На зустрічі прем'єр-міністрів країн Співдружності Незалежних Держав остаточно вирішено головне торгове питання останніх років. Україна, Росія, Бєларусь, Казахстан, Вірменія, Киргизстан, Молдова і Таджикистан офіційно оформили свою участь в зоні вільної торгівлі СНД, повідомляє Марія Ципцюра у статті "У зоні доступу" для газети "Известия в Украине".

"Це проривний документ, - каже український економіст Віталій Лисицький. - Фактично це головний результат всієї діяльності СНД за 20 років", пише Дмитро Коротков у своїй статті "Європа не хоче, Росія допоможе" для газети "Сегодня". Вочевидь задоволений досягнутою угодою і Микола Азаров. Його можна зрозуміти: Україна опинилася серед тих держав, які очевидно виграють від договору. "Початок дії зони вільної торгівлі СНД, яке очікується 1 січня 2012 року, дасть прямий економічний ефект у плюс 2,5% зростання ВВП, - заявив газеті "Сегодня" прес-секретар прем'єра Віталій Лук'яненко. - А це - 9 мільярдів гривень додаткових податків до бюджету України в 2012 році. Щоб було зрозуміло: 9 мільярдів - це, наприклад, весь бюджет Міністерства охорони здоров'я".

"Це фундаментальний документ, який ляже в основу відносин на тривалу перспективу", - цитує прем'єр-міністра Росії Володимира Путіна газета "Известия в Украине", який також нагадав, що ще в 1994 році країни СНД підписали договір про створення зони вільної торгівлі, проте документ не був ратифікований багатьма державами, зокрема Росією, через це фактично не працював.

Експерти кажуть, що підписаний у Санкт-Петербурзі договір про зону вільної торгівлі з країнами СНД дуже вигідний для України. "Це однозначно позитивний момент. Вперше з 1994 року всі країни вийшли на спільні інтереси та позиції. Але нам не потрібно забувати першочергові пріоритети. Адже ринки країн Європи і країн СНД відрізняються за своїми обсягами. Тому договір про зону вільної торгівлі з Євросоюзом Україні теж важливий", - сказав газеті "Известия в Украине" політолог Олексій Гарань.

"Для України це вигідний проект. Підписаний договір є більш сучасним і ліберальним з погляду міжнародної торгівлі. Це режим торгівлі, який побудований на принципах і стандартах Всесвітньої організації торгівлі, куди входить Україна. Також новий договір дає можливість вирішити майбутні торговельні суперечки. Такого не було в попередніх документах. Це може розширити можливості українського експорту в країни СНД", - пояснив газеті "Известия в Украине" політолог Володимир Фесенко. Проте деякі товари потрапили в перелік вилучень - змін у порівнянні з нинішнім режимом торгівлі не відбулося. Серед них і цукор, мито на який не змінилося. "Для нас найчутливіше - це цукор, безумовно", - сказав Азаров. Він зазначив, що угода про зону вільної торгівлі країн СНД передбачає поетапне скасування всіх вилучень.

Газета "Сегодня" орієнтовно називає два ефекти від ЗВТ. По-перше, наші товари будуть продаватися в Росію й інші шість країн за нижчими цінами. "Кондитери і трубники будуть дуже раді", - каже Лисицький. І є від чого - ті ж таки трубники вже не один рік потерпали від квот, які ввела Росія, захищаючи своїх виробників, а кондитерам останнім часом довелося неабияк похвилюватися через можливість втратити ринки країн Митного Союзу (Росії, Бєларусі та Казахстану). Казахстан, наприклад, нещодавно наклав імпортне мито на українську кондитерку, після набрання чинності ЗВТ її потрібно буде скасувати. Відчутний ефект від ЗВТ отримають також металурги і виробники алкоголю, які матимуть вільний доступ на 200-мільйонний ринок. Другий ефект - здешевлення продукції з країн СНД в Україні. Тут найбільшу конкуренцію нашим виробникам може скласти бєларуська продукція, яка і так сильно подешевшала через девальвацію тамтешньої валюти. Але, за підрахунками нашого уряду, за загальним балансом товарообігу Україна однаково у виграші.

