Поточні зобов'язання країн зі скорочення викидів парникових газів не дозволять обмежити глобальне потепління у XXI столітті двома градусами за Цельсієм, як це передбачає Копенгагенська угода.

Про це йдеться в дослідженні німецьких учених, опублікованому в четвер у журналі Nature.

Копенгагенська угода, підписана на конференції зі зміни клімату в столиці Данії в грудні 2009 року, передбачає утримання глобального потепління в межах двох градусів Цельсія за XXI століття. Це передбачається зробити за допомогою переходу на нові, екологічно безпечні технології, поновлювані джерела енергії, а також через вже наявні ринкові механізми скорочення викидів, передбачені Кіотським протоколом.

Мальте Майнсхаузен з Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат і його колеги вважають, що "мізерні" зобов'язання, які взяли на себе країни в рамках Копенгагенського угоди, не дозволять досягти цієї мети. Імовірність того, що до 2100 року температура підніметься більше, ніж на три градуси Цельсія, за їхніми оцінками, вища 50%.

"Ми припускаємо, що поточні зобов'язання, найімовірніше, приведуть до того, що щорічні викиди парникових газів у світі до 2020 року складуть 47,9-53,6 гігатонн CO2-еквівалента, на 10-20% більше, ніж сьогодні. Навіть якщо до середини століття викиди вдасться скоротити наполовину, у найкращому разі наші шанси укластися в межі двох градусів - як при підкиданні монетки ", - пишуть вчені.

На думку авторів статті, це пов'язано у тому числі і з тим, що нові зобов'язання, прийняті в рамках Копенгагенської угоди, "разюче скромні". Зокрема, нижня межа запропонованого Євросоюзом інтервалу скорочення у 20-30% до 2020 року передбачає, що в майбутньому десятилітті викиди будуть щорічно знижуватися на 0,45%, що менше, ніж фактичні темпи зниження, вже досягнуті сьогодні.

Усього, за оцінками експертів, з розвинених країн, що заявили про свої зобов'язання на 13 квітня 2010 року, тільки Японія і Норвегія запропонували дійсно значущі інтервали: зниження щодо рівнів 1990 року на 25% і 30-40% відповідно.

Крім того, німецькі вчені наголошують, що в процесі регулювання впливу людини на клімат існує "дірка" у вигляді надлишкових квот на викиди, вже накопичених багатьма країнами. За Кіотським протоколом деякі держави взяли настільки незначні зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів, що при фактично більш сильному їх скороченні виникала велика кількість "зайвих" квот. Експерти підрахували, що до 2012 року в світі накопичиться близько 11 гігатонн CO2-еквівалента таких квот.

На думку авторів статті, на майбутніх зустрічах з цієї проблематики необхідно прийняти нову глобальну угоду, що юридично зобов'язує всіх її учасників "чесно" скорочувати викиди і створює для цього необхідні умови.

"Перспектива обмежити глобальне потепління двома градусами Цельсія і тим більше 1,5 градуса, як вимагають більше 100 країн, перебуває під серйозною загрозою", - резюмують вони.

Тим часом нещодавно NASA оприлюднило дані, згідно з якими побоювання про уповільнення течії Гольфстрім і загрозу нового льодовикового періоду є безпідставними.