Міністр оборони України Степан Полторак заявив, що необхідності в проведенні чергової хвилі мобілізації в ЗСУ на сьогодні немає. Підраховувати необхідну кількість військовослужбовців - це завдання Генштабу. Проте навряд чи такі пацифістські настрої цілком виправдані, зазначає військовий експерт Микола Сунгуровський у виданні "Новое время".

На сьогодні відмова від проведення сьомої хвилі мобілізації може бути виправдана тільки наявністю достатнього в кількісному співвідношенні резерву. Погоджуються оформляти службу за контрактом досить багато охочих. З контрактників створюється резерв: це не просто хлопчаки з вулиці, це підготовлені люди, з-поміж яких в разі необхідності боротися буде менше втрат, ніж з-поміж призовників.

Разом з тим, ситуація на сході країни досить напружена. Ба більше, напруга буде зростати до осені. Чому? Річ у тім, що у вересні в Росії вибори в Державну Думу. На такі вибори в Росії заведено ходити "з подарунками". Цілком можливо, що Україна розглядається як такий подарунок, точніше, вирішення українського питання з погляду РФ: якщо недосягнення попередніх цілей, які ставив перед собою Путін (а він від них не відмовлявся), то хоча б пом'якшення санкцій. Останнє можливе лише в разі, якщо Україні викрутять руки і все ж таки змусять провести вибори на території "Л/ДНР", внести зміни до Конституції, визнати особливий статус Донбасу тощо. Це, в свою чергу, може підвищити градус напруження між владою і народом в Україні.

Якщо ж на політичному полі успіхів домогтися не вдасться, не виключено, що Путін спровокує звернення невизнаних республік по воєнну допомогу до Росії. Цей крок для нас особливо критичний, оскільки означає повномасштабну агресію - не просто з прихованим використанням збройних сил, а з використанням авіації, артилерії, ракетних військ тощо. Це для нас страшний сон. В такому випадку мобілізація, швидше за все, буде оголошена.

Подібного розвитку ситуації бажано уникнути. Нинішнє нарощування провокаційних дій на лінії розмежування в Донбасі, на мою думку, пише Сунгуровський, є не тільки спробою підтримати напруженість, а й відвернути увагу від дій у тилу. Якщо буде реалізовуватися вищезгаданий сценарій, наступ почнеться відразу на кількох напрямках: не тільки пряме зіткнення протиборчих військ, а й залучення підготовленої за цей час агентурної мережі в тилу. Тут самими зусиллями збройних сил і правоохоронних органів не обійтися.

Виходячи з цього, потрібно виконувати положення нової воєнної доктрини України про підготовку партизанського руху - не на окупованих територіях, а на тих, які можуть бути окуповані. Якщо землі вже окуповані, "Боржомі" пити пізно" - все потрібно робити заздалегідь. Організація загонів самооборони на кшталт естонського Кайтселійту сприяла б зниженню напруження тепер і стала б фактором стримування для залучення ворожої агентурної мережі, пише Микола Сунгуровський в статті "Плани Путіна і скасування 7-ї хвилі мобілізації" у виданні "Новое время".

У Харкові на вулиці Академіка Проскури, 1, розташована особлива частина Національної гвардії №3017, бійці якої служать у всіх гарячих точках Донбасу. Броньовики біля воріт, цілодобовий озброєний патруль по периметру і вантажівки з військовими, які раз у раз прибувають і відбувають у зону бойових дій - ця картина вже стала звичною для місцевих жителів. Інше приховано за високим парканом.

Інформацію про кількість особового складу, зброї і техніки в цілях безпеки розголошувати в жодному разі не можна. Але ж людей у ​​формі - солдатів-строковиків, контрактників і мобілізованих, які кудись біжать або марширують за командирами, дуже багато.

День бійців тут розписаний по хвилинах: вогнева та тактична підготовка, фізичні навантаження і стройовий крок, який проходить під завзяті пісні і підбадьорює не тільки тих, що марширують, а й перехожих, адже спів чути далеко за межами частини. Найчастіше тут можна почути, так би мовити, спільну пісню під мотив всім знайомої "Катюші", проте рядки російською мовою замінили українськими, щоб піднімати бойовий дух. "Ми з тобою дружні, як соколи, служимо у Нацгвардії", - співають гвардійці. Співають, маршируючи, тут і під час вечірньої прогулянки: мовляв, цей ритуал - для настрою і міцного сну.

Підтримують сили військових триразовим харчуванням в їдальні. Її співробітники намагаються готувати улюблені для більшості страви по-домашньому смачно. Порції тут немаленькі, і, щоб нагодувати всіх захисників, кухарі щодня варять 150 літрів борщу або супу і чистять близько 400 кіло картоплі для другої страви.

Фізичні навантаження є навіть в єдиний вихідний - неділя, коли для хлопців влаштовують тригодинні тренування в ігровій та змагальній формі. "Якщо відпочинок, то активний, якщо свято, то спортивне" - під таким гаслом і відпочивають наші солдати", - жартують військові.

Самі бійці зізнаються, що колектив у них дуже дружний, дідівщини немає. "Її у нас не було і бути не може, адже ми тут виконуємо одні завдання, ми майже сім'я", - гкаже солдат Денис Константинов.

