У лютому 2014 року тодішня влада не робила жодних кроків для мирного врегулювання ситуації і розробила план розгону Майдану, який не відкидав і вбивства.

Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив заступник начальника Головного слідчого управління, начальник Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк сьогодні на брифінгу в Києві.

"Наприкінці лютого 2014 року владні органи, правоохоронні органи не тільки не робили кроків щодо мирного врегулювання, а розробили план стосовно того, щоб припинити протестні акції. При цьому цей план не виключав вчинення будь-яких злочинів, в тому числі і застосування максимального насильства, і вбивств", - заявив він.

За результатами слідства встановлено, що події як вранці 18 лютого щодо "мирного наступу", так і події, які відбувались щодо штурму Майдану ввечері, пов’язані між собою єдиним планом.

"Представники влади розробили наступний план: для протидії цим протестним акціям було залучено велику кількість правоохоронців та узгоджено їхню спільну діяльність з "тітушками", яких також озброїли. Вони спільно мали вчиняти насильницькі дії щодо протестувальників. При цьому в злочинний спосіб представникам правоохоронних органів, зокрема "Беркута" та внутрішнім військам, були роздані мисливські набої, які категорично заборонені до використання у правоохоронних органів", - додав Горбатюк.

За його словами, правоохоронці мали спровокувати протестувальників до дій, щоб ті були змушені захищати своє життя та здоров’я.

"Це стане підставою для оголошення наступної "антитерористичної операції", яка після цього буде проведена і за результатами якої мали б бути остаточно розігнані акції протесту, які перебували на Майдані", - зазначив Горбатюк.

Горбатюк повідомив, що під час Майдану 18 лютого 2014 року спецпідрозділу "Беркут" та внутрішнім військам були роздані спеціальні засоби посиленої дії зі шкідливими речовинами, що надійшли з Росії.

За його словами, 18 лютого 2014 року на озброєння "Беркута" та внутрішнім військам було надано спецзасоби посиленої дії, що надійшли з Росії в протиправний спосіб, які не пройшли експертизи.

"Окремі з них, за висновками експертиз на даний час, містили вкрай шкідливі речовини. Ці речовини у жодних спецзасобах країн світу не застосовуються. Станом на 18 лютого 2014 року правоохоронцям було роздано світлошумові та газові гранати", - додав Горбатюк.

За його словами, 18 лютого 2014 року під час розгону правоохоронцями "мирного наступу" на Верховну Раду загинуло 10 осіб, більш ніж 500 зазнали поранень.

"План був цього дня (18 лютого 2014 року - ред.) завершити свої дії тим, щоб протестні акції були припинені, незважаючи на ті жертви, які можуть настати не тільки навіть серед протестувальників, а й серед правоохоронців", - заявив він.

"Встановлено слідством, що тоді дійсно було жорстоке застосування насильства щодо протестувальників. Якщо брати події в Маріїнському парку, на вулиці Грушевського, Кріпосному провулку, вулиці Інститутській. Протягом розгону "мирного наступу" (18 лютого 2014 року – ред.) загинуло 10 осіб, більш ніж 500 зазнали поранення, з них понад 100 отримали тяжкі тілесні ушкодження", - додав Горбатюк.

"При цьому масово застосовувалася вогнепальна зброя із мисливськими набоями. Від цих набоїв загинуло 3 особи і більш як 40 отримали вогнепальні поранення", - зазначив начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ.

Під час штурму Майдану і спроби захопити Будинок профспілок 18-19 лютого загинули 16 людей

Під час штурму Майдану та спроби захопити Будинок профспілок 18-19 лютого 2014 року загинуло 16 осіб.

Про це повідомив заступник начальника Головного слідчого управління, начальник Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Сергій Горбатюк сьогодні на брифінгу в Києві.

"Внаслідок штурму Майдану та спроби захопити Будинок профспілок, яка здійснювалася бійцями спецпідрозділу "Альфа", загинуло загалом 16 осіб та більше 200 осіб отримали тілесні ушкодження, з них третина отримала тяжкі тілесні ушкодження – це внаслідок штурму Майдану під виглядом "антитерористичної операції", - заявив він.

"При цьому в Будинку профспілок загинуло 2 особи. Також від дій "тітушок" на вулиці Володимирській загинуло 2 особи, інші загинули під час штурму Майдану", - додав Горбатюк.

Справа проти екс-начальника Київської СБУ Щеголева Пішла до суду

Обвинувальний висновок проти екс-начальника СБУ у Києві та області Олександра Щеголева, підозрюваного в причетності до організації вбивств активістів Євромайдану і підпалу Будинку профспілок, направлено до суду.

"Буквально вчора в суд було направлено обвинувальний висновок стосовно колишнього керівника Управління СБУ в Києві та Київській області за незаконне проведення АТО, в результаті якої загинули як протестувальники, так і правоохоронці", – сказав він.

