Минаючий рік був болючий, але нариви таки прорвало. А значить, є шанс на одужання. Рік починався нервово й болісно, пише Костянтин Рильов у статті "Політична мозаїка-2011" в газеті "Экономические известия".

У березні на екс-президента Леоніда Кучму завели кримінальну справу за підозрою в причетності до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Вперше за десять років, як тягнеться ця похмура історія. Кучма відсвяткував з розмахом свій 70-річний ювілей. У Палаці "Україна" для нього співав Йосип Кобзон, в Партеніті - Елтон Джон, якого "доставив" зять другого президента Віктор Пінчук. Аж раптом - на тобі!

Як з'ясувалося, це був тактичний хід регіоналів - готувалася судова "бомба" проти екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Справа Кучми - лише прикриття. Особа на телеекрані Леоніда Даниловича виснажувала і витягалася. Проте через дев'ять місяців ця справа так нічим і не розродилася: її закрили, в черговий раз визнавши плівки майора Мельниченка незаконними. А заодно і самого майора - проти нього знову порушили справу, давши Мельниченко при цьому можливість благополучно втекти з країни.

У квітні змарнів і екс-міністр МВС Юрій Луценко, оголосивши голодування на протест проти кримінальних звинувачень на свою адресу. Основне - "перевищення повноважень". Але в чому особиста користь? Звинувачення зводилися до того, що він озолотив свого шофера: квартиру дав, нагороди. І що? За поліпшення матеріального становища водія Луценко рік сидить у Лук'янівському СІЗО. Комфортністю його казематів ніхто не цікавився, це стане предметом обговорення тільки у випадку з опальним екс-прем'єром.

До справи "помаранчевої принцеси" влада готувалася заздалегідь. У червні пішли інтенсивні переговори українського і російського прем'єрів. Тоді ж Юлію Тимошенко зобов'язали ознайомиться з томами кримінальної "газової" справи. Азаров хотів по-швидкому уламати Путіна, знизити ціну на газ, щоб була підведена база: Юлія Володимирівна не впоралася із завданням країни, а ми - молодці!

Але все забуксувало у Миколи Яновича, на відміну від судової "м'ясорубки". Після провалу справи Тимошенко про "занадто короткі" машини швидкої допомоги настав час "газового удару". 5 серпня - арешт. 11 жовтня, нервово смикаючи бровою за окулярами, суддя Родіон Кірєєв зачитав вирок, шокував світову громадськість: сім років позбавлення волі. Суддя і збиток порахував від "неправильного" договору: 1 млрд 516 млн 365 тис 234 грн і 94 коп. Від якої ціни за газ "танцював" Кірєєв зі своїм калькулятором? Гіпотетичної? Не змогла "залізна леді Ю" наприкінці двотижневої газової війни укласти контракт з Путіним краще. Нехай Кірєєв спробує. У Азарова за півроку не вийшло.

Активно Тимошенко став захищати перший президент України - Леонід Кравчук. Він зауважив, що за подібним звинуваченням можна судити трьох президентів і частину прем'єрів. Дійсно, самого Леоніда Макаровича можна садити за відмову від ядерного арсеналу, без всяких гарантій з боку США і Росії. Кучму - за розподіл Чорноморського флоту в пропорції 18,3:81,7 на користь Росії і мізерну оренду за нього. Далі - за списком.

Європа, звичайно, була обурена очевидною тенденційністю української судової системи, що призвело до зриву парафування угоди про членство України в ЄС. Але взагалі після арешту Луценка і Тимошенко, а також порушення десятків інших полунадуманних кримінальних справ проти політичних опонентів Партії регіонів в суспільстві став накопичуватися страх.

Стало здаватися, що будь-яка людина може бути схоплена на вулиці і посаджена за абсурдними звинуваченнями. Цей страх на тлі невиплат пільг багатьом групам населення прорвався у вигляді вересневих виступів чорнобильців і афганців. Вперше у регіоналів зникла пиха. Навколо будівлі парламенту з'явився паркан, вже як символ страху влади перед народом.

Другу знакову сталеву огорожу поставили до 22 листопада (у переддень святкування сьомої річниці Помаранчевої революції) навколо Майдану. Офіційна версія: установка ялинки. Навіщо тоді навколо автобуси зі спецназом?

А по планеті тривала хода арабських революцій. У Лівії спалахнула громадянська війна: урядові сили Каддафі - проти повстанців. Причому до останніх приєдналася авіація ряду європейських країн, зацікавлених в лівійській нафті й газі. Незважаючи на відверто тенденційну інформацію про полковника у ЗМІ, українське населення стало співчувати диктатору, тому що багато місцевих фахівці (інженери, лікарі) працювали безпосередньо в Лівії. Вони говорили: а ви знаєте, що там родоплемінна структура? Що Каддафі незадоволені в основному родичі скинутого ним короля. Там стільки родичів, що весілля гуляють по 10 тис чоловік.

