У понеділок, 17 вересня, Анґела Меркель виступила у Берліні на прес-конференції. Таке спілкування німецької канцлерки зі столичною пресою - вже усталений ритуал, що повторюється один раз на рік - перед тим, як глава уряду йде у літню відпустку, або ж, як нині, після повернення з неї.

Цікаво, що ініціатором проведення такої неформальної прес-конференції, яка зазвичай не присвячена конкретній події, завжди виступає берлінський Союз німецьких та іноземних журналістів, акредитованих при уряді та парламенті ФРН. Коротко цей союз ще називається Федеральна прес-конференція (Bundespressekonferenz).

Берлінський "кремлівський" пул

Крім того, цей союз іноді називають берлінським кремлівським пулом. Журналісти, що входять до нього, не лише пишуть на загальні політичні теми, але й вважаються особливо наближеними до влади. Багато хто з них особисто знайомі з героями своїх статей, часто подорожують світом з мешканцями політичного Олімпу на борту урядових літаків.

Утім, є одна, але досить суттєва відмінність від справжнього кремлівського пулу. У Берліні гра політиків з журналістами завжди відбувається на "половині поля" останніх, адже саме преса визначає її правила. Одне з них, зокрема, - строга пунктуальність. Прес-конференції у столичному будинку преси завжди починаються рівно у призначений час.

До тих, хто запізнюється, ставляться з презирством, а ті, хто прийшов завчасно, повинні терпляче чекати, доки ведучий прес-конференції – один з членів правління союзу – не розпочне зустріч. Ось і Анґела Меркель у понеділок вийшла на подіум за 20 секунд до призначеного часу початку прес-конференції.

Під акомпанемент фоторепортерів

Зазвичай розрахований на 200 місць великий зал берлінського будинку друку - напівпорожній. На регулярні зустрічі з офіційним представником уряду і прес-секретарями міністерств з верхніх поверхів спускаються тільки ті журналісти, яким необхідно поставити конкретне запитання. Решта, якщо їм цікаво, можуть слідкувати за усім,що відбувається у залі, не виходячи зі своїх кабінетів, - за допомогою відеотрансляції.

Цього понеділка, однак, зал був заповнений, а місця займали заздалегідь. Перші ряди "окупували" фотографи. Розклали на стільцях запасні об'єктиви, а самі вишикувались тісними рядами перед подіумом, зайнявши стратегічно вигідні позиції.

Як тільки Анґела Меркель зайняла своє місце, заклацали фотоапарати, а чоловік досить міцної статури в непримітному сірому костюмі і з "кнопкою" у вусі став за спинами репортерів, нервово приглядаючи за ними. Жодних спеціальних перевірок, рамок чи металошукачів при вході у зал будинку преси немає.

Через півтори хвилини фоторепортери заспокоїлися та вмостилися на перших рядах. Утім, і решту часу, а саме годину і сорок хвилин, поки тривала прес-конференція, супроводжували виступ канцлерки своїм акомпанементом - то пострілювали одиночними знімками, то пускали довгі черги, то давали цілі залпи у вдповідь на бурхливу жестикуляцію Меркель чи нестандартний поворот голови.

У якийсь момент через клацання фотоапаратів взагалі не стало чути, що саме Меркель говорить про боргову кризу у єврозоні, і в залі пролунав сміх. На німе запитання канцлерки її прес-секретарю той зобразив пальцями у повітрі гру на фортепіано. Мовляв, занадто гучний супровід.

Запитання канцлеру

Запитання канцлеру ставили різні – про антидемпінгові заходи в ЄС по відношенню до Китаю; про пенсійну реформу та демографію; про прорахунки німецьких спецслужб, які не змогли вчасно знешкодити неонацистське терористичне угруповання; про нову енергетичну доктрину уряду ФРН та ставлення до японського рішення також відмовитися від атомних електростанцій. Не забули й банківську домовленість зі Швейцарією, ситуацію в Сирії та Ірані, проблему експорту озброєнь, суперечки в рядах правлячої коаліції, а також перспективи урядового союзу с соціал-демократами.

Дві теми, утім, журналісти піднімали знову і знову. Перша - це хвиля насильницьких протестів у мусульманських країнах, пов'язаних зі скандальним відеофільмом про пророка Мухаммеда "Невинність мусульман".

"Як би ви реагували на такий фільм, якби були віруючою мусульманкою?" - запитав канцлерку один з журналістів. "Не інакше, ніж християнка, - відповіла Меркель. - Німеччина – країна, у якій є свобода віросповідання, де також високо цінується свобода слова, закріплена в 5 статті нашої конституції, але де і така свобода слова знає межі".

Вона вказала на рішення уряду не пускати до Німеччини радикального американського проповідника Террі Джонса та на намір заборонити публічний показ у ФРН фільму "Невинність мусульман". "Проте застосування насильства, - додала Анґела Меркель, - не може бути засобом вираження іншої думки. Проблему відмінностей у поглядах слід вирішувати у ході дискусії і діалогу".

Щодо другої теми – боргової кризи у єврозоні, то нічого принципово нового від канцлерки журналісти не почули. Так, Меркель і далі за збереження Греції у єврозоні – за певних умов. Так, вона буде відстоювати незалежність Європейського центрального банку. Ні, Німеччина не всесильна, і перенапружувати її заради стабілізації євро небезпечно. І ні, швидкого вирішення кризи не буде, воно може бути лише політичним та поетапним.

Ближче до завершення прес-конференції канцлерки в залі стали з'являтися вільні місця. Журналісти, задовольнивши свою цікавість, пробиралися до виходів.