Зонд "Dawn" у липні 2011 року вийшов на орбіту навколо астероїда Веста, одного з найбільших астероїдів у головному астероїдному поясі. Завдяки роботі зонда учені з Лабораторії реактивного руху (Jet Propulsion Laboratory) на чолі з Крістофером Расселлом (Christopher Russell), змогли скласти 3D карту понад 80% поверхні астероїда.

Раніше в журналі Science опубліковано серію статей, де були викладені результати досліджень. Головним відкриттям стало підтвердження того факту, що ядро ​​Вести складається із заліза, нікелю, подібно ядрам Меркурія, Марса, Землі (слід зауважити, що подібне припущення висловив ще в 1970 році вчений Том Маккорд з Інституту планетарних наук).

Дослідники Том Маккорд, Торренс Джонсон і Джон Адамс детально вивчили спектральні властивості Вести, вони підтвердили наявність базальтової кори (базальт - найпоширеніша магматична порода).

Науковці змогли встановити, що на Весті відбувався процес диференціації, один з етапів, під час якого космічний камінь перетворюється на планету. Керол Раймонд, заступник керівника проекту "Dawn" з Лабораторії реактивного руху зазначила: "Нам подобається називати Весту "найменшою планетою земної групи".

Крім того, було підтверджено гіпотезу, висунуту ще в 1970-ті роки, що Веста - джерело метеоритів типу HED (евкріт, говардит, діогеніт), які виявлені на Марсі, на Землі.

Вчені вважають, що метеорити були утворені в результаті найдавнішого зіткнення Вести з певним космічним об'єктом. Результатом цього зіткнення стало утворення кратера Реясільвія (Rheasilvia). Вважають, що кратер був утворений близько 2,5 млрд років тому. Діаметр кратера сягає 500 кілометрів, це один з найбільших ударних кратерів Сонячної системи.

Довідка

Метеорити тип HED (говардити, евкрити, діогеніти) - підгрупа кам'яних метеоритів без округлих включень (хондр), які відокремлюються від батьківського космічного тіла і зазнають інтенсивних перетворень під дією високих температур (700-1300 градусів за Цельсієм).

Діогеніти складаються з магматичних порід, що утворилися глибоко в корі астероїда Веста, де, у міру охолодження астероїда, відбувалася їх повільна кристалізація у формі кристалів. Ці кристали складаються, у першу чергу, з магнію і ортопіроксена, з невеликою кількістю плагіоклазу і олівіну. Свою назву ці метеорити отримали на честь Діогена Аполлонійського, грецького філософа, який жив у V столітті до н.е., що першим припустив позаземне походження метеоритів.

Евкрити - підтип ахондритних метеоритів, що складаються з кальцієвого піроксену і плагіоклазу. Назва в перекладі з грецької означає "той, якого легко розрізнити".

Говардити - кам'яні метеорити, які складаються з реголітової брекчії з включеннями діогенітів і евкритів, внутрішні шари яких при зіткненнях міняються місцями. Названі на честь англійського вченого-хіміка Едварда Говарда (1774-1816), який вважається засновником метеоритики.