Супротивники президента Мубарака впевнені, що дні деспота на чолі держави полічено, повідомляє http://navlasniochi.com/news/erusalim_misce_svitu/2014-08-18-21. Політологи дивуються, що не передбачали революційних подій у Єгипті. "Брати-мусульмани" залишаються єдиним добре організованим інститутом у країні. Ізраїль боїться приходу до влади в Єгипті ісламістів.

"Революція 25 січня ставить перед аналітиками всього світу питання про майбутнє Єгипту, - пише Франческа Пачі в газеті La Stampa. Чи можна було передбачити падіння Мубарака? Подив політологів, викликаний подіями в Каїрі, дуже схожий на реакцію економістів, які опинилися перед лицем фінансової кризи 2008 року".

"Усі складові були присутні: безробіття, нерівність, репресії. У бесідах з колегами ми не перестаємо дивуватися, чому не передбачали заворушень у Єгипті", - зазнається Тім Стівенс, експерт Міжнародного центру досліджень радикалізації та політичного насильства Королівського коледжу в Лондоні. Суть, стверджує він, у тій змінній Історії, яку неможливо передбачити: "Ми все ще дискутуємо на тему про те, як же ми не зрозуміли свого часу, що комунізму настає край", - додав він.

За словами директора Центру імені Моше Даяна в тель-авівському університеті Рабі Узі, Інтернет - бензин повстання, яке охоплює регіон. При цьому "арабські правителі застрягли в ХХ столітті, коли їхньою головною турботою була військова влада, а з 1979 року - і релігійна. Вони не брали до уваги народ, і ось результат". Рабі Узі стверджує: "Те, що відбувається в Єгипті, змінить Близький Схід, і поки це, здається, не в інтересах Ізраїлю. Я не впевнений, що перехідний період неодмінно приведе до демократії, буде період невпевненості, і серед численних опозиційних сил візьме гору найбільш організована - на даний момент це, мабуть-таки, "Брати-мусульмани".

Єрусалим надає допомогу Мубараку і побоюється приходу до влади в Єгипті ісламістів, пише інший оглядач La Stampa, Альдо Бакіс. У ході спільної прес-конференції з канцлером ФРН Ангелою Меркель прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху розкрив учора щонайменше одну причину, що викликає занепокоєння в Ізраїлі. "Ми побоюємося, - сказав він, - що швидкі зміни в умовах, коли існують не всі фундаментальні засади для демократії, можуть призвести до виникнення репресивного режиму, натхненного екстремістським ісламом, який топтатиме громадянські права, заперечуватиме свободу слова і преси, загрожуватиме миру і стабільності".

Другий привід для занепокоєння, про який Нетаньяху не міг відкрито говорити перед телекамерами, продовжує Альдо Бакіс, - це позиція Обами на підтримку демонстрантів і на шкоду раїсу, який став незручним. У суботу Нетаньяху просив США пом'якшити критику, але, як пишуть ізраїльські ЗМІ, Обама, навпаки, "вистрілив у спину Мубараку", а потім "кинув на поталу масам" свого історичного союзника в регіоні. Неминуче питання, яке озвучив Ейтан Хабер, колишній радник Іцхака Рабіна: "Чи не станеться одного разу, що Сполучені Штати подібним чином позбудуться Ізраїлю?"

Демократичний Єгипет чи держава ненависті? Ситуація на Близькому Сході, здається, готова з поганої стати ще гіршою, пише оглядач The Washington Times Річард Коен. Ізраїльсько-палестинська мирна угода навіть не маячить на горизонті, Ліван тільки-но перетворився на державу "Хезболли", тобто Іран став ще потужнішою регіональною державою, і ось Єгипет, колись стабільний, тепер охоплений хаосом. Мрія про демократичний Єгипет обернулася кошмаром.

Зараз годі зрозуміти, що відбувається в Єгипті, продовжує Коен. "Брати-мусульмани", схоже, зачаїлися. Є це ознакою слабкості чи обережності? "Брати-мусульмани" залишаються єдиним добре організованим інститутом в Єгипті, крім армії. "Братство" перебувало в підпіллі поколіннями - в'язниці, катування, викриття - й попри те процвітало. Можливо, тепер настав його час.

Сьогодні біля президентського палацу в Каїрі має пройти небачена за чисельністю демонстрація, названа її організаторами "Маршем мільйонів", повідомляють кореспонденти SPIEGEL ONLINE. "Супротивники президента Мубарака впевнені, що дні деспота на чолі держави полічені. Демонстрація, запланована на вівторок, як сподіваються протестанти, має стати вирішальним імпульсом і змусити президента пакувати валізи", - йдеться в статті. За тиждень революційний настрій не тільки не зійшов нанівець, а й став набирати обертів.

У понеділок увечері високопоставлений армійський представник заявив на державному ТБ про те, що військові не стануть перешкоджати проведенню демонстрації. Це заспокоїло всіх, хто побоювався силового розгону, а в когось навіть вселило надію на те, що армія стане на бік опозиції. При цьому режим, відключаючи Інтернет, намагається перешкодити організації маршу. "У поведінці президента помітна нервозність. Так, пізно ввечері у понеділок він уповноважив нещодавно призначеного віце-президента Омара Сулеймана на переговори з усіма політичними партіями. Опозиція розцінила цей намір як метушливий маневр: те, що ще кілька років тому могло зійти за поступки, сьогодні виглядає як шаховий хід, за яким стоїть розпач", - зауважують автори.

Не викликають довіри ні нові призначення президента в кабінеті міністрів, ні його заяви про готовність до реформ. На думку більшості, час згаяно.

"Тим не менш у Мубарака ще залишаються вірні прихильники, - визнають журналісти. - Поки що рано говорити про те, що результат революції вирішено наперед. Якщо справа дійде до війни всередині армії, це стане сценарієм фільму жахів", - пише видання.

Іспанська El Pais публікує інтерв'ю наслідного принца Марокко Мулая Хішама. Він упевнений, що заворушення, що охопили Південне Середземномор'я, дійдуть і до його країни. "Хід історії вже змінився з падінням режиму Бен Алі [в Тунісі], хоч би яким був результат єгипетської кризи, - підкреслив принц. - Стіна страху в головах людей, що унеможливлювала будь-яке народне повстання, впала. Шлях демократичним рухам протесту відкритий".

"Маніфестації в Тунісі та Каїрі позбавлені релігійного символізму, і, отже, спростовують тезу про якусь арабську винятковість, - вважає Хішам. - Це розрив поколінь. Крім того, сучасні технології надають нового імпульсу цим рухам. Вони наділяють новим виглядом громадянське суспільство, в якому поєднується неприйняття авторитаризму та корупції".

Він підкреслив, що "ні Європа, ні Захід назагал не відіграють вирішальної ролі" у нинішніх подіях. Марокканський принц закликав Захід перестати підтримувати нежиттєздатні диктатури, залякуючи всіх ісламізмом, проте визнав: "Це не означає, що політичний іслам не гратиме ролі в майбутньому цих суспільств, які прагнуть до демократизації".