16:02 Конституційний Суд схвалив реформу судочинства. ВІДЕО | |||||||||
Конституційний Суд України визнав, що зміни до Конституції України щодо правосуддя відповідають вимогам статей 157 і 158 Основного Закону. Про це йдеться у висновку КС, оприлюдненому сьогодні, 22 січня. Висновок зачитував голова Конституційного суду України Юрій Баулін близько двох годин. Баулін зазначив, що є окремі думки суддів КС з приводу змін до Конституції стосовно правосуддя, але при цьому не уточнив, ні скільки суддів висловили такі думки, ні зауваження цих суддів, передає УНІАН. Відповідно до статті 157 Основного закону, Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Стаття 158 Конституції говорить: "Законопроект про внесення змін до Конституції України, який розглядався Верховною Радою України, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту. Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України". Законопроект (№3524/П), згідно з пояснювальною запискою, має забезпечити незалежність судової влади, підвищити вимоги і професійні стандарти до суддівського корпусу, обмежити імунітет суддів, оптимізувати систему судоустрою, забезпечити інституційні можливості прокуратури, адвокатури і системи виконання судових рішень, а також забезпечити безперервну та ефективну роботу органів судової влади в перехідний період. Законопроект пропонує деполітизувати судову владу і забезпечити її незалежність. Зокрема пропонується переглянути конституційні повноваження Верховної Ради і президента у сфері правосуддя відповідно до міжнародних стандартів. Президент пропонує передати повноваження Верховної Ради з обрання суддів Вищій раді правосуддя. Пропонується також скасувати інститут "призначення судді на посаду уперше" (п'ятирічний, так званий "випробувальний термін") і призначати суддею на посаді безстроково. Це положення не стосується суддів КС, які, як і раніше, призначатимуться на дев'ять років. Суддю призначатиме президент за поданням Вищої ради правосуддя, що "забезпечить суто церемоніальну роль глави держави в цьому процесі". Повноваження зі звільнення суддів і їхнього переведення з одного суду в інший передаються Вищій раді правосуддя. Законопроект також визначає основи правового статусу, порядок формування і діяльності, а також повноваження Вищої ради правосуддя, яка не залежить від політичного впливу і є органом, що відповідає за суддівську кар'єру і вживає заходів із забезпечення незалежності суддів. У законопроекті враховано рекомендації експертів Венеціанській комісії зі складу Вищої ради правосуддя і суб'єктів її формування, зокрема, про те, що більшість її членів мають бути судді, яких обирає суддівський корпус. Законопроект пропонує підвищити вимоги і професійні стандарти для суддівського корпусу. Так, пропонується змінити основи конституційно-правового статусу судді, зокрема, підвищити вікові та професійні цензи до кандидатів на посаду судді, запровадити конкурсний принцип призначення судді на посаду, уточнити й посилити гарантії незалежності і недоторканності суддів. Згідно із законопроектом, на посаду судді може бути призначений громадянин України не молодший 30 і не старший 65 років, що має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менш ніж п'ять років, володіє державною мовою. У законопроекті також закладений інститут функціонального імунітету судді замість передбаченого Конституцією України абсолютного імунітету. Законопроект передбачає, що суддю не можна притягати до відповідальності за винесене ним судове рішення, за винятком скоєння злочину або дисциплінарного порушення. За дії, не пов'язані з виконанням суддівських функцій, суддя має нести юридичну відповідальність в загальному порядку. Документ передбачає, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Законопроект пропонує істотно змінити юридичний статус органів прокуратури. Пропонується вилучити з Конституції України розділ VII "Прокуратура" в повному обсязі, а наведені відповідно до міжнародних і європейських стандартів положення, що визначають юридичний статус органів прокуратури, внести в розділ VIII "Правосуддя". Зокрема, з переліку функцій прокуратури вилучається низка не властивих (за європейськими стандартами) їй функцій, таких як нагляд за виконанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за дотриманням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами (так званий "загальний нагляд"). Водночас органи прокуратури отримають широкі процесуальні можливості - підтримка публічного звинувачення в суді; процесуальне керування досудовим розслідуванням; нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку. Зміни пропонують удосконалити роботу КС. З переліку повноважень КС глава держави пропонує прибрати тлумачення законів України і запровадити інститут індивідуальної конституційної скарги. Передбачається, що право на звернення з конституційною скаргою до Конституційного суду отримує особа, яка вважає, що застосований в кінцевому судовому рішенні в її справі закон України суперечить Конституції України. Конституційна скарга може бути подана у разі, якщо усі інші національні засоби правового захисту вичерпано. Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, запропоновані зміни повністю відповідають європейським і міжнародним стандартам, враховують висновки і зауваження Венеціанської Комісії та дадуть змогу забезпечити функціонування судової влади за принципами верховенства права і гарантуватимуть право кожному громадянинові на справедливий судовий розгляд справ незалежним і неупередженим судом. Рада може ще на цій сесії ухвалити проект змін в першому читанні Заступник голови Адміністрації президента, представник президента в Конституційному Суді Олексій Філатов сподівається, що Верховна Рада зможе знайти політичний консенсус і законопроект "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" буде ухвалений без зволікань. "Конституційний Суд підтвердив, що законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції. Це відкриває шлях до подальшої парламентської процедури затвердження цього законопроекту", - сказав Філатов журналістам у п'ятницю в Києві після оприлюднення висновку КС, передає "Інтерфакс-Україна". Він наголосив: "Сподіватимемося, що парламент якомога швидше перейде до цієї процедури". Відповідаючи на уточнювальне запитання, коли саме це може статися, О. Філатов сказав: "Юридично вже в рамках цієї сесії може бути проголосований у першому читанні цей законопроект". Він також висловив сподівання, що на наступній сесії парламент знайде 300 голосів, які необхідні для остаточного ухвалення цього закону. "Це політичний процес. Якщо ми розглядаємо питання ухвалення закону загалом, то це питання до Верховної Ради і питання знаходження політичного консенсусу навколо цього законопроекту. Сподіваюся, що це не займе багато часу", - додав представник президента в КС. Нагадаємо, Верховна Рада рішенням від 22 грудня 2015 року звернулася до КС з клопотанням дати висновок щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції щодо правосуддя (№ 3524), поданого президентом України на її розгляд як невідкладний, вимогам статей 157 і 158 Основного Закону. Згідно з регламентом отриманий висновок КС невідкладно роздається парламентарям і передається до президента України. Після цього парламент попередньо схвалює законопроект (у першому читанні) 226 голосами. Потім на наступній сесії для остаточного ухвалення закону про внесення змін до Конституції необхідно не менш ніж 300 голосів парламентарів. Раніше президент України Петро Порошенко висловив сподівання, що Рада до 2 лютого проголосує в першому читанні законопроект про внесення змін до Конституції України в частині правосуддя "і навесні – на початку літа" в країні може початися "процес оновлення суддівської гілки влади".
За матеріалами Голос UA на РФ
Також читайте:
| |||||||||
Категорія: Новини України |
Переглядів: 1099 | Додав: adminA
| Теги: |
Всього коментарів: 0 | |