У середу на засіданні Конституційного суду України його новим головою обрали Станіслава Шевчука.

Посада керівника Конституційного суду була вакантною з 20 березня 2017 року. Тоді завершилися повноваження Юрія Бауліна.

Кілька разів вибори нового голови зривалися. У грудні 2017 року вони не відбулися через відсутність кандидатур.

Станіслав Шевчук є випускником Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Голова Конституційного суду - доктор юридичних наук, автор наукових праць з конституційного права, захисту прав людини, практики Європейського суду з прав людини. 2009 року він став професором Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Пан Шевчук був експертом з правових питань ООН, Всесвітнього банку, координатора проектів ОБСЄ в Україні. Деякий час обіймав посаду судді Європейського суду з прав людини ad hoc від України.

До складу Конституційного суду пан Шевчук був обраний у березні 2014 року Верховною Радою.

Виклики для голови КСУ: думки експертів

Українські експерти в сфері конституційного права вважають пана Шевчука незаангажованим фахівцем.

"Він завжди працював експертом, науковцем, в політичних процесах участі ніколи не брав", - зазначив в коментарі ВВС News Україна голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.

Водночас він звертає увагу на довгий процес виборів голови Конституційного суду.

"Згідно з законом, це лише один з суддів, який має додаткове навантаження. На розгляд справ голова Конституційного суду впливає лише з точки зору формування порядку денного. Але судячи з того, як довго відбувалися вибори голови Конституційного суду, напевно там дуже непросте ставлення до цієї посади", - наголосив пан Коліушко.

Один з авторів української Конституції, науковий консультант Центру Разумкова з правових питань Віктор Мусіяка в коментарі ВВС News Україна наголосив наступне: "Роль голови КСУ, окрім приведення до присяги новообраного президента, полягає в тому, щоб організувати нормальну роботу Конституційного суду. Це насправді тонка справа, в нього достатньо досвіду і як в судді, і як в експерта".

Пан Мусіяка очікує зростання тиску на нового голову Конституційного суду після призначення двох нових суддів КСУ по квоті президента та обрання ще двох суддів по квоті Верховної Ради.

"Це будуть люди заангажовані на відповідні реакції та рефлекторні дії з боку влади. Але є не тільки надія, але й впевненість, що він ці речі має витримати", - зазначив він.

Тиск на КСУ можливий через розгляд на відповідність Конституції низки важливих законів та законопроектів, що викликають палкі дискусії серед політиків та в суспільстві.

Серед них - закони "Про всеукраїнський референдум", "Про засади державної мовної політики" та "Про засудження комуністичного та націонал‑соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", законопроекти про зняття депутатської недоторканості.

"Майже впевнений, що Конституційний суд ухвалить рішення про внесення змін до 80-ї статті Конституції щодо депутатської недоторканості. Хоча є три рішення Конституційного суду, що абсолютно позбавляти депутатів недоторканості не можна, є висновки Венеціанської комісії, що стан української демократії такий, що не можна цього робити", - твердить пан Мусіяка.

Тиск на КСУ можливий через недоліки нової редакції закону "Про Конституційний Суд України", ухваленої у липні 2017 року. "Ця редакція не змінила, або точніше сказати недостатньо змінила процедуру відбору претендентів у судді Конституційного суду. Вона залишилася дуже сильно залежною від суб'єктивного бажання, наприклад, президента", - вважає Ігор Коліушко.

"Цей закон не може забезпечити нормальну роботу Конституційного суду. Там взагалі немає жодних пересторог, можливостей відреагувати на неконституційні дії самого КСУ", - сказав Віктор Мусіяка.