Після завершення Дня пам'яті жертв воєн і терактів, церемонією запалювання 12 церемоніальних факелів, що символізують 12 колін ізраїлевих, офіційно було розпочато святкування шістдесят другого Дня Незалежності держави Ізраїль.

Державна церемонія запалювання факелів відбулася на горі Герцля в Єрусалимі. Цього року факели запалювали: суддя Вищого Суду Справедливості у відставці Далія Дорнер; колишній глава відділу бюджетів міністерства фінансів Рам Блінков; творець першої польової школи в Ейн-Геді Йосі Фельдман; Юсеф Матаанс, араб-мароніт, уродженець села Бірем, що активно займається просвітницькою діяльністю і обстоює мирне співіснування євреїв і арабів; Шурка (Сара) Шпехнер, 91 рік, – десантниця, що воювала з нацистами в Другу світову війну, перший офіцер в жіночих військах Армії оборони Ізраїлю; і Ешер Гірш, голова Робітничо-сіоністського комітету.

На церемонії святкування Дня Незалежності виступив спікер Кнесету Реувен Рівлін. Він наголосив, що Єрусалим є єдиною і неподільною столицею держави Ізраїль, і що ізраїльський народ не вибачатиметься за те, що він будує будинки в своїй столиці, передає http://navlasniochi.com/news/erusalim_misce_svitu/2014-08-18-21.

"Ми не вибачатимемося за сіоністський характер нашої держави. Ми не вибачатимемося ні за заняття старого Яффо і Цфата, ні за звільнення Хеврона, ні за будівництво в Єрусалимі", – наголосив Рівлін.

Війна за незалежність

"У Ерец-Ісраель (земля Ізраїлю) народився єврейський народ. Тут сформувалося його духовне, релігійне і політичне обличчя. Тут він вперше виборов державність, тут створив культурні цінності національного і загальнолюдського значення і подарував світові вічну Книгу Книг. Після вигнання зі своєї батьківщини, він зберігав їй вірність, не залишав молитви і надії на повернення і відродження свободи і державності", - йдеться в декларації, яка була схвалена лідерами єврейської общини за лічені години до закінчення британського мандата на управління Палестиною.

"...ми, члени Народної Ради, представники єврейської общини Ерец-Ісраель і сіоністського руху, зібралися тут в день закінчення британського мандата і через наше природне й історичне право, а також на підставі рішення Генеральної Асамблеї ООН цим проголошуємо створення єврейської держави в Ерец-Ісраель - Держави Ізраїль", - було сказано в документі, який наступного дня був визнаний США, а через три - Радянським Союзом.

Наступного дня після проголошення незалежності новонароджену державу атакували армії п'яти арабських країн, що відмовилися визнати резолюцію ООН про розділ Палестини на дві національні держави. У Війні за незалежність, яка тривала до липня 1949 року, і подальших кампаніях Ізраїль не тільки відстояв право на існування, а й в півтора разу збільшив свою площу порівняно з кордонами, визначеними в 1947 році рішенням Генасамблеї ООН.

У порівнянні з 1948 роком населення країни зросло вдев'ятеро, до 7,3 млн людей. Ізраїль став будинком для репатріантів з 90 країн світу, три чверті його населення - євреї, при цьому близько 40% з них проживали на території колишнього СРСР, і більше мільйона жителів знає російську мову.

Країна, де 60 років тому в двох вишах вчилися трохи більше 200 студентів, тепер випускає 53 тис фахівців. Ізраїль перебуває на одній з провідних позицій в сфері забезпечення населення медичними послугами, а за рівнем розвитку сільського господарства, розробки високих технологій і продажів високотехнологічної зброї посідає перші місця в світі. За рівнем ВВП на душу населення (понад 30 тис дол на рік) Ізраїль входить до світової "тридцятки", наближаючись до ФРН.