Путін розуміє, що довіра до нього підірвана, концепція "вертикалі влади" не дає відповідей на багато питань, економісти й інвестори очікують чітких сигналів відкритості та економічної лібералізації. Але поки що він мовчить - можливо, залишаючи справжні наміри на період після виборів. Путін стане президентом, але, щоб вціліти, йому доведеться змінитися, пишуть ЗМІ.

Якого Володимира Путіна відправлять у Кремль росіяни? - запитує оглядач La Tribune. Досі він був відомий росіянам як авторитарний лідер, теоретик вертикалі влади, прихильник державного регулювання економіки, який вважає ВПК головним носієм модернізації і розвитку нових технологій, але сьогодні такий підхід застарів, переконаний Франсуа Рош. "Вертикаль влади слугувала радше нейтралізації опозиції і непокірних регіональних лідерів, аніж формуванню нового політичного порядку".

Ще один образ Путіна - державний олігарх, який сприяв появі нової категорії підприємців, близьких до влади і вкладають значні кошти в стратегічно значущі галузі. Проте така концепція абсолютно не відповідає устремлінням нового російського середнього класу, підкреслює Рош. "У ході кампанії Путін надсилав вкрай суперечливі сигнали. Він неодноразово закликав до лібералізації економіки, боротьби з корупцією і ослаблення ролі держави в економіці. Проблема в тому, що в інших виступах він займав прямо протилежні позиції".

Модернізація Росії гостро необхідна, але "оскільки передвиборну кампанію було зведено до мінімуму і Путін відмовився від дебатів, росіяни, які будуть голосувати у неділю, довірять Кремль політичній таємниці. Він розуміє, що довіра до нього підірвана, що російське суспільство шукає на свої питання інші, відмінні від вертикалі влади, відповіді, що економісти й інвестори очікують чітких сигналів відкритості та економічної лібералізації. Але поки що він мовчить - можливо, залишаючи справжні наміри на період після виборів, що є ознакою дещо дивної концепції демократії", - йдеться в статті.

За чотири дні до президентських виборів телеканал Рен-ТВ показав ролик з апокаліптичним сценарієм "життя без Путіна": економічна криза, розвал країни, громадянська війна. На думку The Guardian, ролик спрацює щодо російської глибинки: в провінції росіяни мислять зовсім інакше, ніж мітингувальники-городяни. Для провінціалів "влада - це низька хмара, яка ось-ось обрушить на їхні голови 30 сантиметрів снігу, і їм залишається лише міцніше тримати лопати і молитися про весну", йдеться в редакційній статті.

Як вважає видання, провінціали теж незадоволені Путіним, але зі своїх причин: їм не подобається економічний лібералізм і той факт, що еліта не спрямовує нафтогазових доходів на розвиток вітчизняної промисловості та сільського господарства. Вони хочуть еволюції нинішнього режиму, а революції ніяк не бажають.

Тим часом важко зрозуміти, як без революції виконати вимоги мітингів - чесні вибори, верховенство закону, викорінення корупції. Путінська еліта не піде без бою, пише The Guardian.

Один з лейтмотивів російської історії - ідеологічний конфлікт поколінь, вважає Мері Дежевські, постійний автор іншого британського видання - The Independent . Роман "Батьки і діти" ще й досі актуальний. Тургенєв описав суперечка лібералів - прихильників поступових реформ - з їхніми дітьми, які жадали зруйнувати все і почати з нуля. У 1917 році праправнуки нігілістів домоглися свого, вважає автор. Сьогодні суперечка йде про інше, але аспект поколінь залишається головним.

Покоління Горбачова - "шістдесятники" - змогло взятися до змін лише в зрілому віці, тому запанувало прагнення до примирення та соціальної стабільності. Те ж саме відчуття втоми від потрясінь диктувало пріоритети Путіна.

Тепер же ситуація змінюється - виросли діти тих, чиє невдоволення розтрощило СРСР, і вони запитують, чому їхня батьківщина так мало просунулася. Журналістка вважає, що "вони краще одягнені, більш виразно висловлюють свою думку, володіють високими технологіями, а головне, безстрашні".

