Президент Бєларусі Олександр Лукашенко хоче до Європи, а офіційний Мінськ оголосив навіть умови участі в саміті "Східного партнерства", пише російська "Независимая газета".

Офіційний Мінськ хоче брати участь у саміті "Східного партнерства", на якому планується підписання угоди про інтеграцію України і ЄС, який восени відбудеться в Литві. Проте Мінськ при цьому висуває низку умов, одна з яких полягає в участі в роботі саміту президента країни Олександра Лукашенка.

Експерти гадають, чи почує Європа побажання бєларуського лідера.

Позицію Мінська з приводу участі в саміті "Східного партнерства" на минулому тижні оприлюднив посол Бєларусі в Німеччині Андрій Гіро. У ході дискусій під егідою Мінського форуму він заявив, що в Мінську розраховують на запрошення президента Олександра Лукашенка на саміт "Східного партнерства", який відбудеться восени у Вільнюсі. Пригадавши ситуацію з празьким самітом у 2009 році, коли офіційне запрошення для президента супроводжувалося неофіційним проханням направити когось іншого, він тим самим дав зрозуміти, що повторення такої ситуації не виключено. Тоді Бєларусь прийняла дивне запрошення, оскільки пов'язувала з новою політикою ЄС великі надії, пояснив посол логіку дій Мінська. Але, за його словами, напередодні нинішнього саміту Бєларусь розраховує на недискримінаційний підхід: запрошення має бути направлено на ім'я голови держави, а влада вирішить, кого делегувати до Вільнюса.

Видання нагадує, що дискусія про формат участі Бєларусі в майбутньому саміті триває як мінімум з березня. Зокрема, за підсумками бєларусько-литовських консультацій у Мінську прес-служба МЗС Литви повідомила, що "сторони обговорили можливості більш активної участі Бєларусі в ініціативі "Східного партнерства" напередодні головування Литви в Раді ЄС і саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі". Однак і тоді вкотре прозвучала головна умова Європи: має бути звільнено всіх політв'язнів.

Поки що змін у відносинах Мінська і Брюсселя немає. Експерти на підставі непрямих ознак фіксують наявність кулуарного діалогу. Політв'язні залишаються у в'язницях, незважаючи на готовність влади позбутися них, - нещодавно Лукашенко знову заявив, що вони вийдуть з в'язниць, як тільки попросять про помилування.

Натомість представники опозиції, що залишаються у в'язниці, допомагати владі вийти зі скрутного становища не мають наміру.

Аналізуючи ситуацію, експерти кажуть про те, що Лукашенко заради участі в саміті змушений буде випустити політв'язнів. "Мені видається малоймовірним запрошення Лукашенка на саміт. Швидше, може бути половинчасте рішення, як у Празі, коли європейці дали зрозуміти, що хочуть бачити на форумі представника уряду", - каже політичний оглядач Павлюк Биковський. Змінити ситуацію здатне тільки звільнення політв'язнів, переконаний він.

"Важко припустити, щоб, залишаючись персоною нон ґрата в Європі, глава Бєларуської держави був офіційно запрошений на цей форум", - солідарний з ним його колега Роман Яковлевський. Представники офіційного Вільнюса вже заявляли, що серед запрошених на саміт не буде осіб, яким в'їзд до країн ЄС заборонений, нагадує він. "Мінськ здатний і зовсім вийти з кола учасників "Східного партнерства", - прогнозує аналітик Бєларуського інституту стратегічних досліджень Андрій Єлісєєв.

Місцеві спостерігачі не виключають, що вплив на відносини Мінська і Брюсселя матимуть дві заяви. Перша - про розміщення в країні російських авіаційних військових баз. Про це як про вирішене питання повідомив міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Однак через деякий час у відповідь на гостру критику у ЗМІ з цього приводу Олександр Лукашенко фактично спростував його. "Мова йде про постачання в наші Збройні сили. У якій формі - ми будемо домовлятися: це буде база або ми в існуючій частині поставимо російські літаки-винищувачі", - заявив він. Друга заява прозвучала з вуст провладного аналітика Юрія Шевцова: "Бєларусь вже має приблизно 2,5 тонни ядерних матеріалів, частина яких має високу ступінь збагачення, достатню, наприклад, для швидкого виготовлення "брудної "атомної бомби". Недержавні експерти не дуже-то вірять в те, що Бєларусь стане використовувати ядерну зброю у військових цілях, але як інформаційну підтримку "демагогічних ескапад" - цілком реально.

Тепер усе залежить від того, як до сказаного поставляться в Брюсселі. Чи дозволять бєларуському президентові використовувати політику маневрування між Європою та Росією, іменовану в експертному середовищі політикою "гойдалок", чи злякаються поглиблення військового співробітництва Бєларусі та Росії до того ступеня, щоб пробачити Лукашенка "маленькі" диктаторські замашки, пише російська "Независимая газета".