Голова Служби безпеки України Василь Грицак і генеральний прокурор України Віктор Шокін доповіли президенту Петру Порошенку, що було знайдено і частково ідентифіковано зброю, з якої вбивали учасників Євромайдану.

Про це у п'ятницю 5 лютого повідомили у прес-службі голови держави.

Грицак доповів, що в ході розслідування матеріалів кримінальних проваджень, пов’язаних з подіями Революції Гідності 2013-2014 років, Службою безпеки було вжито низку оперативно-розшукових заходів, в результаті яких було виявлено фрагменти 23 одиниць вогнепальної нарізної зброї, з якої стріляли на Майдані. Зброя була пошкоджена механічним способом, спилено ідентифікаційні номери. За результатами проведеної експертизи СБУ ідентифіковано 12 з 23 одиниць зброї.

"З великою долею ймовірності можна сказати, що це фрагменти 22 автоматів Калашникова та одного кулемета Калашникова, крім цього – один ствол дванадцятого калібру мисливської гладкоствольної зброї", – повідомив Грицак.

Він також повідомив, що після отримання висновків експертизи відповідні матеріали було надіслано до ГПУ та МВС.

У свою чергу, генпрокурор Шокін зазначив: "Слідством доведено повністю та беззаперечно, що з цієї зброї вбивали майданівців".

Він пообіцяв найближчим часом поінформувати, в яких конкретно випадках вона використовувалась.

Президент наголосив, що усі винні у розстрілі майданівців обов’язково мають бути притягнені до відповідальності, в тому числі і ті, хто віддавали злочинні накази. За його словами, ці матеріали "суттєво збільшують доказову базу для притягнення до відповідальності конкретних посадових осіб, причому не лише тих, хто вбивав з цієї зброї українських Героїв, але ми можемо зараз прослідкувати і тих, за чиїм наказом ця зброя була видана, замовників і організаторів вбивств, що суттєво покращує доказову базу".

Порошенко також зазначив, що наполягатиме, щоб Верховна Рада на найближчий сесії внесла зміни до закону про заочне правосуддя, щоб усі винні були покарані.

Раніше в ГПУ встановили, що загиблих активістів Майдану 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві було не 39, а 48. Також було завершено розслідування по 80 епізодами, пов'язаними з нанесенням вогнепальних поранень.

Довідка: Євромайдан і розслідування вбивств протестувальників у Києві

Наприкінці листопада 2013 року відмова української влади від підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом стала першопричиною виникнення наймасовіших за всю сучасну історію держави протестів. Зокрема, Кабінет міністрів України 21 листопада 2013 року ухвалив рішення призупинити процес підготовки до укладення Угоди про асоціацію між Україною і Євросоюзом, що мала бути підписана на Вільнюському саміті "Східного партнерства" 28-29 листопада.

Після побиття спецпризначенцями "Беркута" вночі проти 30 листопада 2013 року десятків студентів на Майдані Незалежності в Києві, на вулиці міст України вийшли сотні тисяч громадян.

Акції протесту, що тривали з кінця листопада до кінця лютого 2014 року, отримали назви "Євромайдан", "Майдан", а пізніше – "Революція гідності". У результаті, Янукович у лютому, після масового розстрілу беззбройних громадян на Майдані Незалежності в Києві, втік до Росії.

Понад сто цивільних осіб загиблих під час повалення авторитарного режиму Віктора Януковича взимку 2013-2014 року називають Небесною Сотнею.

За даними Міністерства охорони здоров'я України, починаючи з 18 лютого 2014 року в зіткненнях в центрі Києва постраждали 1528 людей, загинули 106 учасників антиурядових протестів.

За причетністю до вбивств у середмісті Києва взимку'2013-2014 затримано двох високопосадовців Служби безпеки України (СБУ) та трьох офіцерів і двох бійців "Беркута".

Йдеться про екс-начальника Департаменту контррозвідки СБ України, генерала Володимира Бика, а також про колишнього начальника Управління СБ України у Києві та Київській області Олександра Щеголєва. Бика звинувачують у загальному плануванні й здійсненні спецоперації з придушення масових протестів, а також у виконанні наказів шефа П'ятого управління ФСБ Сергія Орестовича Бєседи, котрий координував "зачистку" Майдану з боку Кремля; Щеголєва - в умисному підпалі Будинку профспілок, де розміщувався штаб опозиції.

Що ж стосується полковника "Альфи" й на той час начальника відділу координації спеціального призначення Управління бойової та спеціальної підготовки ГУ ВВ МВС України, 45-річного Сергія Івановича Асавелюка (він же "Аса", "Ас"), особу котрого нібито було встановлено ЗМІ й, власне, майданівцями під час масових розстрілів, то обвинувачень йому не висували. Влітку 2014 року він розповідав журналістам про свою активну участь в АТО. Зауважимо, що у документах парламентської ТСК на чолі з Геннадієм Москалем саме Асавелюк називається одним з безпосередньо відповідальних за загибель "Небесної сотні" офіцерів.