Відпочивають же нацгвардійці перед відбоєм і під час перегляду новин. Незабаром планують облаштувати на території частини кімнату для психологічного розвантаження: з м'якими кріслами, проектором і акваріумом, адже важливо не тільки фізичний, а й психологічний стан бійців.

На території частини №3017 поки що немає свого автопарку, але все ж можна побачити техніку, яка прибула з неспокійного Донбасу. Тут не тільки карети "швидких" і КрАЗи для перевезення багажу, а й броньовані авто, що витримують автоматну чергу і протитанкові міни.

Підбадьорюють наших бійців дорогою на неспокійний Донбас і сигнали зустрічних машин, водії яких таким чином вітають захисників на броньовиках, пише Олена Волкова в репортажі "Як готують солдатів нового покоління: українська "Катюша" і 150 літрів борщу" в газеті "Сегодня".

Що таке Сили спеціальних операцій, мало хто до кінця розуміє. Навіть серед військових. Сили спеціальних операцій можуть виконувати дрібні завдання, наприклад звільняти заручників або боротися з наркоторгівлею. А також здійснювати державні перевороти в інших країнах, схиляти на свій бік громадську думку перед вторгненням на чиїсь території, нарешті, проводити повномасштабні військові операції.

Розвиток українських спеціальних військ ще в 2000-х пішов азіатсько-африканським шляхом. Однак велика кількість різних спецназів і десантів не надто вплинула на ситуацію, коли війну на Донбасі можна було ще припинити. Терористичний загін Стрєлкова-Ґіркіна, який захопив Слов'янськ і спочатку складався з кількох десятків, а потім кількох сотень людей, за психологічними і бойовими якостями виявився значно вищим багатьох наших спецформувань. Між іншим, його діяльність і є одним з найкращих прикладів використання Сил спеціальних операцій.

Багато нарікань на українських "спеців" можна було почути навесні та влітку 2014 року від прикордонників, коли спецназівці і десантники кидалися на допомогу нарядам, які перебували на службі на російсько-українському кордоні в Донецькій і Луганській областях. І були не в змозі виконати покладені на них досить прості завдання. Під час бойових дій влітку-восени 2014-го і взимку 2015-го часто траплялося, що командири десантних і спеціальних частин припускалися грубих помилок, внаслідок чого їхній особовий склад зазнавав відчутних бойових втрат, а самі частини врешті-решт відмовлялися виконувати бойові накази.

Втім, рядові бійці українського спецназу або десантних частин у більшості випадків не винні в тому, що не змогли проявити себе тоді, коли "спецура" реально мала всі шанси переламати ситуацію. Проблема була у вищому керівництві насамперед держави, а далі по всій вертикалі - від міністра оборони і командирів бригад, полків і батальйонів.

Зараз до складу Сил спеціальних операцій увійшли частини, які раніше підпорядковувалися Головному управлінню розвідки. Зокрема, бойові: 3-й і 8-й полки, 140-й центр спецпризначення (на базі 8-го полку) і 73-й морський центр спецоперацій. А також не бойові: чотири центри так званих інформаційно-психологічних операцій.

У країнах НАТО це фактично міні-армія, завданням якої є бойові дії на чужій території, а після перемоги - встановлення нової, окупаційної влади (за допомогою місцевих прихильників). Так, у складі штабу Сил спеціальних операцій НАТО є політичний, адміністративний, військово-юридичний, військово-історичний та інші відділи, навіть власні контррозвідка і служба священиків. Центр розвідувальних та інформаційних операцій, який також є вагомою складовою Сил спеціальних операцій, не тільки займається різними видами розвідки, а й проводить масовану пропаганду і агітацію на території, де планується ведення бойових дій.

В Україні Сили спеціальних операцій повинні бути спрямовані на звільнення своїх територій. І було б цілком закономірно, якби їх формували не тільки з частин, які колись підпорядковувалися ГУР, а й з вихідців територій, тимчасово захоплених "ДНР" та "ЛНР", перш за все колишніх бійців з батальйонів "Донбас", "Айдар" та інших. Має бути спеціальна програма, за якою біженці з Донецької та Луганської областей залучалися б на службу в Сили спеціальних операцій. Саме з них були б найкращі партизани або диверсанти, про які говорив Джон Кеннеді в 1961 році.

Центри інформаційно-психологічних операцій - це, якщо вдаватися до радянської термінології, відділи пропаганди і агітації. Однак діють вони за зовсім іншими принципами, перш за все ідеологічними. В Україні вони створювалися в 2000-х роках під керівництвом переважно колишніх випускників радянських військово-політичних училищ. Тому виник дивний симбіоз молодих фахівців, які могли би працювати за новими принципами, і старих замполітів, які щиро переконані, що радянські і натовські стандарти у веденні пропаганди і агітації в цілому однакові. Звісно, в цьому питанні могли б допомогти і західні експерти, і вітчизняні фахівці з журналістики.

Одним із наріжних каменів діяльності Сил спеціальних операцій є озброєння і технічне оснащення. Без бойових вертольотів, новітніх засобів радіорозвідки і радіолокаційної боротьби створити ці війська буде неможливо. Менше пафосу і більше грошей - і тоді, можливо, через деякий час ми справді будемо мати якісні частини спецназу, здатні самостійно виконувати бойові завдання зі звільнення України, зазначається в статті "Як сформувати ефективний спецпідрозділ" у виданні "Тиждень".