Дмитро Фірташ став власником найбільшого виробника азотних міндобрив в Україні - концерну "Стирол". Вчора, 13 вересня, Group DF, що належить бізнесменові, повідомила про входження в холдинг підприємства, вартість якого експерти оцінюють в 650-750 млн дол. Засновник "Стиролу" Микола Янковський продав контрольний пакет акцій компанії, але залишився її співвласником. Продати актив його змусило погіршення фінансових показників, викликане зростанням ціни газу, пише "КоммерсантЪ-Украина".

За інформацією джерел, близьких до операції, основний власник "Стиролу" - народний депутат Микола Янковський (Партія регіонів) - продав контрольний пакет акцій заводу, але зберіг частку в компанії. У Group DF і концерні "Стирол" від коментарів відмовилися. Янковський, що досі заперечував факт переговорів про продаж компанії, також не надав коментарів.

У Ostchem Group вже входять три виробники азотних добрив: "Рівнеазот", Tajik Azot в Таджикистані і Nitrofert в Естонії. "Консолідація активів дозволить зміцнити позиції підприємств на зарубіжних ринках карбаміду і аміачної селітри", - вважають у Group DF. У групі розраховують на синергетичний ефект завдяки централізації інвестдіяльності, стандартизації фінансових операцій і звітності, оптимізації закупівель устаткування і матеріалів, об'єднання ремонтно-монтажних і ремонтно-будівельних робіт. У ІК Concorde Capital 100% "Стиролу" оцінюють в 650-750 млн дол.

Янковський почав шукати інвестора для "Стиролу" практично відразу після початку зростання цін на імпортний природний газ для України - ще в 2006 році, каже керівник департаменту з питань агропромислового комплексу і хімічної промисловості ДП "Держзовнішінформ" Дмитро Гордійчук. На сьогодні ціна природного газу для хімпідприємств - 374 дол за тисячу кубометрів. Для порівняння: російським хімпідприємствам газ обходиться не більше ніж у 140 дол за тисячу кубометрів, європейським - трохи більше 200 дол, заводам в США - в 140-160 дол.

"Природний газ займає до 95% собівартості виробництва аміаку і є найбільшою статтею витрат у виробництві азотних добрив", - зазначає аналітик Concorde Capital Руслан Патлавський.

Зростання цін на газ позначилося на фінансових показниках "Стиролу". Якщо в 2008 році компанія отримала чистий прибуток у розмірі 519 млн грн (виручка - 4,4 млрд грн), то 2009 рік компанія закінчила зі збитком в 324 млн грн (1,9 млрд грн).

Найближчим часом основний власник Group DF - Дмитро Фірташ - може дістати змогу постачати дешевий природний газ на українські активи Ostchem Group. Компанія "РосУкрЕнерго", в якій Фірташу належить 50% (ще 50% у "Газпрому"), відсудила в України 12 млрд кубометрів газу. "Враховуючи, що в найкращі роки "Стирол" споживав приблизно 2,2 млрд кубометрів газу на рік, а "Рівнеазот" - близько 1 млрд кубометрів, цього обсягу вистачить для постачання підприємств впродовж кількох років", - зазначає Гордійчук. Руслан Патлавський не виключає, що в майбутньому власники Group DF зможуть також домовитися з російським "Газпромом" про постачання газу на підприємства групи в Україні.

Консолідація активів у хімічній галузі - світова тенденція. Так, російські компанії "Уралкалій" і "Сильвініт" розглядають можливість злиття для підвищення конкурентоспроможності на ринку калійних добрив. Обговорюється можливість поглинання корпорацією ВНР Billiton канадського виробника калійних добрив Potashcorp. На думку топ-менеджера одного з найбільших українських виробників азотних міндобрив, у хімічній промисловості України також настають зміни.

За даними співрозмовника, зараз з власниками ще одного виробника азотних міндобрив - черкаського "Азоту" - представники зокрема Group DF і російських компаній ведуть переговори про купівлю активу. Але в компанії DCH, яка контролює "Азот", спростували можливість продажу активу. У Group DF це не коментують.

Як повідомлялося, в серпні 2009 року "Стирол" припинив роботу, але вже у вересні відновив виробництво аміаку і карбаміду. На "Стиролі" зупинку потужностей пояснювали нерентабельністю виробництва хімічної продукції. На той момент вартість газу для хімпідприємств становила 246 дол за 1 тис куб м, а тонна аміаку на зовнішніх ринках - 245 дол (співвідношення при виробництві – 1:1).