План бюджетної економії, запропонований прем'єр-міністром Греції Георгіосом Папандреу, в середу схвалено парламентом країни: він отримав підтримку 155 законодавців, повідомляє NEWSru.com з посиланням на спікера грецького парламенту Філіппоса Петсалнікоса.

Проти проекту проголосувало 138 членів парламенту.

- ЗМІ: ЄC надав би Греції кредит і без схвалення плану бюджетної економії, щоб врятувати євро

Ухвалення середньострокової бюджетної програми, що передбачає скорочення витрат і збільшення податків, є умовою надання Греції чергового траншу допомоги Євросоюзу і Міжнародного валютного фонду.

Зазначимо, що на тлі голосування в парламенті в Греції проходить масовий страйк проти скорочення фінансування бюджетників і підвищення податків.

Тим часом перед голосуванням прем'єр Папандреу просив депутатів дати Греції історичний шанс і проголосувати за Середньострокову фінансову програму до 2015 року.

"Прошу вас дати Греції історичний шанс", - цитує його слова ИТАР-ТАСС. Голова уряду наголосив, що Середньострокова програма бюджетних скорочень дасть змогу стабілізувати ситуацію, забезпечити пожвавлення в економіці, а також домогтися кращих умов для країни на подальших переговорах з міжнародними кредиторами.

"Попереду ще новий тур жорстких переговорів для швидкої розробки плану управління борговою кризою", - сказав Папандреу.

За його словами, ухвалення програми - єдиний спосіб для того, щоб виграти необхідний час, здійснити великі структурні реформи і досягти відновлення справедливості в суспільстві.

"Наведення ладу у власному будинку - в наших національних інтересах", - сказав прем'єр.

Голова уряду наголосив, що на даний момент головним завданням є забезпечення виплат зарплат і пенсій, щоб в країні не стався дефолт. Папандреу піддав гострій критиці головну опозиційну правоцентристську партію "Нова демократія", сказавши, що вона збирається голосувати проти ухвалення програми в суто популістських цілях.

"Проте парламентська група ПАСОК виконає свій патріотичний борг і проголосує за програму", - наголосив прем'єр, запевнивши, що уряд "боротиметься до кінця".

ЗМІ: ЄC надав би Греції кредит і без схвалення плану бюджетної економії, щоб врятувати євро

Є тільки два способи врегулювати грецьку кризу, вважає оглядач The Times Анатоль Калецкі, думку якого наводить сайт InoPressa.

Перший полягає в тому, що Греція оголошує дефолт зі своїх боргів і виходить з єврозони. Якщо грецький уряд зможе друкувати власні паперові гроші, то у нього буде можливість "виплачувати пенсії, а також зарплату держслужбовцям і корумпованим чиновникам, хоча і із ризиком інфляції в стилі Веймарської республіки", - пояснює видання.

Другий вихід: ЄС бере на себе колективну відповідальність приблизно за половину боргів Афін. Якщо заборгованість Греції зменшити з нинішніх 150% ВВП до відсотків 80 - на рівні Німеччини, Франції і Великобританії - то країна може сподіватися, що її економіка знову запрацює, вважає The Times.

Другий варіант імовірніший, оскільки уряди Німеччини і Франції вважають, що руйнування єврозони немислиме. А дефолт Греції і девальвація заощаджень грецьких громадян при переводі у національну валюту неминуче викличе ланцюгову реакцію, пояснює газета.

Ірландці "негайно переведуть свої заощадження в німецькі банки, що розорить банки Ірландії і змусить цю країну вийти з єврозони".

Втеча капіталів стане смертельною загрозою для членства в єврозоні Португалії, Іспанії, Італії, Бельгії і навіть Франції.

"Отже, Європа буде змушена дати Греції більше грошей, навіть якщо грецький парламент сьогодні проголосував би проти заходів жорсткої економії", - вважав оглядач видання, зазначаючи, що ЄС буде вимушено допомогти також Ірландії і Португалії.

У результаті заради порятунку євро кредитоспроможні держави єврозони будуть вимушені узяти на себе відповідальність приблизно за 500 млрд євро - заборгованість Греції, Ірландії і Португалії. На думку автора, це не так вже багато на тлі ВВП єврозони - більш як 10 трильйонів євро.

"Але перекласти цю заборгованість з національних на панєвропейських платників податків неможливо без великих інституційних реформ", - підсумовує Калецкі.

ЄС доведеться створити щось подібне до єдиного міністерства фінансів, яке виступить гарантом держборгів і матиме право вето на податкову, бюджетну і соціальну політику всіх країн єврозони, зазначив президент ЄЦБ Жан-Клод Тріше.

Заковика в тому, що на даний момент така "фіскальна федерація" неприйнятна для громадської думки і в кредитоспроможних країнах типу Німеччини, і в країнах-банкрутах на зразок Греції, мовиться в статті. Країнам-кредиторам не потрібний додатковий тягар, а боржники не бажають втрачати суверенітету і демократичного самовизначення.

"Тому і кредитори, і боржники чинитимуть опір єдино можливому розв'язанню кризи євро, поки не вичерпають усіх інших можливостей", - підсумовує автор.

Парадоксально, але факт: неослабна загроза кризи - необхідна умова навіть тимчасовій фінансовій стабільності Європи, зазначає він. Для переходу ж до "фіскального федералізму", який вилікує від кризи, сама криза повинна ще більш загостритися.

Проте європейські лідери сподіваються, що криза поступово уляжеться. У чомусь вони мають рацію, але час працює проти виживання євро, вважає автор.

Перша небезпека - несподівані фінансові потрясіння і невдалі політичні рішення. Друга - що громадська думка з часом стане тільки жорсткішою, виборці в країнах-боржниках усвідомлюють свою силу. Німеччина, Франція і ЄС готові заплатити що завгодно, аби утихомирити Грецію або Ірландію, якщо ті пригрозять дефолтом.

"Якщо європейські політики справды хочуть врятувати євро, хай зроблять якісний стрибок до фіскальної федерації, і якнайскоріше", - підсумовує The Times.

Загальний страйк і масові акції проводяться в Греції на знак протесту проти ухвалення плану 28-мільярдного скорочення бюджетних витрат, підвищення податків і приватизації держпідприємств. ЄС і МВФ вважають ці заходи необхідною умовою для надання Греції чергового траншу фінансової допомоги на 12 мільярдів євро.

Без нього вже за два тижні країні не буде чим платити за рахунки, і технічно це означатиме дефолт - перший в історії Єврозони. Економісти не відкидають, що неминуча за ним паніка на міжнародних фондових майданчиках викличе новий виток глобальної кризи, найбільше в якому постраждає єдина європейська валюта.

Остаточне рішення за проектом депутати ухвалюватимуть у четвер, 30 червня. Тим часом багато греків вважають запропонований Євросоюзом і МВФ план порятунку країни даремним. Як очікується, сьогодні загострення ситуації досягне свого апогею.