Депутати Європейського парламенту під час дебатів щодо України, які відбулися пізно ввечері 13 березня у Страсбурзі, відзначили наявність низки системних проблем в Україні і закликали політиків в Києві до конкретних дій для того, щоб підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС стало реальністю в листопаді цього року. Як передає УНІАН, дебати відкрив комісар ЄС з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле.

У своєму виступі комісар відзначив, що Україна є парадоксом для Європи, оскільки, з одного боку, на останньому саміті Україна-ЄС, який відбувся 25 лютого в Брюсселі, президент України Віктор Янукович чітко підтвердив зобов'язання досягти критеріїв, встановлених міністрами закордонних справ ЄС у висновках від 10 грудня 2012 року. З іншого боку, за словами комісара, негативним став останній розвиток подій навколо захисника екс-прем'єр-міністра Юлії Тимошенко Сергія Власенка, якого суд позбавив депутатського мандата.

Фюле також підкреслив, що поки справи Тимошенко і екс-глави МВС Юрія Луценка не будуть вирішені належним чином, а у ЄС не буде впевненості в тому, що вибіркове правосуддя більше не застосовуватиметься в Україні, говорити про підписання Угоди про асоціацію не випадає.

Представник групи народних партій Гуннар Хокмарк (Швеція) підтримав факт наявності у Комісії чітких послань владі і уряду України стосовно фактів вибіркового правосуддя. Депутат, зокрема, підкреслив, що свого часу програма "Східне партнерство" була створена у відповідь на рух країн – східних сусідів ЄС до демократії і верховенства права, проте зараз у ряді з них спостерігаються зворотні процеси.

Хокмарк також відзначив, що справа Тимошенко – це вже не стільки гуманітарне питання, скільки питання системної проблеми для демократії в Україні, а ухвалене рішення суду про позбавлення Власенка депутатського мандата стало "ще одним свідченням того, що правляча партія Віктора Януковича не робить того, що потрібно, щоб відповідати зобов'язанням".

Депутат від групи Прогресивного альянсу соціалістів і демократів Лібор Ручек (Чехія) у своєму виступі відзначив, що на сьогодні з України надходять різнопланові повідомлення. З одного боку, за словами депутата, була прийнята резолюція Верховною Радою України про європейську інтеграцію, а з іншого – рішення суду про позбавлення повноважень Власенка. При цьому депутат висловив думку, що на сьогодні процеси, що відбуваються в українському парламенті і політикумі, ще далекі від демократичних.

"Ні позбавлення депутата повноважень, ні блокування парламенту не можуть вважатися демократичними", - сказав Ручек.

Його підтримав і колега по політичній групі Крістіан Вігенін (Болгарія), який відзначив, що Україна і ЄС зараз знаходяться як ніколи близько від підписання найбільш амбітної угоди, що будь-коли укладалася з країнами колишнього Радянського Союзу. При цьому Вігенін вважає, що головною проблемою в Україні є на сьогодні міжпартійна боротьба.

"Чи дійсно так складно для президента і уряду повернутися до вирішення чітко визначених ЄС пунктів, коли таке велике досягнення поставлене на карту? Чому судова система знову й знову ухвалює рішення з передбачуваними негативними наслідками в Брюсселі? Як адвокат, який захищав Тимошенко, не міг передбачати, якими будуть результати його невідповідності законам?", - поставив питання Вігенін.

"Я б хотів звернутися до моїх колег у Верховній Раді, незалежно від того, чи є вони членами більшості або меншості: будь ласка, припините цю самогубну війну. Вдихніть повітря, подивитеся навколо, і подумайте, яке майбутнє ви будуєте", - продовжив євродепутат.

Співголова групи "зелених" Ребека Хармс (Німеччина) зосередила найбільшу увагу на факті позбавлення повноважень депутата Власенка, підкресливши, що вона запросила його сьогодні відвідати Страсбург, проте йому не дозволили залишити Київ українські власті.

"Відповідно до принципів верховенства права, виборці мають вирішувати, хто буде в парламенті", - підкреслила Хармс.

"І це виборцям вирішувати, чи проводила Тимошенко хорошу енергетичну політику. Виборцям вирішувати, чи проводив Луценко хорошу внутрішню політику", - продовжила депутат.

Представник групи ліберальних партій Крістіна Оюланд (Естонія) висловила думку про те, що Україна не повинна перебувати у процесі змагання між вибором майбутнього в ЄС або в Митному союзі. Підкресливши необхідність продовження реформ у самій Україні, депутат, разом з тим, висловила думку, що ЄС також не повинен припиняти співпрацю з Києвом.

"Європа має зробити все можливе, щоб зберегти двері відкритими для України", - сказала Оюланд.

Представник групи Європейських консерваторів і реформістів, голова делегації Європарламенту зі зв'язків з Україною Павел Коваль (Польща) нагадав, що сьогодні європейські політики мають перед собою велику мету: показати, що ЄС не перебуває у кризі і здатний відкрити двері для українців, незважаючи на те, хто є президентом або прем'єр-міністром.

"Комісаре, великі проекти мають великих ворогів. Ми з вами – з однієї частини Європи. І такий великий проект має великих ворогів. І треба буде подолати дуже багато чого до осені", - сказав Коваль, звертаючись до Фюле.

Підбиваючи підсумки обговорення ситуації в Україні, єврокомісар Фюле відзначив, що за кілька останніх років ЄС чітко продемонстрував свою готовність у переслідуванні мети політичної асоціації і економічної інтеграції з Україною бути активним, підтримуючим, гнучким, корисним.

"Але є одна галузь, в якій не буде гнучкості, в якій не може бути компромісів, і це питання спільних цінностей і принципів", - сказав він.

Раніше євродепутат Ребекка Хармс заявляла, що якщо українська влада використовуватиме судову систему для боротьби з політичним и опонентами, Європа може застосувати візові санкції.

Зазначимо, 13 лютого Кабінет міністрів ухвалив план першочергових заходів щодо інтеграції України до Європейського Союзу на 2013 рік. Україна і ЄС завершили переговори щодо Угоди про асоціацію в грудні 2011 року, а 30 березня 2012 року – парафували цю угоду.

10 грудня 2012 року Рада іноземних справ ЄС схвалила рішення про можливість підписання Угоди про асоціацію з Україною на Вільнюському саміті "Східного партнерства", який повинен відбутися в листопаді 2013 року.

Угода може бути підписана за умови прогресу з боку України в сфері проведення реформи виборчого законодавства, судової реформи, вирішення проблем вибіркового правосуддя й низки інших реформ, зокрема – у сфері боротьби з корупцією й поліпшення бізнесу-клімату.