Журнал Foreign Policy пропонує своїм читачам відправитися в майбутнє - публікує 9 розлогих статей-прогнозів.

Айеша і Параг Ханна підготували матеріал під заголовком "Техніка заживе власним життям". Техніка заполонила усі сфери людської діяльності - від генної інженерії до досліджень космосу, а люди шукають способи прискорити свою біологічну еволюцію, щоб встигнути за науково-технічним прогресом.

"Єдиний спосіб цього добитися - поетапно інтегруватися з технікою, дати поштовх ері змін та інновацій, яку ми називаємо "Епохою гібридів", - пишуть автори. Людина стає частиною машини, а машина - частиною людини, пояснюють вони. Автори виділяють 5 відмінних рис нової епохи: 1) техніка всюди, 2) її інтелектуальний рівень зростає, 3) вона все більше інтегрована в соціальне життя; 4) вона здатна до нових форм інтеграції та комбінування; 5) її здатність породжувати революційні зміни - і позитивні, і негативні - досягла безпрецедентного розмаху.

В Епоху гібридів потужні ті країни, які здатні адаптуватися до гібриду техніки, капіталів та ідентичності. Уряди, які не забезпечать своїх громадян технікою в широкому сенсі, будуть повалені. Епоха гібридів стрімко знайде глобальні масштаби.

Хел Веріен назвав свою статтю "Світом будуть правити мікромультинаціональні компанії за сприяння дешевих роботів". Мікромультинаціональна компанія - це маленька фірма, що працює не в локальному масштабі, а з усім світом, пояснює автор.

У наш час інновації засновані на новаторському комбінуванні стандартних компонентів, що проявляється, наприклад, в програмуванні (операційна система Linux, мова програмування Python і т.п.). Ця обставина глибоко вплине на світову економіку і культуру: "сьогодні навіть сама маленька фірма може дозволити собі засоби зв'язку та комп'ютери, яким 15 років тому позаздрила б велика корпорація". Мікромультинаціональні фірми працюють цілодобово і з залученням ресурсів з різних країн, граючи на дисбалансі знань, умінь і зарплат. Так, наприклад, як Skype і Rovio.

Матеріальний світ перетворюється завдяки здешевленню промислових роботів. Через 10 років середній клас зможе купувати автомобілі-роботи за розумною ціною, вважає автор. Роботи вже вміють робити багато нескладних хірургічних операцій, причому вони спритніші, ніж людина.

"Усі інститути стануть настільки важливими, що їхнього падіння не можна буде допустити", - застерігає в заголовку Джон Сіо.

Концентрація - дуже важливий і прибутковий фактор: за даними Світового банку від 2009 року, половина ВВП планети виробляється на 1,5% території її суші. Людство мігрує до великих міст, концентрація активів - наприклад, банківських - властивість глобальних ринків.

"Але у концентрації є й негативні наслідки", - пише автор. Більше половини населення планети і виробничих потужностей зосереджено на відносно малій території, в основному на узбережжях. Отже, шкода від стихійних лих різко зросте. У фінансовому світі катастрофи теж стануть частішими й масштабними.

У зв'язку з цим автор рекомендує ввести в "мегаполісах фінансового ризику" правила, які запобігатимуть великій фінансовій пожежі. Зазвичай люди сприймають концентрацію як зло, але автор вважає, що це явище корисне і увійшло воно в наше життя міцно.

Роберт Д. Каплан звертається до теми воєн. Його стаття називається "Південно-Китайське море - зона збройних конфліктів майбутнього". Ключовою ареною бойових дій в XXI столітті стануть моря й океани, вважає автор. Причина в тому, що демографічний та економічний центр світу змістився з Європи в Східну Азію, де густонаселені області розділені переважно морями і протоками.

Китай зараз розпочав військово-морську експансію. "Завдяки пануванню на морях Китай зітре зі своєї психіки два століття безчинств іноземців на своїй території і змусить всі навколишні держави реагувати" - тобто нарощувати власні ВМФ, говориться в статті.