По лінії МВС за вбивства на Майдані під вартою перебуває підполковник міліції - заступник командиру полку міліції спеціального призначення головного управління МВС України в Києві (колишній "Беркут") Олег Янішевський, а також двоє його підлеглих - рядові "Беркута" Павло Аброськін та Сергій Зінченко. Безпосередній начальник Зінченка й Аброськіна, майор "Беркута" Дмитро Садовник утік з-під домашнього арешту й, за низкою повідомлень, переховується у путінській Росії.

При цьому варто зауважити, що Янішевський, Садовник, Зінченко й Аброськін йдуть по епізоду 20 лютого 2014 року, коли на Інститутський від куль силовиків загинуло 39 осіб. Події цього дня найкраще досліджено під час досудового слідства, чого не можна сказати про інші епізоди, надто про перші випадки загибелі людей на Майдані та на вулиці Грушевського.

Причетний до злочинів проти громадського патруля автомайданівців в ніч з 22 на 23 січня 2014 року командир роти №1 київського "Беркуту" Михайло Добровольський перебуває під нічним домашнім арештом (з 23:00 до 07:00), й при цьому носить електронний браслет стеження.

Досудове розслідування справи командира роти №2 київських "беркутівців" Анатолія Логвиненка, котрого також підозрюють у нападі на Автомайдан, завершилося 24 листопада.

Підозрюваний не перебуває під вартою. Стосовно до нього обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, при цьому Печерський райсуд відмовився зобов'язувати його носити електронний браслет спостереження.

Командир роти №3 київського "Беркуту" Євген Антонов, який безпосередньо відповідав за жорстокий розгін Студентського Майдану біля Монументу Незалежності, взагалі поновився на роботі. Тоді смертей не було, але один з постраждалих від дій міліції кілька тижнів провів у комі.

Добровольський, Логвиненко та Антонов вважаються не причетними до насильницьких смертей учасників Революції Гідності.

Водночас, начальника розформованого львівського "Беркуту" Ростислава Пацеляка апеляційний суд Києва відпустив під домашній арешт всупереч позиції Генпрокуратури. Підлеглі Пацеляка й він сам 18 лютого 2014 року перебували біля Верховної Ради - у Маріїнському парку та в Кріпосному провулку - де того дня від рук співробітників органів внутрішніх справ та "тітушок" загинуло декілька учасників антипрезидентських акцій протесту (зокрема, дайвер з Кременчука, 44-річний Ігор Сердюк, якого довгий час вважали обезголовленим). Слідство не виключає, що до цих смертей може мати стосунок підрозділ Пацеляка.

Командира "Беркута" по Київській області, прізвище котрого не зазначається, суд постановив затримати за звіряче побиття учасників антипрезидентської акції й журналістів, яке мало місце 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій. Про це Генпрокуратура України повідомила 25 вересня.

При цьому лишається незрозумілим, чи йдеться, зокрема, про полковника міліції Трясуна Павла Ростиславовича, який на сайті МВС значиться останнім керівником київського обласного "Беркуту". Волонтери повідомляли про нібито задокументований факт грошових виплат на його ім'я з "чорної каси" Януковича за охорону Межигір'я та Сухолуччя, а восени 2015-го він збирався балотуватися до облради.

15 жовтня Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України спільно зі Службою безпеки України затримано ще одного колишнього командира одного з регіональних спецпідрозділів МВС "Беркут". Йому повідомлено про підозру в "організації перевищення службових повноважень своїми підлеглими під час подій 18 лютого 2014 року на вулиці Грушевського і в Кріпосному провулку в Києві та скоєння ними злочинів стосовно протестувальників, що спричинило тяжкі наслідки" (частина 3 статті 365 КК України).

Усі перераховані вище особи чекають вироку суду. Судовий розгляд їхніх справ триває.

За словами ж очільника МВС України Арсена Авакова, загалом за злочини проти Євромайдану притягуються чи вже притягнуто "понад 120 осіб" з різних силових відомств. Міністр обіцяє найближчим часом надати громадськості їхній повний перелік, із зазначенням посад, котрі вони обіймали, статей КК, виду та терміну покарання.

Що стосується перспектив притягнення до кримінальної відповідальності перших осіб режиму Віктора Януковича й, власне, самого екс-президента, то уряд Арсенія Яценюка вже двічі подавав заявку до Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо визнання дії Римського Статуту для визнання юрисдикції Суду стосовно військових злочинів, вчинених на території України взимку 2013-2014 року. Лише у випадку приєднання України до Римського Статуту можна буде притягти когось із колишніх високопосадовців до кримінальної відповідальності як військового злочинця й вимагати, аби інша країна (де, скажімо, може переховуватися підозрюваний) видала його до МКС.

Остаточне рішення МКС ще не прийнято, спеціально призначений у справах України прокурор Суду все ще вивчає ситуацію.

Перша заявка подавалася 17 квітня, друга - 29 вересня.

За повідомленнями ЗМІ та згідно із заявами адвокатів Януковича, він наразі переховується на території Російської Федерації, де перебуває під особистим патронатом Володимира Путіна. Одна з тамтешніх резиденцій колишнього українського президента - у Підмосков'ї, друга - поблизу Сочі.

Янукович, за версією ГПУ, особисто віддавав накази про розстріли людей на Майдані.

Генеральний прокурор України Віктор Шокін вважає справу про розстріл Небесної сотні "фактично розслідуваною". Про це він заявив 17 жовтня.