Уряд хоче якісної дискусії довкола проекту бюджету 2017 року. Про це прем`єр-міністр України Володимир Гройсман заявив сьогодні, 26 вересня, на зустрічі з представниками регіональних засобів масової інформації, повідомляє Укрінформ.

"Уряд вніс проект бюджету в парламент вчасно, до 15 вересня. Для нас було важливо вчиняти чесно. Ми хочемо якісної дискусії, ми хочемо зрозуміти, що ми хотіли б змінити, використовуючи інструмент публічних фінансів", - сказав Гройсман.

За його словами, бюджет-2017 має дати змогу розвинути економіку.

"Це не повинен бути бюджет лише на проживання. Наш проект є чесним. Не встигли ми його внести, як його почали критикувати, навіть не читаючи", - додав Гройсман.

На його думку, бюджет є збалансованим і його дефіцит не перевищить 3%.

"Нам треба переходити від бюджету на рік на середньостроковий горизонт. Треба планувати на більший горизонт, ніж на рік", - зазначив глава уряду, передає УНІАН.

Він підкреслив, що в уряді такий принцип вже заклали, і тепер завдання місцевої влади також використовувати саме перспективне бачення розвитку регіонів - як з точки зору економічного зростання в цілому, так і за детальнішим показниками.

При цьому Гройсман підкреслив, що середньострокове планування дозволить місцевим органам влади швидше ухвалювати місцеві бюджети і розпоряджатися коштами.

Як повідомлялося, Кабмін в червні поточного року затвердив проект бюджетної резолюції, яка передбачає зростання ВВП в 2017 році на 3,4%, інфляцію на рівні 8,1%, рівень безробіття 8,6%, прогнозний рівень держборгу - 66,8% ВВП і курс гривні на рівні 27,2 грн за долар. В рамках чинного законодавства уряд повинен внести на розгляд парламенту проект держбюджету на наступний рік до 15 вересня поточного року, однак останні кілька років Кабмін вносив проект до Верховної Ради і одразу ж відкликав для доопрацювання.

15 вересня Кабмін схвалив проект Держбюджету-2017, проект закону про держбюджет України на 2017 рік внесено до Верховної Ради. Згідно з документом, доходи держбюджету встановлені в сумі 706,269 млрд грн, витрати - 775,265 млрд грн.

"Субсидії - найпрозоріший механізм з компенсації високих цін на газ"

"Немає жодних об'єктивних причин не розпочати опалювальний сезон. Усі субсидії, що будуть оформлені, будуть у повному обсязі профінансовані для всіх підприємств", - наголосив голова уряду.

"Я розумію, що монополісти хотіли б іншого, у тому числі, різниці у ціні, яку можна було б покласти собі у кишеню. Я вважаю, що я правильно зробив, коли закрив усі тіньові схеми. Далі нам треба визначитися з тим, скільки витрачає українська родина", - сказав Гройсман.

Наступним кроком, за його словами, стане підвищення заробітних плат та пенсій, а також – монетизація субсидій.

"Наше завдання: заощадження ресурсів, власний видобуток, нормальні пенсії та заробітні плати завдяки розвитку економіки", - підкреслив прем’єр-міністр.

Прем'єр хоче допомогти промисловості бути конкурентоспроможною

"Ціни, які сьогодні платить промисловість, - неконкурентоспроможні. Електроенергія в собівартості різної продукції має високу питому вартість, тому сьогодні необхідно знаходити рішення, щоб оптимізувати ціни на електроенергію. Я вважаю, що це питання, яке ми повинні вирішити з початку нового року", - сказав він, передає "Інтерфакс-Україна".

Нагадаємо, Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики планує скасувати перехресне субсидування в електроенергетиці (коли промислові споживачі дотують побутових) навесні 2017 року.

При цьому повідомлялося також, що навесні наступного року тарифи на електроенергію можуть знизити.