Після підписання документу прем'єри України і Росії пішли для бесіди за зачиненими дверима, під час якої домовилися розробити схему взаєморозрахунків в російських рублях, пише газета "Известия в Украине".

І поки офіційних заяв немає, експерти припускають, про що домовилися прем'єри. "Мабуть, Росія і Україна дійшли спільної згоди про ціну на газ. І це не дивно, адже над газовим питанням дуже тривалий час працюють експерти "Нафтогазу" і "Газпрому". Але подробиць ще не розголошують. Якими будуть нові угоди, поки що невідомо. Можливо, країни домовляться про тристоронній газовий консорціум Росія-Україна-Європа. Або ж це буде двосторонній консорціум Росія-Україна. Все це суттєво вплине на ціну газу. Але в кожному разі ми повинні одержати перспективний контракт", - сказав газеті "Известия в Украине" політолог Олексій Гарань.

"Є два варіанти розвитку подій нових газових угод з Росією. Перший - ми отримуємо знижку на газ. Натомість ми муситимемо попакетно передати акції "Нафтогазу" "Газпрому". Тобто Україна буде рухатися за сценарієм Бєларусі. Другий варіант передбачає злиття активів української та російської газових компаній", - пояснив газеті "Известия в Украине" директор енергетичних програм Центру "Номос" Михайло Гончар.

Незважаючи на суто економічний характер угоди, за ним не можна не побачити політичного підтексту. Адже ще зовсім недавно Росія відкидала будь-які пропозиції України щодо створення ЗВТ, кажучи нам прямо: хочете з нами вільно торгувати - вступайте до Митного союзу. І тут раптом позиція Кремля різко змінюється і зона вільної торгівлі створюється. Чому? Звертає на себе увагу той факт, що про Зону було оголошено в той же день, коли Янукович в різкій формі дав відповідь Заходу з приводу Юлії Тимошенко. ЗВТ у СНД у цьому сенсі виглядає як нагорода Києву з боку Москви за жорсткість на "західному напрямку" і як компенсація за можливі збитки через це ("росіяни своїх на війні не кидають"). Одночасно це ж можна розглядати як аванс на майбутнє. Здається, Москва, яка вустами Путіна оголосила про намір створити новий Союз на теренах Євразії, вирішила відмовитися на час від спроб відразу затягнути Україну в Митний союз і перейшла до стратегії "малих справ", пише газета "Сегодня".

Юрій Панченко в статті "Разом з тими" в газеті "КоммерсантЪ-Украина" повідомляє, що зміни можливі і в роботі Митного союзу (МС). Незабаром коло його учасників - Росії, Бєларусії та Казахстану - розшириться. "Сьогодні на урядовій зустрічі у вузькому колі було прийнято рішення про вступ Киргизстану до Митного союзу. Робоча група вже створена", - заявив в.о. прем'єр-міністра країни Омурбек Бабанов. Киргизстан є членом Світової організації торгівлі (СОТ), а значить, її вступ до МС створить неприємний прецедент для Києва. Досі участь у СОТ була основним аргументом проти вступу України до МС. "Так само, як і Україні, Киргизстану для вступу до Митного союзу буде необхідно суттєво переглянути свої зобов'язання з митних ставок. Проте, враховуючи, що економіка цієї республіки набагато менша за нашу, такий перегляд викличе менше заперечень з боку країн-членів СОТ, а значить, він більш реальний", - пояснив директор економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.

На цьому інтеграція не закінчиться. Учора прем'єр-міністр РФ Володимир Путін заявив, що на правовій основі Митного союзу і Єдиного економічного простору (ЄЕП), яке почне діяти з 1 січня 2012 року, буде підготовлений договір про Євразійський союз. Він охоплюватиме широкий перелік питань: від митно-тарифної політики до міграційної і візової. "Десь на рубежі 2015 року ми можемо підійти, якщо будемо діяти так само енергійно, як досі, до реалізації ідеї створення Євразійського союзу", - як пише газета "КоммерсантЪ-Украина", сказав пан Путін.

