Щороку 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови.

Так, свято започаткували 2000-го з подання Бангладешу. Там на початку 1950-х тогочасна влада Пакистану проголосила урду єдиною державною мовою, але рідною для людей була бенґальська.

Тому 21 лютого 1952 року відбулися демонстрації. Поліція та військові вбили кількох студентів. Після проголошення незалежності Східного Пакистану – Бангладеш 1971-го, цю дату відзначали як день мучеників.

1999 року про "підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності" оголосили на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в Парижі. Причина – "вимирання мов".

"Визнання і повага мовного та культурного розмаїття сприяють зміцненню єдності і згуртованості суспільств. Це основа для більш міцного миру як всередині народів, так і між ними", – вважають в організації.

21 лютого – Міжнародний день рідної мови: цікаві факти про українську

Мова об’єднує, робить нас народом і має сакральне значення для кожної нації. Слова кожної мови не просто відображають усе навколо, а показують світосприйняття певного етносу. Тому в ескімосів є слова на позначення різних видів снігу, в племені хопі — іменник на позначення будь-якого предмета, що летить. Від покоління до покоління з мовою формується наш світогляд.

Українську мову теж забороняли 134 рази, росія намагалася знищити українську інтелігенцію та змінити мову. Наша нація добре знає ціну своєї мови та культури. Проте, ми зберегли свою унікальність та ідентичність і з гордістю можемо святкувати День рідної мови.

Цікаві факти про українську мову для натхнення вивчати її щодня

    За даними НАН України, в українській мові 256 тисяч слів. Однак, нещодавно за запитом журналістів науковці відповіли, що українська може мати близько мільйона слів.
    Перший український буквар у 1574 році видав Іван Федоров. А офіційно літературну українську мову визнали після публікації Енеїди в 1798 році.
    Приблизно кожні 6 хв у Вікіпедії з’являється стаття українською мовою. Загалом українською викладено понад мільйон сторінок.
    Перший офіційний український правопис затвердили 17 травня 1919 року.
    За різними підрахунками, українською у світі розмовляють від 41 до 45 мільйонів людей. Наша мова займає 25-те місце за поширеністю в світі.
    Найбільше синонімів має слово «бити». Його можна описати 45 способами: калатати, гепати, періщити, сікти… А ви скільки згадаєте?
    Найпопулярніша літера — «О», а найменш популярна буква «Ґ». Може, це через незручне розташування на клавіатурі? Насправді ж букву «Ґ» вилучили з правопису в 1933 році та повернули в 1990 році.
    Найбільше слів починається з літери «П», а найменше з «Ф».
    Серед слів найчастіше використовують іменник «рука», прикметник «великий», дієслово «бути» і  займенник «він».
    В українській мові є паліндроми — речення чи слова, які можна читати задом наперед. Наприклад, «я несу гусеня», «де помити мопед», «Пилип», «дід».
    Кличний відмінок теж вирізняє нашу мову. Існує він також у латині, грецькій і санскриті. Хоч там навряд зустрінеш наші улюблені слова. Цінуймо наше «Остапе», «Іринко», «пане», «друже».
    Найдовше слово в українській мові складається аж із 30 літер.
    З 1918-го до 1920-го українська була офіційною в Кубанській Народній Республіці.
    В нашій мові є три форми майбутнього часу. Наприклад, піду (проста), ітиму (складна), буду йти (складена). Факт для всіх, хто нарікає на складнощі англійської.
    Для розмови на побутовому рівні звичайній людині необхідно всього 2-3 тисячі слів.

Чужі мови можна вивчити за декілька років, а свою варто вчити усе життя. Чули цю фразу Вольтера? Кращої мотивації не знайти. Українська мова має глибоке коріння, безліч цікавинок та складну історію з багатьма перепонами. Вивчати її дійсно можна все життя. Або принаймні покращувати й передавати свою допитливість до мови дітям. День рідної мови — привід ще раз дізнатися нове про українську!

Українська мова виділилася з праслов’янської у VI-VII столітті. Давньоруську мову обрали єдиною офіційною мовою Великого князівства Литовського 11 січня 1345 року. Це була загальна для українців та білорусів книжна мова. На ній вели все діловодство держави, проте розмовна мала значні відмінності.