Шість авторів, книги яких увійшли до шорт-листа, представляють чотири континенти та п’ять національностей.

Букерівська премія, якою нагороджують авторів книг, написаних англійською мовою, існує з 1969 року і вважається другою за престижністю після Нобелівської премії з літератури. Щоправда, вона сильно відстає від неї за величиною винагороди переможця – «всього» £50 тис. проти суми близько $1 млн., навколо якої коливається в різні роки величина Нобелівської премії. Натомість, на відміну від засідань Нобелівського комітету, протоколи якого засекречуються на 50 років, причому іноді навіть після такого терміну їх оприлюднення викликає скандали, регламент присудження Букерівської премії розроблений дуже чітко. Спочатку журі, склад якого, знову ж таки, на відміну від Нобелівської премії, відомий, оголошує лонг-лист (12-13 книг), а потім – шорт-лист (зазвичай 6).

Раніше традиційно вважалося, що Букерівська премія не така політизована як Нобелівська, проте за останні роки ситуація змінилася – журі стало приділяти більше уваги політкоректності. Ось і зараз, як повідомляє francetvinfo.fr ., шість авторів, книги яких увійшли до шорт-листа, представляють чотири континенти та п’ять національностей. Що стосується гендера, то журі вирішило, на відміну від останнього часу, коли перевага (очевидно, як компенсація за колишні десятиліття) віддавалася жінкам, дотриматись рівності – у списку три жінки та троє чоловіків.

87-річний британець Алан Гарнер, відомий своїми книгами у жанрі фентезі, став зі своїм із романом “Патока Вокер” найвіковішим номінантом на Букера за всі роки існування премії. 88 років йому виповниться якраз у дні, коли відбуватиметься нагородження – і хто знає, чи не зроблять йому 17 жовтня, коли буде оголошено переможця, такий бажаний подарунок.

Роман ірландки Клер Кіган “Такі дріб’язки”, в якому всього 116 сторінок, можливо, теж встановив рекорд серед номінантів за всі роки за стислістю, хоча такі підрахунки і не велися. Зате згадується, що в середині липня він вже отримав премію Джорджа Оруелла за політичну фантастику -в ньому розповідається історія торговця лісом і вугіллям в Ірландії в 1985 році.

Раніше вже потрапляли в шорт-лист Букерівської премії зімбабвійка Новайолет Булавайо (роман “Слава” – історія повстання людей, показана очима тварин, що знову змушує згадати Оруелла) і американка Елізабет Страут (її роман “О, Вільям!” цілком традицыйний у сенсі тематики – кохання, сім’я тощо)

Дія ще однієї політичної сатири – “Сім місяців Маалі Алмейди” (автор – Шехан Карунатилака зі Шрі-Ланки) відбувається під час громадянської війни, що потрясла країну. Другий представник США в шорт-листі Персіваль Еверетт заявлений у ньому з романом “Дерева”, в якому розповідається про лінчування в 1955 молодого афроамериканця Еммета Тілля в Міссісіпі.

Як бачимо, майже всі твори, що увійшли до шорт-листа, розповідають про події екстраординарні, розказані в політичному контексті. Як можна спрогнозувати, такий вибір дасть тренд наступного року й іншим літераторам.