Вимог щодо адаптації іноземного кіно в Україні українською мовою ніхто не скасовував. Проте влада таки дозволила завозити в країну дубльоване російською авторське кіно.

Необережне висловлювання міністра культури й туризму України Михайла Кулиняка щодо буцімто скасування обов’язкового дублювання кіно в Україні державною мовою викликало шок в українських патріотів і змусило міністерство оприлюднювати офіційне роз’яснення ситуації із регулюванням ринку кінодистрибуції. У ході дискусії у мас-медіа з цієї теми з’ясувалося: російським дистриб’юторам не дали «зеленого світла» для входження на український ринок, проте запровадили для них щось на кшталт «спрощеного режиму».

Зміни для авторського кіно

Улітку український уряд видав постанову, яка дозволяє завозити в Україну й використовувати у вітчизняному кінопрокаті до десяти російських фільмокопій авторських фільмів. Під авторським кіно, яке ще називають арт-хаусом або інтелектуальним кіно, розуміють некомерційні стрічки, які вважаються противагою голлівудській кінопродукції.

Задекларована мета постанови про дубльовані російською авторські фільми – підтримка кінофестивального руху в державі. «Ці фільми повинні пройти експертну комісію, яка створена при Державній службі кінематографії. До комісії входять кінознавці й експерти, які можуть визначити, чи є цей фільм авторським», - каже начальник відділу Держслужби кінематографії України Лідія Клименко.

Вона заперечує, що під «авторським соусом» на український кінопрокатний ринок потраплятимуть і комерційні стрічки й переконує, що жодного подібного випадку досі не було. Більше того, за словами Клименко, жоден фільм наразі не вийшов у кінопрокат України без українського озвучення, дубляжу або субтитрування.

«Проституція» у дистрибуції

Не так оптимістично на нормативно-правові нововведення дивляться українські кінодистриб’ютори. Богдан Батрух, директор компанії B&H Film Distribution, ексклюзивного дистриб’ютора американських компаній Pixar, DreamWorks, ColumbiaPictures та інших в Україні, упевнений, що зловживання «розмитою» нормою на кіноринку будуть. Проте великих масштабів, за його словами, вони навряд чи сягнуть. «В суспільстві є елементи поведінки людей, з якими боротися складно. Наприклад, є проституція. Але вона займає невеликий процент суспільного життя, то нехай вона й буде», - коментує Батрух ситуацію, вдаючись до такого порівняння.

Він упевнений, що дозвіл завозити в Україну іноземне авторське кіно з російським дубляжем – лише перший крок до відчинених дверей для фільмів дистриб’юторів із сусіднього ринку. Але великих побоювань за власний бізнес у нього навіть за нинішніх умов не виникає. Надто яскраво глядач в Україні демонструє свої преференції, каже Батрух.  Люди дедалі активніше йдуть саме до українськомовного кінотеатру, особливо в російськомовних південному на східному регіонах держави.

Ринок уже склався

У тому, що подолати новостворений український ринок кінодистрибуції російському буде складно, переконана і екс-голова Держслужби кінематографії Анна Чміль. «В Україні за останні роки склався дистриб’юторський бізнес, основною ознакою якого є укладання прямих угод зі студіями-виробниками або принаймні з їхніми мейджерами (кінодистриб’ютори світового масштабу – прим. ред.), а не через посередників, зокрема російських, як це було ще декілька років тому», - каже вона.

Сьогодні таких компаній, які працюють із мережами кінопрокату через Росію, на українському ринку лише третина, зауважує Чміль. А отже, за її словами, все свідчить про те, що дублюванням фільмів іноземного виробництва в Україні саме українською мовою, буде переважати на цьому ринку.

Автор: Данило Білик
Редактор: Леся Юрченко