Боргова криза на Кіпрі може поширитися на інші країни єврозони. Про це сказав глава європейського фонду допомоги, закликавши якнайшвидше ухвалити рішення про допомогу середземноморській державі, передає "Економічна правда" з посиланням на Reuters.

Міністри фінансів єврозони відклали обговорення питання про міжнародну допомогу Кіпру на наступний місяць.

Кіпр потребує фінансової підтримки в розмірі близько 17 мільярдів євро - це майже еквівалентно його ВВП - здебільшого через руйнівний ефект, який реструктуризація грецького боргу справила на його банківський сектор.

"Нам потрібно швидке рішення, інакше єврозоні загрожує небезпека", - сказав Клаус Реглінг, глава Європейського механізму стабільності (ESM) в інтерв'ю французькій газеті Le Figaro.

20 лютого 2013 року агентство Standard & Poor's повідомило, що Кіпру загрожує "істотний і все сильніший" ризик дефолту за суверенним боргом, надто, якщо єврозона і Міжнародний валютний фонд не прийдуть на допомогу.

Серед інших ризиків, що загрожують єврозоні, Реглінг назвав Італію, яка може стати "предметом невизначеності", якщо в країні не будуть проводитися реформи. Найближчими днями в Італії пройдуть вибори.

Міжнародне рейтингове агентство Moody's у ніч проти п'ятниці, 11 січня, знизило довгостроковий кредитний рейтинг Кіпру відразу на три сходинки - з "В3" до "Caa3", прогноз за рейтингом негативний.

На підтримку фінансової системи Кіпру, за оцінками аналітиків Moody's, потрібно до 10 млрд євро, що становить до 50% ВВП країни.

Як повідомлялось, ВВП єврозони скоротився в четвертому кварталі 2012 року на 0,6%, що стало максимальним падінням від початку 2009 року.

Найбільше скорочення ВВП у четвертому кварталі показали Португалія (1,8%), Угорщина (0,9%), Кіпр (економіка впала на відсоток), Італія (0,9%), Іспанія (0,7%) і Німеччина (0,6%). Економіка зросла у шести держав: Болгарії (0,1%), Румунії (0,2%), Словенії (0,2%), Естонії (0,9%), Литві (один відсоток) та Латвії (1,2%).