А населення при Каддафі зросло в чотири рази тому, що молодята отримували від держави допомогу в розмірі 64 тис дол на придбання житла, а на народження дитини - 7300 дол. А у нашої влади і 8 тис грн, які "пробила" Тимошенко , хочуть відняти. "Сільноукраїнець" Тігіпко оббирає соціально слабких: пільги - геть, жінкам - пенсійного віку додав.

У порівнянні з нашими демократами їх диктатор вигравав. Тому коли він мученицьки загинув (з кримінальними подробицями, за деякою інформацією, так "розбираються" кримінальники в тюрмах країн Сходу, тобто зрозуміло, що за контингент стратив Каддафі) - це викликало співчуття.

А подробиці побуту Межигір'я, показаного по телевізору, тільки сильніше підбурив чорнобильців, які стали штурмувати будівлю Пенсійного фонду в Донецьку. Але тут раптом і в сусідній Росії спалахнув мирний бунт проти фальсифікацій "ЄдРа" на парламентських виборах. На перші три тисячі чоловік на Чистих прудах влада кинула спецназ. На 40 тис. на Болотяній - поостереглись. Розгублений "цар" обізвав народ "банделогамі". У відповідь інтернет заповнився знущальними роликами і карикатурами на Путіна. Процес пішов, підсумовує газета "Экономические известия".

На думку політологів, 2011 рік став для політиків досить продуктивним. Прийнята пенсійна реформа і закон про вибори, покладено початок адміністративній, судовій і земельній реформам. "Ми, нарешті, зуміли навести лад у цих сферах. На дев'ятій сесії працювати було складніше всього. В опозиції був присутній синдром порятунку Тимошенко, причому зробити вони хотіли це будь-яким способом. Через це депутати-"тимошенківці"неодноразово зривали роботу Ради, блокували трибуну або зовсім прогулювали засідання. Це дестабілізує роботу парламенту і країни в цілому", - розповів автору статті "Порядок року" опублікуваної в газеті "Известия в Украине" Христині Зеленюк депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко.

Самі опозиціонери виправдовують свої дії тим, що нові закони нібито країні не потрібні. "Якби парламент не приймав нових документів, а виконував ті, які діють сьогодні, українці жили б краще. А депутатам можна було попрацювати й краще. Думаю, що прийнятий Податковий кодекс потрібно допрацьовувати. Закон про декриміналізацію - хороша ідея, але навряд чи він позитивно вплине на людей. Хоча я за нього голосував", - сказав депутат від фракції "Наша України - Народна Самооборона" Павло Жебрівський.

Незадоволені підсумками року і депутати-"тимошенківці". "Ми неодноразово пропонували вирішити проблему з Юлією Тимошенко. Приміром, декриміналізувати статтю, за якою засудили екс-прем'єра. Але цей законопроект навіть не включили до порядку денного. - Скаржиться газеті "Известия в Украине" "тимошенківець" Андрій Шкіль. - Добре, що хоч бюджет прийняли. Я сподівався, що він буде кращим, але вийшло, як вийшло. Також в українських судах дозволили використовувати російську мову. Я вважаю це неправильним кроком".

Наталія Мічковська, автор статті "Уряд виміряли добробут українців мобільними телефонами" в газеті "Комсомольская правда в Украине" пише про підсумки роботи уряду за рік. Виступаючи на засіданні економічного прес-клубу, Микола Азаров зробив однозначний висновок: добробут середньостатистичного українця виріс! Прем'єр упевнений, що завдяки послідовній політиці уряду вдалося забезпечити стабільне зростання економіки, про що свідчить безперервне зростання купівельної спроможності громадян.

За даними Азарова, за рік роздрібний товарообіг виріс на 15 відсотків: люди стали більше купувати м'яса, а споживання овочів і фруктів зросло в півтора рази в порівнянні з минулим роком.

Мало того, за словами прем'єра, цього року українці придбали вдвічі більше автомобілів б/в і на 30 відсотків більше нових авто. Продажі телевізорів зросли в 1,5 рази, супутникових антен - на 30 відсотків, а мобільних телефонів було продано і зовсім в 16 разів більше, ніж торік!

Але тому є пояснення.

"По-перше, населення не вірить у гривню і, побоюючись інфляції, вкладає відкладені гроші в товари, - каже директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський. - По-друге, всі перераховані вище товари стали набагато більш доступні в порівнянні з минулим роком. Сьогодні на акціях в магазинах можна купити телефон навіть за 1 гривню, але навряд чи це говорить про зростання купівельної спроможності. І, нарешті, деякі купують мобільні телефони не тому, що у них з'явилися зайві гроші, а тому, що стільникові стали невід'ємною частиною нашого життя. Тобто йде не зростання споживання, а просто змінюється структура споживання".