По-справжньому час цього покоління ще не настав: адже на нинішніх виборах єдині кандидати від організованої опозиції - ті ж таки Зюганов і Жириновський. Здається, Путін без труднощів повернеться на президентський пост. Проте насправді все складніше: у подальшому ефективність Путіна і в цілому його виживання як політика залежатимуть від того, чи готовий він співпрацювати з новим поколінням і переймати його ідеї.

"Росію не перетвориш одним відчуттям карнавалу", - зазначає у статті для The Financial Times Костянтин Еггерт, оглядач "Комерсант FM".

"Костя, тут справжнє свято!" - написала йому в смс-повідомленні знайома Юлія, піар-менеджер великої інвест-компанії. "Вона стояла в живому кільці, яке оперезало центр Москви, символізуючи... що саме?" - пише автор.

За даними соціологічного агентства "Середа", ключові цінності для протестувальників - сім'я, свобода і справедливість. Це обнадіює всіх, хто боїться сповзання Росії в хаос, зазначає Еггерт і разом з тим прогнозує: після повернення Путіна в Кремль криза легітимності режиму продовжиться. "Історія показує: коли правителі втрачали підтримку російських столиць, їм недовго вдавалося керувати країною, як раніше".

Біда Путіна в тому, що від протестного руху не можна відкупитися, бо він не висуває економічних вимог, і його не можна залякати, вважає автор. Рано чи пізно Кремль буде змушений вступити в діалог з протестувальниками.

Правда, у цього руху будуть свої складнощі: "самим відчуттям свята він не протримається". Руху належить довести серйозність його намірів: створити ефективні партійні структури і брати участь у всіх виборах на всіх рівнях.

"Путін застеріг опозицію від участі в несанкціонованих акціях - за його словами, вона повинна поважати думку більшості населення", - пише Süddeutsche Zeitung. Крім того, Путін приписує опозиції планування вбивств, стверджує автор коментаря. За його словами, частина його супротивників готова кимось пожертвувати, аби звалити провину на уряд.

"Те, що наймогутніша людина в Росії ображає опозицію, не новина, однак він ніколи ще настільки прямо не звинувачував своїх супротивників в прагненні вчинити заворушення, - йдеться в статті. - Ще абсурдніше виглядають спроби прем'єра перемогти критиків їхньою ж зброєю - звинувачуючи їх у фальсифікації виборів".

На YouTube справді з'явилося кілька цікавих відеозаписів, повідомляє видання. Наприклад, показано, як молода людина на комп'ютері конструює відеозапис про фальсифікацію виборів. Підпис до відео промовляє: "Не дай себе обдурити!" Для опозиції питання зрозуміле: ці відеоролики створили прихильники Путіна, щоб від початку дискредитувати спроби опозиції документально підтвердити випадки фальсифікації.

Звісно, протестує у порівнянні з усім населенням Росії небагато хто, продовжує журналістка. Однак задля модернізації відсталої російської економіки Путіну гостро потрібні саме ті люди, які повстали проти нього. Саме міський середній клас нарешті хоче брати участь в політичному житті, замість того, щоб завжди йти за кимось слідом. "Поступово стає ясно, що економічна модернізація з їхньою участю відбудеться тільки одночасно з політичною модернізацією", - підсумовує автор.

Розгалужена мережа веб-камер, розміщених на виборчих дільницях Росії, стала проходити тестування на цьому тижні, інформує The Wall Street Journal . Пряма трансляція процесу голосування і підрахунку голосів з 91,7 тис дільниць має бути доступна кожному, хто зареєструється онлайн на www.webvybory2012.ru. Проект вартістю 447 млн ​​доларів став відповіддю Путіна на великі вуличні демонстрації в грудні з вимогою чесних виборів.

Але критики російського лідера все одно побоюються, що число голосів, відданих за Путіна, буде збільшено шляхом фальсифікацій, пишуть кореспонденти. "Жодна камера не зробить вибори справедливими", - сказав координатор виборів від "Ліги виборців", закликавши ставати спостерігачами.

Єнс-Хаген Ешенбахер, представник Бюро з демократичних інститутів і прав людини, також вважає, що можливості веб-камер обмежені. "Вони не можуть відобразити всіх подробиць процесу голосування, зокрема, під час підрахунку, - сказав він. - Інші важливі моменти процесу, такі як класифікація даних на різних рівнях, взагалі неможливо простежити".

Переклад InoPressa