Сьогодні 30 вересня набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя. Відповідно до закону, скасовується 5-річний термін призначення суддів, їх призначають виключно безстроково. При цьому вони фактично втрачають недоторканність і можуть бути затримані правоохоронцями за підозрою в скоєнні тяжких або особливо тяжких злочинів.

Водночас скасовується можливість притягнення судді до відповідальності за винесення свідомо неправочинного рішення або за порушення присяги.

Також передбачено реорганізувати Вищу раду юстиції у Вищу раду правосуддя (ВРП), кінцевим терміном для обрання її членів встановлено 30 квітня 2019 року. Кількість членів ради збільшується на одного - до 21, але при цьому з її складу виключаються міністр юстиції і генеральний прокурор. Вища рада правосуддя матиме право усувати, переводити, звільняти суддів і вносити Президентові подання на їхнє призначення. Також рада матиме право давати згоду на затримання і арешт суддів.

Від Вищої кваліфікаційної комісії суддів до ВРП переходить право притягувати суддів і прокурорів до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, ВРП отримує право призначати керівництво Служби судової охорони і Державної судової адміністрації - органу, відповідального за матеріально-технічне забезпечення судів.

Тож президент і Рада втрачають право звільняти суддів, але у глави держави залишається право призначати їх.

Крім того, передбачено позбавлення президента права створювати суди і закріплення за парламентом повноважень створення, ліквідації та реорганізації судів.

Також передбачено позбавити Президента, парламент і з'їзд суддів права звільняти суддів Конституційного Суду - суддю можна буде звільнити тільки за рішенням не менш ніж 2/3 складу КС.

Закон підвищує з 25 до 30 років мінімальний вік для займання посади судді і при цьому вводить систему конкурсного відбору для призначення суддів. Також документом збільшується термін повноважень генерального прокурора з 5 до 6 років, але забороняється йому займати цю посаду два терміни поспіль.

Крім того, вводиться інститут конституційної скарги, тобто скарги на суперечність Конституції застосованого в кінцевому судовому рішенні закону в разі вичерпання всіх інших національних засобів правового захисту.

Вводиться право КС визначати конституційність пропонованих для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою питань (за зверненням Президента чи не менш ніж 45 депутатів Ради).

У Конституції закріплюється, що прокуратура втрачає функцію нагляду і здійснює тільки подання публічного обвинувачення в суді та процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Також, згідно з конституційними змінами, в Україні захищати громадян у суді можуть тільки адвокати. Ця норма набуде чинності з 1 січня 2020 року.

Окрім того, в Конституції буде закріплено можливість визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (Гаага, Нідерланди), однак це положення набуде чинності через три роки з наступного після опублікування закону дня, тобто 30 червня 2019 року.

Нагадаємо, в четвер Верховна Рада звільнила 29 суддів.