Завдяки "пластиліновому" мультфільму "Йшов трамвай №9" про Степана Коваля дізналася вся Європа. Утім, після перемоги на Берлінале на перший великий проект мультиплікатора довелося чекати майже десять років.

2003-го він отримав "срібного ведмедя" Берлінале із мультфільмом "Йшов трамвай №9", а три роки потому став художнім керівником анімаційної студії. Нині він з колегами закінчує знімати 26-серійний мультфільм «Моя країна – Україна». В інтерв’ю Deutsche Welle аніматор розповів, що роблять бармени в його студії, куди помандрують герої «Моєї країни» в останніх серіях, і чому незручно знімати мультики біля метро.

Deutsche Welle: Степане, розкажіть, будь ласка, чим займалися після перемоги на Берлінале і як прийшли до створення власної студії?

Степан Коваль: Після "Трамваю" я зробив 13-хвилинний мультфільм "Злидні" для московської студії "Пілот", де керівником був киянин Олександр Татарський. Потім зняв іще фільм "ГЛІНЬКА" для цього ж циклу "Гора Самоцвітів". Робив безліч коротеньких мультфільмів. А далі прийшло усвідомлення того, що незручно працювати без власної бази. Доводилося завжди її орендувати, а там десь щось зламане, десь неякісне. Тому почали потихеньку рухатися до створення власної мультиплікаційної студії, яку заснували в 2006-му.

Скільки вас працювало в студії на початку?

Починали ми втрьох. І так потихеньку, рік за роком, доросли до того, що зараз нас близько двадцяти.

Тобто молоді аніматори йдуть до Вас?

Із професійних аніматорів дуже мало хто приходить, тому що зараз модно знімати в 3D. А до нас йдуть люди, які у дитинстві мріяли, або зараз мріють створити власний мультфільм, які прагнуть вигадувати власних персонажів або просто хочуть ліпити з пластиліну. До прикладу, працює у нас бармен. Одну з серій зробила дівчинка з дипломом юриста. Іншу – журналістка. Вона в Англії закінчила анімаційну школу, але про це, здається, навіть і не казала. Приходять з університету авіації, військовослужбовці. Аніматори приходять дуже рідко, але залишаються надовго.

Чи не тісно під одним дахом? У яких умовах працюєте?

Чотирихвилинні серії мультику знімають маленькими групками по п’ятеро людей. До речі, зараз ми будемо переїжджати в нове приміщення. Нещодавно під будинком, де ми працювали, побудували метро. Тепер нам там дуже незручно, адже ми знімаємо лялькове кіно. І під час знімального процесу стіл з декораціями може несподівано почати хитатися. Тому вже підшукали нове місце.

Про початок зйомок 26-серійного мультика "Моя країна – Україна" країни Ви заявили іще три роки тому. Коли ж чекати на прем’єру?

Ми відзняли уже двадцять серій. Залишилось іще шість. Це десь на півроку-рік роботи.

У своєму мультсеріалі Ви хочете показати різні цікаві місця України. Як це виглядатиме?

В одній із серій наші головні герої Сашко Лірник та його Кіт підуть у Чорний ліс. Дійсно, під Знаменкою є такий Чорний ліс, до якого веде Чорний шлях. Це все справжні назви. У Чорному лісі є Чорне озеро. В Чорному озері живе риба на ім’я Чорний карась. Це єдина рибина, яка мешкає в озері. А ще в озері немає дна – це теж не вигадка. Озеро насправді розташоване у щілині між геологічними пластами. Іще одна серія буде про бурштин. Знайшлася стара казка, ми її самі наполовину вигадали. В Україні дійсно багато бурштину, але всі про це підзабули. Майже тридцять відсотків світових запасів бурштину сховані в Україні. От ми й вирішили про це нагадати.

А сценарії є вже до всіх серій?

Усіх сценаріїв іще немає. Ми вигадуємо їх перед самим запуском. Але є загальні напрямки, у яких ми працюємо. Наприклад, ми знаємо, що буде серія про сіль – і вже починаємо збирати матеріал, і так народжується сценарій.

Раніше Ви анонсували, що сценаристом мультику буде казкар Сашко Лірник. Усі ідеї придумує він один?

На жаль, Сашко написав нам вісім сценаріїв, а потім виявилося, що він дуже заклопотаний. У нього просто не вистачає часу. Зараз ми самі вигадуємо сценарії, замовляємо їх в інших сценаристів, оголосили конкурс сценаріїв, і рухаємося далі. Сценарії не погіршились, вони просто стали інші.

Але герої в усіх епізодах незмінні – Сашко Лірник та його Кіт?

Так, герої ті самі. Тут немає ніяких образ. Просто людина творча, і в неї дуже багато роботи в інших напрямках. Тому Сашко робить свою справу, а ми – свою.

Скільки часу йде на зйомки однієї серії?

Чотирихвилинна серія робиться близько півроку маленькими групами з чотирьох-п’яти людей.

Для 13-хвилинного мультфільму "Злидні" Вам знадобилося 200 кілограмів пластиліну. А скільки в кілограмах важить "Моя країна – Україна"?

Кілограми не рахуємо, але вже тричі купляли по півтони пластиліну, і зараз він знову закінчується.

Чим займається студія окрім "Моєї країни"?

Знімаємо анімаційні ролики для реклами. За них можна швидко заробити трохи грошей, адже термін виконання – до двох тижнів. Дуже любимо короткі соціальні мультики на півхвилини-хвилину.