Головний приз Венеціанського фестивалю - "Золотого крилатого лева" - журі під головуванням Квентіна Тарантіно присудило фільму Софії Копполи "Десь".

Суддівській колегії довелося нелегко - конкурс цього року видався на диво сильний, і вибір основного призера відразу ж зазнав критики, передає РИА "Новости".

"Срібного лева" виборов іспанський фільм "Сумна балада для труби" Алекса де ла Іглесіа за найкращу режисерську роботу. Цей же фільм удостоєно премії "Озелла" за найкращий сценарій.

Спеціальної премії журі кінофестивалю удостоївся фільм Єжи Сколімовськи "Необхідне вбивство" з американським актором Вінсентом Галло в головній ролі.

Актор отримав "Кубок Вольпі" як найкращий актор, проте отримувати приз за нього на сцену Палацу кіно на Лідо вийшов режисер.

Найкращою жіночою роботою визнана роль Аріне Лабед у грецькому фільмі "Аттенберг".

Премію "Озелла" за найкращу операторську роботу отримав на Венеціанському кінофестивалі Михайло Крічман, що зняв фільм Олексія Федорченка "Вівсянки".

Для володарки головної нагороди рішення журі стало цілковитою несподіванкою.

"Повірити не можу, це велика честь", - сказала Коппола, піднявшись на сцену, щоб прийняти нагороду з рук Тарантіно, передають Дни.ru.

Вона додала, що не розраховувала на премію.

"Це маленький особистий фільм, я не очікувала отримати за нього приз", - сказала режисер, пояснивши, що збиралася зняти фільм про Лос-Анджелес і надихалася в роботі французькою "новою хвилею", зокрема Жаном-Люком Годаром, а також фільмами знаменитої бельгійки Шанталь Аккерман.

Коппола зізналася, що вже встигла подзвонити своєму батькові, великому режисерові Френсису Форду Копполі ("Хрещений батько", "Апокаліпсис сьогодні", "Клуб "Коттон"), і той дуже порадів за дочку.

Сам Тарантіно, відповідаючи на питання, чи не складно з емоційної точки зору бути головою журі на фестивалі, де в конкурсі беруть участь фільми близьких друзів, у тому числі і його давньої подруги Софії Копполи, відповів, що оцінював картину, а не її автора.

"Це робота справжнього художника", - відзначив він.

Венеціанський міжнародний кінофестиваль (Mostra Internazionale dell'arte Cinematografica), який вважається складовою частиною венеціанського Бієнале, - найстарший в Європі: він проводиться на острові Лідо з 1932 року.

Фестиваль цього року пройшов за оновленою схемою. За рахунок скасування окремої конкурсної секції короткометражних стрічок значно розширено програму паралельної конкурсної програми "Горизонти", в якій широко представлено експериментаторське кіно і відео-арт.