ЄС дав Україні неофіційний сигнал про можливість набуття членства, але попередив, що заявка України на долучення до Євросоюзу може бути розглянута тільки разом із заявкою Молдови.

Як відомо, у декларації попереднього саміту Україна-ЄС (Париж, вересень 2008 року) зазначається, що ЄС " бере до уваги європейські очікування України та вітає її європейський вибір ".

Представники ЄК конкретизували це формулювання, повідомивши українським дипломатам, що їм слід заздалегідь готуватися до ймовірних переговорів про повноправне членство.

"За неофіційною традиції Євросоюзу розширення завжди відбувається групами. І щоб у далекому майбутньому ви стали членом ЄС, вам потрібно знайти партнера у свою групу, - пояснив позицію ЄК високопоставлене джерело в Брюсселі. - Україна погодилася з цим аргументом і повідомила, що в якості такого партнера обрала Молдову ".

"Формально ми самі обрали Молдову в якості партнера, - підтвердило інформоване джерело в українському зовнішньополітичному відомстві. - Але де-факто у нас не було можливості відмовитися".

Як розповів один з джерел, Брюссель і Київ домовилися не обговорювати ці домовленості офіційно, а обмежитися експертними рівнем: "Ми усвідомлюємо, що до офіційного розгляду питання нашого членства можна буде перейти не скоро. І при обговоренні 'молдавського питання' наші колеги підкреслили це" .

Синхронізація євроінтеграційного процесу несе низку ризиків для Києва. Головний з них пов'язаний з існуванням невизнаної Придністровської Молдавської республіки. "Зараз мало підстав сподіватися, що проблему Придністров'я буде вирішено в короткостроковій перспективі. А консервація цього конфлікту, очевидно, буде використано в Європі як аргумент проти європейської та євроатлантичної інтеграції", - вважає директор Європейського інституту політичних досліджень Молдови Віорел Чіботару.

Втім, у найближчі роки ситуація може змінитися. Європейські чиновники, наприклад Беніта Ферреро-Вальднер, вважають, що після зміни влади в Молдові, де комуністи втратили монопольного права на формування зовнішньої політики, у цієї країни з'явилися непогані перспективи для розвитку взаємин з ЄС.

"Молдова - маленька країна, у неї інша економіка, їх законодавство більш адаптоване до acquis communautaire. Переговори з Кишиневом будуть набагато простіші, ніж з Києвом, і я не здивуюся, якщо ми підпишемо Угоду про асоціацію з Молдавією раніше, ніж з Україною", - зазначив представник ЄК, який побажав залишитися неназваним.

Офіційні підсумки саміту Україна-ЄС підтвердили прогнози : в п'ятницю не прозвучало сигналів про поліпшення європейської перспективи Києва. Сторони констатували, з одного боку, незавершеність переговорів по розділу про зону вільної торгівлі (ЗВТ) Угоди про асоціацію, а з іншого боку - високий ступінь готовності політичного розділу цього документа.

Позитивною новиною став прогноз Жозе Мануела Баррозу про терміни завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію. "Сподіваюся, ми зможемо завершити переговори в 2010 році", - заявив Баррозу.

Єврокомісар з питань європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер у розмові із ЗМІ уточнила, що можливе просування в переговорах залежить від того, чи наступить в Україні період стабільності за підсумками президентських виборів.

Українські експерти, зазначимо, очікують завершення переговорів щодо ЗВТ не раніше 2011-2012 років.

Прогноз на 2010 рік виявився, мабуть, єдиним позитивним тезою у виступі Жозе Мануела Баррозу. У присутності журналістів він піддав жорсткій критиці українську владу, звинувативши її у непослідовності і систематичному порушенні обіцянок.

"Пан президент, я буду говорити з вами чесно, - звернувся президент Єврокомісії до головуючого на саміті президенту Віктора Ющенка". - Нам дуже часто здається, що обіцянки України про реформи виконуються лише частково. Зобов'язання, взяті вами, тільки частково дотримуються, а слова не завжди супроводжуються діями.

Президент ЄК деталізував свої звинувачення в ході закритої частини саміту. Основні претензії Брюсселя стосувалися недотримання домовленостей з МВФ, а також бездіяльності уряду в частині виконання зобов'язань, взятих Україною на Брюссельській конференції з модернізації газотранспортної системи. Як стверджують учасники засідання, дискусія була емоційною.

Ющенко доводив європейським чиновникам, що не може відповідати за прорахунки Кабінету міністрів, який він і сам постійно критикує. Жозе Мануел Баррозу у відповідь намагався пояснити, що Брюссель не хоче вникати в українську внутрішньополітичну боротьбу і лише констатує порушення з боку влади України, адресуючи претензії главі держави.

Слід зазначити, що прем'єр-міністр Юлія Тимошенко на саміті була відсутня, хоча й була запрошена на засідання.

Виступаючи перед представниками ЗМІ, Ющенко намагався довести, що винуватцями незадовільних результатів саміту є всі гілки влади, крім президентської.

"Переговори ускладнило невиконання урядом зобов'язань, взятих у рамках співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Те ж стосується неефективної роботи парламенту", - заявив Ющенко.

Однак думку Баррозу залишилася колишньою: "Щоб впоратися з проблемами і отримати результат, вам потрібна політична стабільність". А пізніше один з представників ЄК сказав: "У Євросоюзі 27 країн, у кожній - свій парламент і прем'єр. І це не заважає Баррозу представляти позицію ЄС. Тому аргументи Ющенка для нас непереконливі".