Особливість війни на морі - сухувато-технічний підхід до стратегії, на відміну від війни на суші, яка зачіпає мирне населення і, отже, має ідеологічний вимір. "Західна частина Тихого океану поверне військово-стратегічні питання у вузьку спеціалізовану сферу експертів з оборони", - пише автор. На його думку, це пояснюється не тільки відсутністю цивільного населення на театрі бойових дій, а й характером східноазіатських держав: "вони можуть бути дуже авторитарними, як Китай, але в більшості випадків не є деспотичними або глибоко негуманними".

На думку автора, боротьба за перевагу в західній частині Тихого океану не обов'язково виллється в бойові дії, а якщо Китай і США поведуть себе розумно, Азія і весь світ стануть безпечнішими. Бо держави, чиї території прилягають до Південно-Китайського моря, бурхливо розвиваються і налаштовані проектувати свою міць зовні. Для Китаю це море взагалі природний напрям експансії, продиктоване географічними особливостями та історією XIX-XX століть.

"Готуйтеся до демократизації деструктивності", - радить Ендрю Крепіневіч. На його думку, кардинально нові методи ведення бойових дій зроблять життя набагато небезпечнішим.

Так, США втратили монополію на високоточні ракети і бомби, і до 2020 року Перська затока і багато районів західної частини Тихого океану стануть дуже небезпечними для американських військових, пророкує автор.

Високоточні ракети можуть отримати навіть терористичні організації. "Настільки ж тривожно розповсюдження ядерної зброї в країнах, що розвиваються", - пише автор.

Але для континентальної території США найбільш небезпечні хакерські атаки, оскільки США "забороняють своїм військовим" захищати громадянську кіберінфраструктуру.

Прогрес біотехнологій означає, що можна створювати патогени, які вражають тільки людей з певними генами. "Потенційна деструктивна сила нечисленних груп людей різко зростає. Це можна назвати" демократизацією деструктивності ", - пише автор.

Ще одна загроза для світової стабільності - структурні слабкості глобальної економіки: незахищеність комерційних супутників зв'язку, Інтернету, бурових платформ, підводних кабелів і т.п.

Загроз стає все більше, а грошей на боротьбу з ними - все менше, пише автор, посилаючись на заходи жорсткої економії бюджету. Якщо вам здається, що зараз світ нестабільний, то врахуйте: це ще квіточки.

"Характер світової економіки кардинально зміниться", - зазначає, зі свого боку, Мохамед Ель-Еріан. Криза єврозони, зниження рейтингу США і високий рівень безробіття серед американців - симптоми масштабних змін.

Автор виділяє три важливі фактори, які зумовлять характер світової економіки на багато років вперед. По-перше, надто багато розвинених країн зіткнулися з глибинними проблемами, які стосуються балансу їх доходів і витрат, а також структурою їхньої економіки. По-друге, політики відкладають вирішення цих проблем на майбутнє, тим самим посилюючи складності. По-третє, в Бразилії, Китаї, Індонезії та ще кількох країнах, які розвиваються економіка перегрівається.

У найближчому майбутньому майнова нерівність в розвинених країнах стане соціально-політичною проблемою, передрікає автор. Проблеми США похитнуть глобальну монетарну систему, яка тримається на думці, що економіка США залишиться міцною. Країни, що розвиваються будуть наздоганяти розвинені за рівнем доходів і багатства, а також вимагати, щоб їхні інтереси більше враховувалися на світовій арені. Назріває реформа міжнародних інститутів. "Все це означає, що глобальна економіка стане надзвичайно мінливою, а в світі багато усталених параметрів стануть змінними", - пише автор.

"Світовою столицею нафти і газу стануть обидві Америки, а не Близький Схід", - вважає Емі Маєрс. На думку автора, це пояснюється технологічними та політичними причинами.

