не чужа Путіну і самоіронія. Коментуючи свою нещодавню невдалу появу на боксерському рингу стадіону "Лужники", він зазначив, що несхвального свисту не чув - дуже гамірно там було. Однак припустив, що "фізіономія моя, яку і так бачать постійно на екранах, що з'явилася ще й на рингу, викликала деяке незадоволення".

Володимир Путін визнав, що Росія повинна "рухатися в бік лібералізації". Особливо порадувала кореспондента заява: "Вважаю неможливим обмежувати Інтернет. Це і технологічно складно, і політично неправильно".

Ставши президентом, Путін не збирається пом'якшувати свій тон і робити поступки в світлі недавніх протестів, що охопили Росію, пише кореспондент The Independent. Він може стати тільки жорсткішим, як засвідчив красномовний 276-хвилинний виступ, забарвлений жорсткою риторикою, зневагою до критики і традиційним глузуванням.

Якщо ж ви хочете надіслати російському лідерові уїдливе повідомлення, готуйтеся до гнівної одповіді, продовжує журналіст, цитуючи відповідь Путіна на застереження американського сенатора Джона Маккейна про наближення "арабської весни" в Росії. "Пан Маккейн, як відомо, потрапив у полон у В'єтнамі, і просидів не просто у в'язниці, а в яму його посадили, він сидів там кілька років, - у будь-якої людини "дах поїде".

Відповідаючи на інші запитання, Володимир Путін сказав: "Сьогодні можна спиратися лише на російський народ (...), і якщо я побачу, що такої підтримки немає, я жодного дня не залишуся у своєму робочому кабінеті". Враховуючи, що він може звинуватити будь-кого, хто критикує його, у виконанні розпоряджень нечестивих іноземних держав, цей день навряд чи колись настане, зауважується в статті.

У ході спеціальної програми "Розмова з Володимиром Путіним. Продовження", російський прем'єр заявив, що тоді, коли проходили протестні акції росіян, він грав у хокей, дивується Нікола Ломбардоцці, оглядач італійської La Repubblica.

"Володимир Путін дотепний, коли треба, грубуватий, але, найголовніше, дуже демократичний. Його послання, підготовлене новонабраними іміджмейкерами, прийшло в кожен російський дім, - пише журналіст. - Це стало важливим заходом для Путіна, який вирішив знову стати президентом після голосування 4 березня".

Путін торкнувся теми змови: "Протести? Вони законні, але частково підбурюються Сполученими Штатами". І додав патріотично-жертовно: "Росію хоче дехто відсунути кудись убік. Так щоб вона не заважала. Не заважала панувати на земній кулі".

Не бракувало і обіцянок, продовжує Ломбардоцці. Так, Путін запропонував ЦВК "встановити веб-камери на всіх виборчих дільницях країни. І нехай вони працюють цілодобово, вдень і вночі. Вивести все в Інтернет. І щоб країна бачила, що відбувається біля конкретного ящика". Відповідаючи на запитання журналістів, чи помилує він Ходорковського в разі перемоги на президентських виборах, Путін сказав: "Якщо він напише, я розгляну це клопотання".

У телестудії сиділи і люди, яких ніколи раніше не запрошували на подібні зустрічі, наприклад головний редактор радіостанції "Эхо Москвы" Олексій Венедиктов, режисер Микита Михалков. Щодо решти, то все відбувалося за старою схемою: робітники в помаранчевих спецівках, військові в зимових шапках, селянки в квітчастих хустках, оповідає журналіст. Відповідаючи, Путін ображав своїх можливих конкурентів, від Михайла Касьянова до Геннадія Зюганова, але не зачепив Михайла Прохорова. "Путін був учора в хорошій формі і, здається, йому вдалося розважити партер", - висновує автор коментаря.

Вчора з телеекрана Путін пообіцяв політичну лібералізацію і допуск до реєстрації невеликих партій (за умови, що вони не культивують "сепаратизм") і навіть часткове повернення виборів губернаторів (з "президентським фільтром" кандидатур), звертає увагу Libération. Він обіцяв у разі повернення в Кремль працювати з усіма і спиратися тільки на російський народ, а також назвав "технічно складним і політично неправильним" запровадження обмежень в Інтернеті, яким сам він, втім, не користується. "А шкода, бо міг би виявити, що за час його 4-годинного шоу число тих, хто збирається прийти на мітинг 24 грудня, на відповідній сторінці в Facebook зросло з 19 до 22 тисяч", - зазначає автор матеріалу.