Ціна вугілля: в уряді хочуть поміняти "Роттердам+" на "варшавську формулу"

"Ціна на вугілля повинна бути ринковою, але об’єктивною. Є дуже велике питання, яку формулу застосовувати на визначення ціни вугілля. Міненерговугілля переконане, що треба застосовувати формулу Варшавської біржі, бо вона ближча до нас", - сказав Гройсман.

Прем`єр також зазначив, що уряд ставить завдання реструктуризувати неефективні шахти та водночас не накопичувати борги по заробітній платі.

"Вугільна галузь є достатньо проблематичною з точки зору видобутку вугілля. У нас є шахти, де зараз видобуток обходиться в 2-4 рази більше, ніж на ринку. Тому важливо здійснити реструктуризацію шахт та не накопичувати заборгованість по заробітній платні", - підкреслив він.

У квітні 2016 року Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), затвердила ринкову методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. За інформацією голови НКРЕКП Дмитра Вовка, гранична ціна на вугілля мала формуватися на основі ціни (індекс API2), яка формується в результаті торгів на біржі в Роттердамі (Нідерланди), разом з вартістю транспортування цього вугілля на внутрішній ринок (так звана формула "Роттердам плюс транспорт").

21 червня Гройсман заявив, що має намір більш детально розібратися з використанням формули "Роттердам плюс" при закупівлі вугілля.

12 липня голова НКРЕКП повідомив, що, незважаючи на введення формули ціноутворення "Роттердам плюс", вартість українського вугілля залишилася практично колишньою.

13 липня міністр енергетики Ігор Насалик заявив, що Міненерго має намір закладати в основу ціни вугілля для вітчизняних споживачів середню вартість палива на біржі в Польщі, а не в Роттердамі.

Будівельна сфера потребує дерегуляції та доступних кредитів

"Збільшення попиту та обсягів будівництва є позитивним сигналом. Є ще багато речей, які треба зробити в дерегуляції будівельної сфери. Ми передали повноваження щодо затвердження об’єктів будівництва на місця, не всі ці повноваження взяли", - сказав Гройсман.

На його думку, важливо зробити баланс: міста не повинні стати заручниками будівельників, а будівельники – заручниками місцевої влади.

"Міста будуються для людей. Треба, щоб було не тільки, де жити, але й де відпочити, де зайнятися спортом. Окреме питання – це кредитування. Важливо відкрити нормальний ринок кредитування з прийнятними відсотками, бо сьогодні вони непідйомні", - наголосив голова уряду.

Він підкреслив, що Нацбанк уже робить перші кроки до зменшення облікової ставки, до валютної дерегуляції.

Аграрії отримають стимул

"Ми направимо 5,5 млрд на підтримку агропромислового комплексу, невеликих господарств. Далі через цю підтримку ми зможемо стимулювати вітчизняне машинобудування – виготовлення техніки, необхідної у аграрному секторі", - сказав Гройсман.

Він наголосив, що в Україні є потужності, щоб виготовляти вітчизняну техніку.

"Хотілось би, щоб ми могли виготовляти не менше 80% з нашої сировини", - підкреслив керівник уряду.

Зазначимо, Україна - єдина країна світу, яка здатна подвоїти аграрне виробництв.

У розвиток доріг хочуть вкласти 40 мільярдів

"Ми передбачаємо створення дорожнього фонду, який буде наповнений акцизами і зборами на рівні 14,2 млрд грн. Крім того, ми залучимо міжнародні фінансові організації. Загальний бюджет дорівнюватиме 30-40 млрд дол., які ми будемо вкладати у розвиток доріг", - сказав Гройсман.

За його словами, у сфері доріг відбудеться децентралізація, дороги місцевого значення перейдуть у підпорядкування місцевої влади, що збільшить якість виконання робіт.

"Ми створимо якісну дорожню інфраструктуру протягом кількох років. А дороги – це те, що впливає на економіку. Це робочі місця, це заробітна плата", - наголосив голова уряду.

Раніше стало відомо, як Кабмін розподілить дорожній бюджет.

За даними Мінінфраструктури, з 170 тисяч кілометрів доріг в Україні зруйновано 97%.