Зростають побоювання, що на "Фукусімі" відбудеться великий викид радіації, повідомляють ЗМІ. Деякі експерти вважають, що масштаб аварії вже досяг 7-го рівня, як у Чорнобилі. Цунамі, землетрус і аварія на "Фукусімі" не тільки завдають Японії збитків, що перевищують 100 млрд євро, а й послаблюють її як союзника і як суперника, наголошують оглядачі.

За припущеннями експертів, активне ядро ​​одного з енергоблоків АЕС "Фукусіма" розплавилося і зруйнувало дно захисної камери, повідомляє британська The Guardian у матеріалі під заголовком "Можливо, Японія вже програла битву за порятунок атомного реактора".

Незважаючи на закачування води, у всіх реакторах ядерне паливо, принаймні частково, перебуває на повітрі, розповів газеті Річард Лейхі, який очолював відділ безпеки реакторів з киплячою водою в General Electric у період, коли ця компанія встановлювала енергоблоки на "Фукусімі". За припущеннями Лейхі, на другому енергоблоці принаймні частина активної зони реактора - паливні стрижні і оболонка зі сплаву цирконію - розплавилася, і радіоактивні матеріали провалилися в сухий бокс під камерою тиску. Небезпека в тому, що паливо вступить у хімічну реакцію з бетонною підлогою сухого боксу і виділятимуться радіоактивні гази. Щоправда, на "Фукусімі" сухий бокс затоплено океанської водою, яка охолодить паливо і зменшить викиди газів, зазначає газета. Бокс укладений в захисну камеру, але її, можливо, було пошкоджено під час вибуху водню.

За межами герметичної зони виявлено ​​сильно радіоактивну воду, джерелом якої могла бути тільки активна зона реактора, роз'яснив Лейхі. "Нічого схожого на Чорнобиль тут не трапиться - в Чорнобилі була велика пожежа і вибух з викидом пари", - вказав Лейхі, але порекомендував всім країнам створити "сили швидкого реагування" - групи фахівців з ядерної безпеки, здатні оперативно консультувати владу в надзвичайних ситуаціях.

Експерт з АЕС німецького відділення Greenpeace Тобіас Рідль впевнений, що інцидент на атомній станції "Фукусіма" вже досяг того ж рівня класифікації, що й аварія на Чорнобильській АЕС, пише La Stampa. "Плутоній витікає лише за температури понад 1000 градусів, за якої відбувається часткове спікання стрижнів, - пояснює Рідль. - Ситуація вийшла з-під контролю. МАГАТЕ повинно ясно і зрозуміло повідомляти про те, що відбувається, замість того щоб мінімізувати наслідки інциденту і заявляти, що ситуація буде поліпшуватися".

"Ми можемо тільки сподіватися на те, що ще можна взяти ситуацію під контроль. Я не впевнений, що проблему можна розв'язати, - продовжує німецький фахівець. - Роботи з охолодження реакторів, ймовірно, будуть тривати багато тижнів і навіть місяці, за цей час багато чого може статися. З упевненістю можу говорити, що наслідки цієї катастрофи будуть відчуватися ще довгий час. Навіть через 25 років після аварії на Чорнобильській АЕС у Німеччині все ще не можна їсти свинину і гриби через високий вміст цезію", - стверджує він.

Цілком імовірно, японський ядерний концерн TERCO не зможе впоратися з катастрофою на АЕС "Фукусіма" власноруч. На оператора аварійної АЕС навалилися величезні вимоги про відшкодування збитків, які перевищують всі мислимі межі. У вівторок на біржі ходили чутки про націоналізацію TERCO, і курс упав миттєво, розповідають кореспонденти Süddeutsche Zeitung. На сьогодні заборгованість компанії досягла 100 млрд доларів, включаючи новий кредит у розмірі 22 млрд доларів, який запросив менеджмент концерну на минулому тижні.

"Тоді як міністр з питань державної стратегії Японії Коїхіро Гемба не відкидає можливості націоналізації, прес-секретар уряду Юкіо Едано "щось приховує", кажучи, що набагато важливіше взяти під контроль ситуацію на АЕС і впоратися з наслідками катастрофи", - повідомляє видання.

