Рибалка з Коста-Ріки Жильберто Грехем (Gilberto Graham) на прізвисько Чіто (Сhito) та крокодил Почо (Pocho) нерозлучні друзі вже протягом 20 років. Чіто грається з Почо, наче він – собака.

Років 20 тому Чіто знайшов на березі річки Парисміна пораненого крокодила. Рептилія була без лівого ока, вмирала від голоду і важила лише 60 кг. Її підстрелив місцевий фермер. Рибалка відвіз крокодила додому, шість місяців лікував його, годував курми та рибою і навіть спав поруч.

"Я просто хотів, щоб він відчував, що його хтось любить, хотів показати, що не всі люди погані. Це вимагало від мене самопожертви, я мав бути біля нього щодня. Я люблю всіх тварин, а надто тих, які страждають," - розповів Чіто, передає Heraldsun.

Згодом він випустив крокодила в озеро недалеко від будинку. На подив Чіто, Почо виповз на берег і побрів за ним, пише "Комсомольська правда".

"Почо - мій найкращий друг, - стверджує рибалка. - Звичайно, це дуже небезпечне заняття, але у нас з ним справжня дружба".

Чоловік неодноразово відпускав його на волю, проте Почо завжди повертався. Минули роки, поки Чіто зрозумів, що крокодил достатньо довіряє йому і готовий разом гратися. "Спочатку я дуже обережно грався з ним, потроху, а потім все більше і більше. Згодом відкрив для себе, що він відкликається на своє прізвисько," - каже рибалка.

Спочатку рибалка показав кілька трюків із 450-кілограмовим Почо своїм друзям. Фокус, коли крокодил на вимогу Чіто заплющує очі, вразив усіх. Приблизно п'ять років тому друзі переконали рибалку виступати для ширшої аудиторії. Відтоді глядачами небезпечної дружби може стати кожен охочий, який завітає в їхнє містечко. На цьому заробляє вже кілька туроператорів, які організовують туристичні поїздки в цю місцевість. У Чіто і Почо навіть є свій рекламний блог.

За словами Чіто, іншим людям небезпечно наближатися до крокодила. Чоловік розповідає, що вони завжди плавають в озері самі, без сторонніх людей.

Американські крокодили менш агресивні, ніж їхні африканські і австралійські родичі. Тим не менш, як зазначають ЗМІ, це перший випадок дружби між смертельно небезпечної рептилією і людиною.

У серпні англійські рибалки оплакували дзеркального коропа на кличку Двоколірний, вірячи, що той був найбільшою прісноводної рибою у Великій Британії. Рибалкам вдавалося зловити рибу, що отримала прізвисько за незвичайне забарвлення, тільки раз чи двічі на рік і не більше 50 разів за все його життя, що робило коропа особливо привабливим в очах вудильників. Імовірно, йому було близько 45 років, і він помер від старості. Деякі рибалки настільки були поглинені ідеєю роздобути Двоколірного, що коропа жартома почали називати "руйнівником шлюбів".