Залишився задоволений і прем'єр сповільнинням інфляції, визнавши, що такі оптимістичні цифри здивували навіть його.

"Ми вперше за багато років вийшли з нормальними показниками інфляції: ми завершуємо рік з показником 4,4 відсотка, ну максимум 4,5", - зазначив Азаров у ході засідання економічного прес-клубу.

Нагадаємо, що за підсумками минулого року зростання споживчих цін в Україні становив 9,2 відсотка, а в січні - листопаді цього року, за даними Держкомстату, інфляція склала 4,4 відсотка.

При цьому раніше Нацбанк прогнозував, що до кінця року споживчі ціни зростуть в межах 7,5 відсотка. Аналогічної прогнозу дотримується і Ігор Бураковський.

У тому, що важливо, не як ростуть ціни, а як їх рахують, абсолютно упевнений екс-міністр економіки Володимир Лановий.

"Розрахунки інфляції - дуже складний процес, який дозволяє варіювати численними складовими індексу, - говорить експерт. - На сьогодні очевидно, що статистичні показники занижені, а Нацбанк скорочує банківську ліквідність. У підсумку це призвело до того, що процентні ставки по кредитах зросли до небачених 40-45 відсотків, що навряд чи може свідчити про фінансову стабільність".

За даними прем'єра, обсяг капітальних інвестицій в економіку Україну сягне 170 млрд грн. При цьому прямі іноземні інвестиції за підсумками року зросли на 44,5 відсотка. Микола Азаров порадів прекрасним показниками, підкресливши, що в Україні досить рівномірно розвиваються всі галузі економіки.

Тим часом експерти не раз говорили про те, що надії залучити іноземні інвестиції у зв'язку з Євро-2012, м'яко кажучи, не виправдалися. За словами Ігоря Бураковського, якщо спочатку планувалося, що 90 відсотків витрат на Євро буде профінансовано приватними інвесторами, а 10 відсотків - державою, то сьогодні можна констатувати, що все відбулося з точністю до навпаки.

"Зараз Україна є одним з найбільш слабких держав щодо регуляторного клімату, - констатує експерт. - Звичайно, розвиток іде, ми рухаємося вперед, але цей рух я б назвав частковим, а не системним".

Розповів прем'єр і про зарплати, які чекають українців у грудні.

"Середня зарплата за грудень за Україну складе 2,8 тис. грн. Так, це небагато, але це не 1,6 тис грн, як було ще рік тому", - сказав глава уряду.

Залишається тільки здогадуватися, які зарплати прем'єр мав на увазі. Згідно з даними Держкомстату, рік тому - тобто в грудні 2010 року - середня зарплата в Україні становила 2629 грн.

Не підтверджуються статистичним відомством і дані Азарова про те, що українці стали більше ходити в театри і музеї. За даними Держкомстату, основна частка витрат громадян як і раніше припадає на продукти харчування (54,7 відсотка у першому півріччі 2011-го), а витрати на відпочинок і культуру за рік зросли з 1,6 до 1,7 відсотка, що знаходиться в межах статистичної похибки.

В цілому економісти констатують: на жаль, поки відновлення вітчизняної економіки не трансформувалося у підвищення соціальних стандартів, пише "Комсомольская правда в Украине".

Оцінюючи рік, що минає для України, 72% жителів країни характеризують його в цілому як важкий, пише газета "День" у статті "Українці вважають, що країна пережила важкий рік". Про це свідчать дані дослідження громадської думки населення України, проведеного компанією Research & Branding Group. Оцінюючи рік, що минає для України, більшість жителів країни (72%) характеризують його в цілому як важкий, кожен п'ятий (19%) - як в чомусь важкий, а в чомусь - вдалий, 4% - як у цілому вдалий. 16% мешканців України рік, що минає оцінюють в цілому як вдалий для себе і своєї сім'ї. Рівна кількість українців оцінюю 2011 рік або як в чомусь вдалий, а в чомусь важкий (41%), або як в цілому важкий (41%).

Більш оптимістичні в оцінці що минає, для себе і сім'ї респонденти у віці до 30 років - 27% оцінюють його як вдалий. Тоді як зі збільшенням віку кількість позитивних оцінок зменшується (15% респондентів середнього віку і 9% респондентів у віці старше 55 років). Згідно з опитуванням, напередодні Нового 2012 третина українців (36%) відчуває радість і очікує змін на краще, а кожен десятий (9%) відчуває спокій і впевненість, 14% українців відчувають хвилювання. При цьому у 28% опитаних напередодні Нового року настрій не святковий: 12% відчувають розчарування, 9% - втома і спустошеність, 7% - зневіру. Більш святковий настрій відзначається у молоді: кожен другий респондент у віці до 30 років (52%) відчуває напередодні Нового року радість і чекає змін на краще.