Як відомо, Щеголев, підозрюваний в причетності до вбивств учасників Революції гідності, був затриманий 20 серпня 2015 року і на даний час залишається під арештом. ГПУ 29 вересня 2015 року завершила досудове розслідування та надала для ознайомлення стороні захисту матеріали кримінального провадження.

Досудове розслідування встановило, що цей чоловік разом з колишніми високопоставленими чиновниками з метою розгону мітингувальників з Майдану Незалежності у Києві 18 лютого 2014 року прийняв рішення про проведення працівниками СБУ при підтримці органів внутрішніх справ антитерористичної операції в центральній частині столиці.

Це спричинило "наслідки у вигляді загибелі людей, заподіяння громадянам тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, пошкодження майна юридичних і фізичних осіб".

19 листопада 2015 року в Генпрокуратурі повідомили про завершення слідства щодо Щеголева і передачі йому матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

Довідка. Кого з "силовиків" судять за злочини проти Євромайдану

За причетністю до вбивств у середмісті Києва взимку'2013/2014 затримано двох високопосадовців Служби безпеки України (СБУ) та трьох керівників "Беркута".

Йдеться про екс-начальника Департаменту контррозвідки СБ України, генерала Володимира Бика, а також про колишнього начальника Управління СБ України у Києві та Київській області Олександра Щоголєва.

По лінії МВС за вбивства на Майдані під вартою перебуває підполковник міліції – заступник командиру полку міліції спеціального призначення головного управління МВС України в Києві (колишній "Беркут") Олег Янішевський, а також двоє його підлеглих - рядові "Беркута" Павло Аброськін та Сергій Зінченко. Безпосередній начальник Зінченка й Аброськіна, майор "Беркута" Дмитро Садовник утік з-під домашнього арешту й, за низкою повідомлень, переховується у путінській Росії.

При цьому варто зауважити, що Янішевський, Садовник, Зінченко й Аброськін йдуть по епізоду 20 лютого 2014 року, коли на Інститутський від куль силовиків загинуло 39 осіб. Події цього дня найкраще досліджено під час досудового слідства, чого не можна сказати про інші епізоди, особливо про перші випадки загибелі людей на Майдані та на вулиці Грушевського.

Командир роти "Беркута" Михайло Добровольський, щодо якого 29 вересня суд застосував запобіжний захід "домашній арешт", звинувачується не у загибелі протестувальників, а у нападі на громадські патрулі "Автомайдану".

Командира "Беркута" по Київській області, прізвище котрого не зазначається, суд постановив затримати за звіряче побиття учасників антипрезидентської акції й журналістів, яке мало місце 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій. Про це Генпрокуратура України повідомила 25 вересня.

15 жовтня Управлінням спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України спільно зі Службою безпеки України затримано ще одного колишнього командира одного з регіональних спецпідрозділів МВС "Беркут". Йому повідомлено про підозру в "організації перевищення службових повноважень своїми підлеглими під час подій 18 лютого 2014 року на вулиці Грушевського і в Кріпосному провулку в Києві та скоєння ними злочинів стосовно протестувальників, що спричинило тяжкі наслідки" (частина 3 статті 365 КК України).

Усі перераховані вище особи чекають вироку суду. Судовий розгляд їхніх справ триває.

За словами ж очільника МВС України Арсена Авакова, загалом за злочини проти Євромайдану притягуються чи вже притягнуто "понад 120 осіб" з різних силових відомств. Міністр обіцяє найближчим часом надати громадськості їхній повний перелік, із зазначенням посад, котрі ними займалися, статей КК, виду та терміну покарання.

Що стосується перспектив притягнення до кримінальної відповідальності перших осіб режиму Віктора Януковича й, власне, самого екс-президента, то уряд Арсенія Яценюка вже двічі подавав заявку до Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо визнання дії Римського Статуту для визнання юрисдикції Суду стосовно воєнних злочинів, вчинених на території України взимку 2013-2014 року. Лише у випадку приєднання України до Римського Статуту можна буде притягти кого-небудь з колишніх високопосадовців до кримінальної відповідальності як воєнного злочинця й вимагати, аби інша країна (де, скажімо, може переховуватися підозрюваний) видала його до МКС.

Остаточне рішення МКС ще не прийнято, спеціально призначений у справах України прокурор Суду вивчає ситуацію.

Перша заявка подавалася 17 квітня, друга - 29 вересня.

За повідомленнями ЗМІ та згідно із заявам адвокатів Януковича, він наразі переховується на території Російської Федерації, де перебуває під особистим патронатом Володимира Путіна. Одна з тамтешніх резиденцій колишнього українського президента розташована у Підмосков'ї, друга - поблизу Сочі.

Янукович, за версією ГПУ, особисто віддавав накази про розстріли людей на Майдані.

Генеральний прокурор України Віктор Шокін вважає справу про розстріл Небесної сотні "фактично розслідуваною". Про це він заявив 17 жовтня.