У цей же час на сайті Кабінету міністрів з'явилося повідомлення про те, що прем'єр-міністр Микола Азаров доручив Міністерству економічного розвитку і торгівлі (МЕРТ) вивчити "можливість приєднання України до угоди про технічні регламенти в рамках ЄврАзЕС", повідомляє газета "КоммерсантЪ-Украина". На думку глави уряду, єдині технічні регламенти зовнішньоекономічної діяльності "спростять ведення бізнесу учасниками ринку, які працюють в рамках ЄврАзЕС".

Якщо підписання нового договору про вільну торгівлю товарами не суперечить європейській інтеграції України, то подальші кроки в східному напрямку можуть зробити її неможливою. "Хоча техстандарти ЄврАзЕС і адаптовані до стандартів Євросоюзу, які Україна переймає відповідно до плану дій щодо інтеграції з ЄС, але між ними є й відмінності. Важко зрозуміти, як в країні зможуть діяти дві системи технічних стандартів", - сказало газеті "КоммерсантЪ-Украина" джерело в МЕРТ. "Або в уряді просто не в темі, або таким чином збираються згорнути євроінтеграцію", - зазначив перший заступник глави комітету Верховної ради з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, екс-міністр економіки Сергій Терьохін. На його думку, ризики є і в угоді про вільну торгівлю послугами, оскільки це стане "де-факто вступом України до ЄЕП".

"Через мстивість влади у нас створилася можливість перегляду зовнішньополітичних і зовнішньоекономічних позицій. Об'єктивні інтереси штовхають Україну в бік Європи, а суб'єктивні пріоритети влади штовхають країну у зворотному напрямку. Це не дуже добра тенденція і перспектива, - цитує політолога Олександра Палія Ксенія Лазаренко у своїй статті "Східний вектор Азарова", опублікованій у газеті "Экономические известия". Він вважає, що українське керівництво має поводитися більш відповідально. "Хоча ЗВТ з країнами СНД це позитивний крок у контексті пошуків ринків збуту, однак вона не відповідає потребам сучасної структури української економіки. Крім того, СНД - досить бідний ринок, потенціал ринку ЄС на порядок більший", - зазначив експерт. Він нагадав, що один з українських міністрів допустив вступ України до МС, якщо Росія "здійснить деякі кроки вартістю в 11 млрд дол". "Зараз на порятунок Греції і супутні проблеми з боку ЄС необхідно в районі EUR1 трлн. Фактично Україну намагаються купити дуже дешево, за договірною ціною. МС - це обмеження можливостей України", - додав експерт.

За словами першого заступника голови комітету Ради з закордонних справах Тараса Чорновола, українська влада намагається зіграти роль якогось "хитрого хохла", який вважає, що всидить на двох стільцях, які часто сильно розсуваються. "Вона вірить, що шантажем зможе домогтися кращих умов у відносинах з ЄС і з Росією. Це дуже ризикована справа, все може закінчитися плачевно. ЄС на шантаж може махнути рукою. Ситуація в Україні різко змінила ставлення європейської громадської думки до нашої країни. Нас порівнюють з Бєларуссю Лукашенка. Хоча Європа і зацікавлена в тому, щоб Україна не потрапила під контроль Росії, цей фактор зіграє основну роль", - сказав газеті "Экономические известия" парламентар.

Пан Чорновіл також підкреслив, що гра з Росією теж небезпечна для Києва. "Врешті-решт вони знайдуть спосіб, щоб повести себе так, як з Лукашенком, спровокувавши внутрішню кризу в країні, сприятимуть проблемам в енергетичній сфері, коли ми будемо змушені здавати національні інтереси", - додав він. "Намагаючись знизити ціну на газ, що важливо для виборчого процесу, Янукович готовий йти на поступки щодо газотранспортної системи - консорціум за участю третьої сторони. Але ви розумієте, що якщо буде нульовий прибуток за прокачування газу, то третьою стороною може бути тільки одна з європейських компаній, яка афілійована з "Газпромом". По суті, у нас буде два голоси "Газпрому" проти одного "Нафтогазу", - додав пан Чорновіл.