Путін затіяв профілактику протесту, вважає автор великої статті в журналі Time Саймон Шустер. Російський прем'єр повідомив, що побачив по телевізору дивне видовище - натовп громадян з якимись довгими білими штучками, приколотими до грудей, і нібито подумав, що це пропаганда проти поширення СНІДу, а штучки - контрацептиви, пише журналіст, пояснюючи читачам, що це були білі стрічки, "символ так званої сніжної революції проти режиму Путіна".

За спостереженнями Шустера, Путін озирнувся, чекаючи сміху, але ніхто з глядачів не засміявся. "Декого це відверто образило, інші визнали фразу вкрай вульгарною", - говорить присутній у студії політолог Микола Злобін. Як не забарилися відзначити в Twitter багато "носіїв білих стрічок", Путін, здавалося, обізвав своїх опонентів "гондонами". "Це ставало все більш очевидно протягом телемарафону", - вважає оглядач.

"Судячи із заяв Путіна в ефірі, соціальна верства  протестувальників недостатньо велика, щоб заслужити з його боку будь-що, крім презирства. На презирство він не скупився", - пише автор. Наприклад, Путін стверджував, що опозиція вигукувала "Барани, вперед!". Це не тільки брехня, а й образа, зауважує автор.

Роздроблена російська опозиція визнала, що всі ці глузування їй тільки на користь. "Тепер, щоб вивести людей на вулицю, нам досить нагадати їм про путінську зневагу", - сказав депутат Ілля Пономарьов. Він також зазначив, що Путін простягнув опозиції кілька "оливкових гілок", хоча їх потрібно вишукувати в підтексті (перехід до виборності губернаторів, допущення більшої кількості партій до виборів, обіцянка подумати про помилування Ходорковського).

Про бажання брати участь в акції 24 вересня в Москві заявили 23 тисяч осіб, "частково завдяки тому, що Путін пожартував щодо контрацептивів", йдеться в статті.

До вчорашнього дня реакція Кремля на акції протесту свідчила чи то про паніку, чи про небажання вірити очевидним фактам, чи то про те й інше відразу, пише оглядач Foreign Policy Юлія Йоффе. Вчора Путін порушив обітницю мовчання, причому торкнувся теми обурення демонстрантів. "На той випадок, якщо грубо сфальсифіковані результати виборів і поліція, що охоче махає кийками, не розлютили досить народу, Путін порівняв символ мирного протесту - білі стрічки, акуратно приколоті до лацканів, - з розгорнутими і складеними удвічі презервативами. У прямому телеефірі", - пише автор.

Рунет, як і слід було очікувати, тут-таки перейшов у контратаку. Один з організаторів мітингу 24 грудня в Москві, журналіст Сергій Пархоменко, навіть запропонував гасло "Сам ти гондон".

Тема акцій протесту була червоною ниткою телемарафону, вважає Йоффе. Путін, як міг, намагався відсунути її вбік, але вона неухильно поверталася. Тим часом люди, які ставили запитання, здавалося, не надто чітко дотримувалися готового сценарію, як у минулі роки, зауважує автор. Якщо вони не запитували про мітинги і фальсифікації результатів виборів, то запитували про глухоту і корупцію місцевої влади. Путін пообіцяв деякі реформи: прямі вибори губернаторів, але тільки з використанням "президентського фільтра", за його висловом, і встановлення веб-камер на виборчих дільницях.

"Очевидно, Путін опинився в новому для себе, дискомфортному становищі", - вважає Йоффе. Він звик зачаровувати, триматися впевнено, жартувати, але цього року він піднімався до цього стану тільки коли сипав цифрами. Путін нервувався, і все, що він міг зробити зі своєї нервозністю, це переплавити її на образи і параною. "Це симптоматична реакція, зразок відповіді держави на обурення після виборів: сумнівні поступки, типу відсторонення Гризлова та підвищення Суркова на посаді, але загалом - спроби окопатися на зайнятих позиціях і дотримання класичної кремлівської тактики", - пише автор, згадуючи про звільнення в "Комерсанті".

На думку Йоффе, телемарафон Путіна справив неочікуваний ефект - вдихнув нові сили в опозицію, яка виявляла ознаки роз'єднаності. На сторінці у Facebook, присвяченій мітингу 24 грудня, додалося потенційних учасників, а також зізнань, що єхидство і нервозність Путіна переповнили чашу терпіння. "І справді, до цих людей він виявив тільки презирство", - пише автор, нагадуючи, що прем'єр уподібнив опозицію до "дурних, анархічних мавп із "Книги джунглів".