Експорт японських харчових продуктів тим часом призупинився. Товарні потоки частково заблоковані. Міжнародні судноплавні компанії відмовляються підходити до портів Токіо і Йокогами, побоюючись радіаційного забруднення. За виниклу кризову ситуацію можна було б спитати з керівництва, але воно являє собою зараз жалюгідну картину, мовиться в статті. Глава TERCO Масатака Симідзу минулого тижня на кілька днів геть зник з поля зору.

TERCO не може не погодитися з критикою, що спочатку компанія відхилила міжнародну допомогу і втратила дорогоцінний час. Зокрема, підтримка американців з охолодження зруйнованого ядерного реактора спершу було відхилено, зазначають автори статті. Лише до початку цього тижня TERCO звернулася по допомогу до французьких експертів-ядерників. У зв'язку з відправкою французьких експертів у четвер район землетрусу планує відвідати і президент Франції Ніколя Саркозі, щоб отримати власне уявлення про катастрофу, повідомляє видання.

У 1954 році в Японії знімався фільм "Годзілла" - історія про величезне океанське чудовисько, розбуджене американськими ядерними випробуваннями, яке заражає радіацією екіпаж японського риболовецького судна. Отримана в 1952 році незалежність і приголомшливий економічний стрибок вимагали якоїсь відповіді на метафоричну загрозу чудовиська, і так з'явився серіал про роботів, які рятують людство від мутанта, пише автор матеріалу в El País. Тепер же АЕС "Фукусіма-1" щодня приносить нові катастрофи, посилюючи японську національну трагедію.

Понад півстоліття при владі в Японії була коаліція підприємців і високопоставлених чиновників, відомих як Ліберально-демократична партія, йдеться в статті. ЛПД погодила свою політику з Вашингтоном, перетворивши архіпелаг на гігантський американський авіаносець і отримавши вільний доступ для японських товарів на американський ринок. "Система була досконалою, але тільки для холодної війни, поки Китай і СРСР були ворогами", - вважає оглядач Мігель Бастеньєр.

"Піднесення Китаю і надмірна експансія США у світі змушують Японію знову замислитися про те, що стоїть за американською "парасолькою". В азійській стратегічній грі існує п'ять провідних гравців: три великих - США, Китай і Японія; два менших - Росія та Індія. Всі роблять вигляд, що підтримують з рештою хороші відносини, обганяючи один одного в перегонах. У цьому змаганні найбільш хиткі позиції у Токіо. І в даному контексті цунамі, землетрус і аварія на "Фукусімі" не тільки завдають Японії збитків, що перевищують 100 млрд євро, а й послаблюють її як союзника і як суперника. Двадцять років опісля холодної війни стихійне лихо і людська помилка вкрай ускладнюють перегляд ролі Японії в XXI столітті", - резюмує Бастеньєр.

Донедавна АЕС вважали мало не на 100% надійними: різні дослідження наочно, з цифровими викладками, підтверджували цей погляд, пишуть науковці-статистики в сьогоднішній Frankfurter Allgemeine Zeitung. Німецьке Товариство з безпеки установок та реакторів (GRS) вважало ризик виникнення аварійних ситуацій на АЕС по всьому світу рівним одному випадку на 250 тис років. "Подібні розрахунки заспокоюють. Але як бути, якщо вони враховують не все?" - запитують автори статті і пропонують свій варіант аналізу ймовірності виникнення аварій на АЕС - "статистично-емпіричний".

В даний час у світі існує - включаючи комплекс "Фукусіма" - 442 ядерних реактори. За останні 30 років їхня кількість залишалася відносно постійною і за цей час сталося дві великі аварії - на Чорнобильській АЕС і на японській "Фукусімі-1". На підставі цих даних, за умови однакових ризиків для кожної станції, можна розрахувати, яка ймовірність, що один з реакторів вийде через рік з ладу в результаті аварії. Ця ймовірність дорівнює 1,5:10000 (дві аварії ділимо на 30 років, і отриманий результат - на 442 реактори). Іншими словами, на кожен реактор у середньому кожні 6667 років припадає по одній ядерній катастрофі.

"Розрахунки ґрунтуються на суперечливих припущеннях, однак ми переконані, що вони правильно передають основні тенденції виникнення ризиків з урахуванням актуальних знань, - пишуть науковці. - Так що, приймаючи рішення на користь або проти відключення реакторів, треба порівнювати ймовірність виникнення аварій з можливими фінансовими втратами".