Після того як 109 з 110 місць у парламенті Бєларусі за підсумками виборів виявилися зайнятими депутатами, вірними нинішньому режиму, Захід "укотре безпорадно спостерігає за тим, як глава бєларуської держави зміцнює свою владу над заляканим населенням", пише Франк Нінгуйзен у Süddeutsche Zeitung.

Однак, за словами Нінгуйзена, європейці стурбовані не тільки подіями в Бєларусі: невідомо, пише він, чи будуть жовтневі вибори в Україні чесними і що стане з Юлією Тимошенко, а "вельми неапетитна боротьба за владу", що розгорнулася в Грузії перед виборами, "з відвертою виразністю "демонструє, що до демократії країні ще далеко. У Росії, продовжує Нінгуйзен, тенденція до авторитаризму зміцнюється кожен місяць, а в Азербайджані прожектор "Євробачення" висвітив, що всі надії Європи на "демократичну весну" були лише непорозумінням. "На сході Європи тепер у моді не демократія та участь громадян в управлінні державою, а державний контроль і влада автократів", - вважає автор.

Одна з причин посилення розриву між демократичними і недемократичними державами, що здавався вже подоланим, полягає, за словами автора, в тому, що Захід недооцінив волю еліт до влади. "Спільна боротьба з терором і зміцнення економічних інтересів подавалися як стратегічне партнерство", і здавалося, що свобода і демократія рано чи пізно настануть слідом за цим, пише Нінгуйзен. "Однак це не так, і це зокрема пов'язано з самою Європою", - каже автор.

У зв'язку з крахом референдумів про подальший шлях ЄС у Франції та Нідерландах, а також кризою євро Нінгуйзен пише: "Європа багато років бореться сама з собою і водночас, що не дивно, втрачає привабливість для Сходу". Насамперед ця тенденція помітна в Грузії та Україні: оскільки інтеграція в ЄС в будь-якому випадку не розглядається, у країн немає стимулу проводити реформи.

Однак, продовжує Нінгуйзен, можновладцям не варто уявляти себе в безпеці. У довгостроковій перспективі становище автократів підриває не так жага демократії, скільки прагнення до добробуту. "Лукашенко може дозволити собі проводити нещадний курс тільки тому, що Росія підтримує його режим грошима. Москва, у свою чергу, нині спокійно дивиться на будь-які сварки з Заходом, оскільки вважає, що знайде економічну удачу в Азії", - зазначає він. Владики послаблять контроль, якщо ослабнуть економічно, а люди повинні самі вирішувати про межу свого терпіння, "жодні доброзичливі заклики Заходу до демократії тут не допоможуть", висновує Нінгуйзен.

Переклад InoPressa