По-перше, людство вирішило проблему освоєння таких ресурсів, як нафтоносні піски, важкодоступні підводні родовища і т.д. У Північній і Південній Америках такі родовища дуже великі, їхні обсяги набагато більші, ніж у звичайних близькосхідних і північноафриканських регіонах. Американці вже турбуються не про дефіцит газу, а про пошук покупців на його надлишки. По-друге, Близький Схід і Північна Африка незабаром натраплять на закономірність, що зміни урядів тягнуть за собою тривале і різке падіння видобутку нафти.

Геополітичні зміни вже почалися, вважає автор: "вуглеводнева міць" Ірану, Росії і Венесуели похитнулася, коли США перестали відчувати проблеми з газом". Експортерам важче самостверджуватися через нафтогазову дипломатію. США також можуть запропонувати Європі і Китаю ноу-хау для їх нестандартних родовищ, і тоді зникне необхідність кланятися Москві та країнам Перської затоки. Америка знову стане лідером в нафтогазовій сфері, передрікає автор.

"Світ буде переповнений людьми похилого віку", - вважає Філіп Лонгмен. Населення буде збільшуватися не стільки завдяки зростанню народжуваності, скільки завдяки збільшенню тривалості життя. А число дітей у віці до 5 років (у більшості розвинених країн воно вже різко знизилося) до 2025 року буде знижуватися в глобальному масштабі.

Найбільш "швидкозростаючими" країнами в 2025 році будуть, наприклад, Іран і Мексика, вважає автор. Народжуваність вже впала нижче рівня смертності не тільки в "старій Європі", але також у Бразилії, Китаї, Лівані, Тунісі, В'єтнамі тощо

Феномен гіперстаріння в країнах, які розвиваються впливає і на міграцію: так, в Мексиці демографічне зростання, підживлює масову міграцію в США.

Але більшість людей робить зі своїх побутових спостережень висновок, що перенаселеність - серйозна проблема. "Одна з причин - в тому, що більше половини населення світу зосереджено в містах", - пише автор. Високі витрати на догляд за дітьми в мегаполісі - один з основних факторів глобального зниження народжуваності.

Ще одна мегатенденція - швидкі зміни величини, структури та характеру сім'ї. Тенденція мати тільки одну дитину стає нормою. В майбутньому у колосальної часини населення світу не буде біологічних родичів, окрім їхніх батьків. А більшість дітей будуть ростити в умовах, які сьогодні вважаються негативними (неповна сім'я і т.д.).

"Проблеми стануть глобальними - і їх вирішення теж", - зауважує Енн-Марі Слотер. За її словами, теперішній рух до багатополярності - це тільки початок.

Слотер малює свою картину світу в 2025 році: Рада Безпеки ООН сильно збільшиться - 25-30 членів проти нинішніх 15. Зміцніють регіональні організації типу Африканського союзу. "На Близькому Сході Ізраїль, Палестина, Йорданія, Сирія і Туреччина можуть стати стрижнем нової близькосхідної зони вільної торгівлі; або ЄС налагодить тісні зв'язки з молодим Середземноморським союзом", - йдеться в статті. Багатополярність пояснюється тим фактом, що проблеми все частіше носять не локальний, а глобальний, локальний характер, але при цьому все більше країн відколюється від інших. Будуть потрібні міжнародні форуми різного рівня для врегулювання конфліктів.

"Найбільш потужними в 2025 році стануть держави, які навчаться заощаджувати ресурси і використовувати їх більш доцільно на основі поновлюваних джерел енергії та переробки сміття", - пише автор. Лідером стане Японія, яка традиційно вміє співіснувати з природою.

Але найдраматичніші зміни відбудуться завдяки новим технологіям, які трансформують бізнес, громадські організації, університети й церкви: удосконалюються можливості для самоорганізації і відстоювання своїх ідей та інтересів. Незворотно зміняться відносини громадян з урядом і урядів різних країн.

Але всі ці колосальні зміни зможуть відбутися тільки після серйозних криз або навіть катаклізмів, застерігає автор. Для переходу до моделі сталого зростання від моделі експансії потрібна серйозна зміна світогляду. Але альтернативи немає - пристосовуватися до нових умов доведеться всеодно.