Україна стане суцільною зоною екологічного лиха, якщо не створить налагоджену систему переробки сміття. 60% сміття з Києва та Київської області звозиться на полігон побутових відходів №5, що біля села Підгірці.

Понад 240 самоскидів розвантажуються тут протягом доби. Гори сміття сягають заввишки 18-поверхового будинку, пише "Корреспондент".

За словами начальника полігону Віктора Пригоцького, пластикові пляшки і поліетиленові пакети розкладаються протягом 300 років.

Головна причина сміттєвого колапсу полягає в тому, що в Україні відсутня сама культура роздільного збору пластикового й органічного сміття. Держава шкодує кошти на організацію системи такого збору, вважають експерти.

"Вітчизняні сміттєпереробні заводи завантажені максимум на 15-20%", - констатує Олег Костюшко, голова правління компанії "Крамар Рісайклинг", що займається збором і переробкою вторинної сировини.

Якщо в Україні є лише 30 тис контейнерів для роздільного збору і 30 сміттєпереробних заводів, то, наприклад, у Німеччині - 60 млн контейнерів і більш як 500 заводів з переробки вторсировини.

З 200 тис тонн поліетиленових пляшок і пакетів, які щорічно накопичуються, Україна переробляє лише 7%, тоді як, наприклад, Німеччина - 70%, а Швеція - 90%.

Експерти вважають, що в українців невисока побутова культура, бо вони самі залишають гори сміття після пікніків у лісах і парках. Громадяни вважають це чи не нормою.

Натомість Захід виховує в людях любов до чистоти з допомогою високих штрафів. Приміром, за залишене в лісі сміття в Чехії оштрафують на 12 тис гривень, у Канаді - на 16 тис гривень, коли в Україні розмір такого штрафу становитиме від 170-510 гривень.

"У Німеччині сусіди або просто перехожі вважають своїм боргом подзвонити в державні органи і розповісти, що ти порушуєш законодавство, а у нас усім начхати на все", - каже Костюшко.

Програма роздільного збору сміття, яку українська влада впроваджує з 2001 року, не приносить плодів. Це визнає директор "Укрекоресурсів" Дмитро Радіонов: "У 2010-му на неї було витрачено понад 200 млн грн, але ці гроші витрачено неефективно".

Нещодавно Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ запропонувало своє розв'язання проблеми пластикової тари. Розроблено законопроект, згідно з яким з 2013 року в Україні заборонять продаж пакетів об'ємом менш як 20 л і стануть заохочувати продаж тари, що біологічно розкладається.

На таке рішення чиновників наштовхнув європейський досвід. Після того як у Данії в 1990-х запровадили додатковий податок для виробників пластикових пакетів, їхнє використання скоротилося на 90%.

"Без подібних нововведень Україна ризикує захлинутися у власному смітті", - переконаний Денис Павловський, координатор проектів з хімічної безпеки екологічної організації "Мама-86".

Зазначимо, прем'єр-міністр України Микола Азаров відзначає необхідність будівництва сміттєпереробних заводів у Києві.

"Сміттєпереробні заводи нам дуже потрібні, тому що ми захарастили звалищами всю країну. Навколо Києва всі наші мальовничі місця засмічені звалищами, від яких весь цивілізований світ уже давно відмовився, вони навчилися отримувати зі сміття тепло, електроенергію, інші продукти переробки", - сказав він, виступаючи з лекцією в Київському національному університеті будівництва і архітектури 3 вересня в Києві.

Громадяни України почнуть оплачувати переробку сміття вже з 2013 року. Це дозволить зробити рентабельним будівництво 10 сміттєпереробних заводів, в які в рамках національного проекту "Чисте місто" планується вкласти 5 млрд грн. Щомісячні витрати громадян на вивіз, переробку й утилізацію сміття становитимуть до 30 грн, зазначають учасники ринку.