Європейські лідери обговорюють механізм гарантій безпеки для України, який зобов’яже союзників Києва ухвалювати рішення про надання допомоги протягом 24 годин у випадку нової агресії росії.

Ініціаторкою виступила прем’єрка Італії Джорджа Мелоні. Її план передбачає механізм колективної допомоги, котрий може стати альтернативою членству в НАТО, повідомляють джерела, знайомі з перебігом дискусій.

За їхніми словами, мова про модель “лайт-НАТО”, що не дорівнює зобов’язанням статті 5 Статуту НАТО, втім, передбачає швидке ухвалення рішень країнами, котрі мають двосторонні угоди з Україною. Серед можливих кроків називають надання військової підтримки, економічної допомоги, посилення української армії та запровадження санкцій проти росії.

Наразі невідомо, чи включатиме механізм відправку європейських військових в Україну.

Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто у коментарі газеті Repubblica пояснив: “Ідея Мелоні полягає в тому, що НАТО як оборонний альянс міг би забезпечити захист України.

Або ж окремі держави могли б узяти на себе таке зобов’язання. Зрештою буде обрано найкращий механізм. Звичайно, з НАТО гарантія стримування була б вищою”.

Мелоні у Вашингтоні нагадала, що саме Італія першою запропонувала надати Україні гарантії безпеки на зразок статті 5 НАТО, втім, без формального членства. Голова італійського уряду вважає це більш ефективною гарантією безпеки, ніж залучення іноземних військ для контролю за можливим припиненням вогню, що, за її словами, є “найскладнішим” варіантом.

    Надання Україні такої ж захисної парасольки, яку мають країни НАТО, було б набагато ефективнішим рішенням, хоча й відрізнялося б від повноправного членства. Це була б стабільна, довготривала та дієва гарантія безпеки, краща за деякі з пропозицій, які я наразі бачу, – заявила Мелоні.

Запропонована ініціатива передбачає дію механізму колективної оборони НАТО “також на захист України… навіть на території поза межами Альянсу, незалежно від її членства”.

Раніше Мелоні заявила, Україна має бути впевнена, що вторгнення більше не повториться. За її словами, таких гарантій безпеки можна реалізувати лише у контексті НАТО. Вона заявила, що неможливо мати справедливий, тривалий мир в Україні, якщо Київ не отримає гарантії, що він не зазнає нового вторгнення з боку росії.

Додамо, 17 серпня у спільній заяві “коаліція охочих” запевнила, що має намір розмістити військовий контингент на території України, аби забезпечити гарантії безпеки.

Зауважується, що європейські лідери високо оцінили прагнення президента США Дональда Трампа надати гарантії безпеки Україні. У заяві лідери наголосили, що коаліція відіграватиме у цьому життєво важливу роль, зокрема, через військову присутність у регіоні.

До цього повідомляли, що британських спецпризначенців привели у стан готовності до відряджання в Україну у складі миротворчої місії Великої Британії, оскільки угода про припинення вогню “наближається до завершення”. Загалом більш як 30 країн виявили готовність відрядити свої миротворчі війська в Україну.

Про готовність відправити в Україну миротворців раніше заявили кілька європейських країн, зокрема Велика Британія, Франція, Данія та Швеція. США ведуть у ці дні переговори з росією та Україною щодо умов закінчення війни.

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що тверді зобов’язання з’являться, коли буде чіткий план.

Зауважимо, раніше саме Стармер наголосив на необхідності створення так званої “Коаліції охочих” для надання Україні гарантій безпеки у разі можливого припинення вогню, укладеного за посередництва США.

До такої коаліції можуть увійти Велика Британія, Франція та “ще одна-дві країни”, які працюватимуть з Україною над планом припинення бойових дій. Деякі європейські країни мають діяти швидше, ніж загальний темп ЄС, щоб уникнути зволікання, додав глава уряду.

17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не планували розміщувати безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони мали бути готові втрутитись, якщо росія спробує відновити війну.

Наразі найбільший вклад в контингент – 10 тисяч військових – готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди.

Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії.

Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації.

За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Окрім того, прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз також підтвердив, що його уряд відкритий до обговорення миротворчих ініціатив.

Тоді як прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію п’ятої статті Північноатлантичного договору на Україну без її офіційного вступу до Альянсу.

Голова італійського уряду вважає це більш ефективною гарантією безпеки, ніж залучення іноземних військ для контролю за можливим припиненням вогню, що, за її словами, є “найскладнішим” варіантом.

Додамо, німецький оборонний концерн Rheinmetall готовий взяти участь у забезпеченні ​​міжнародної миротворчої місії після закінчення війни росії проти України, заявив у Дюссельдорфі голова компанії Армін Паппергер.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що миротворчі сили будуть здатні дати відсіч російському вторгненню, якщо москва вирішить знову напасти на Україну.

19 серпня прем’єр-міністр Японії Шігеру Ішіба запевнив у готовності його країни долучитися до гарантій безпеки для України, однак конкретні деталі не оприлюднив.

    25 червня премʼєр-міністерка Італії Джорджа Мелоні на зустрічі з президентом США Дональдом Трампом закликала його продемонструвати в російсько-українській війні таку ж рішучість, яку проявила Америка стосовно Ірану.
    
Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху константіну малофєєву, який заявив, що путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
    
Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
    
Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з рф.

Джерело: Bloomberg