Після підприємців, "афганців" i "чорнобильців" маніфестувати проти уряду вийшли аграрії. Учора під Кабінетом міністрів зібрався півторатисячний натовп, який зустрів прем’єр–міністра Миколу Азарова вигуками "Ганьба!". Взявши до рук величезні бутафорські вила та коси, учасники мітингу заявили, що тепер тільки такими засобами їм залишається озброїтися, бо держава забирає останні копійки, тож на серйозну техніку коштів не лишається.

Приводом до виступу стало насамперед те, що Кабмін не зреагував на звернення агровиробників із проханням скасувати мито на експорт зернових культур. Як відомо, уряд має намір продовжити дію експортного мита на пшеницю, ячмінь і кукурудзу, а також запровадити з 1 січня вивізні мита на сою, ріпак та соняшникову олію, нагадує "Україна молода" у матеріалі Івана Гавриляка "Азарова - на вила. Поки що бутафорські".

Перейшовши під Верховну Раду і впершись у новий паркан, демонстранти передали звернення до народних депутатів, де вказали свої вимоги: по–перше, продовжити мораторій на купівлю–продаж земель сільськогосподарського призначення доти, доки не будуть забезпечені законодавчо всі права громадян України на землю; по–друге — відкликати кабмінівський проект закону "Про ринок земель" або доопрацювати його; по–третє — скасувати експортне мито на деякі види зернових культур; по–четверте — провести всеукраїнський референдум щодо проведення земельної реформи, оскільки саме народ, згідно з Конституцією, є єдиним власником землі.

Чоловіки, які протестували, кажуть, що якби вони так безвідповідально поводилися у своєму господарстві, як урядовці й депутати з країною, то їм би їхнi ж працівники давно "набили пику".

Тим часом триває медична реформа, хоча активні дискусії навколо неї затихли. Тим не менше, вже в 2012 році вона має перейти на новий етап - перепрофілювання лікарень і створення госпітальних округів. Поки що реформа зачіпає лише чотири пілотних регіони, але на ділі, як з'ясувала "Сегодня", чиновники від охорони здоров'я готуються до неї і в інших областях. І не скрізь ця підготовка проходить вдало.

Перший етап медреформи - виокремлення із загальної системи охорони здоров'я інституту сімейних лікарів. Вони надаватимуть допомогу в лікуванні поширених і простих хвороб: інфекційних, типу кору або вітрянки, простудних, легких травм. Одна з нагальних проблем - нестача сімейних лікарів. Студенти-медики поки що не палають бажанням обирати саме цю професію, одна з причин - низькі зарплати, зазначає Дмитро Гомон у статті "Медицина. Перезавантаження".

Другий етап реформи - перепрофілювання лікарень. Він розпочнеться у пілотних регіонах з наступного року. Критики реформи кажуть, що на ділі це означає знищення медичних установ - мовляв, залишать одну багатопрофільну на госпітальний округ, а інші закриють з метою економії витрат.

У той же час влада заперечує, що лікарні закриватиме. "У процесі реформи жодна лікарня не повинна бути закрита, жоден середній медичний працівник не повинен постраждати", - запевняє перший заступник голови Адміністрації президента Ірина Акімова. Про те ж говорять і місцеві чиновники.

"Закриття не буде. Але може бути перепрофілювання. Адже йдеться про безпеку пацієнтів. Якщо хірург виконує одну операції за один-два тижні, він втрачає кваліфікацію. Тому такі стаціонари підлягають перепрофілюванню, наприклад, на лікарні для лікування хронічних захворювань. Кілька лікарень ми вже перепрофілювали на амбулаторії сімейних лікарів. Зараз проводимо аудит лікарень, є такі, де пацієнтів не було цілий квартал або три пацієнта за квартал. Якщо немає пацієнтів, який сенс платити зарплату?" - каже заступник начальника облуправління охорони здоров'я та курортів Вінницької області Василь Паненко.

Цікаво, що в деяких регіонах, де реформа не проводиться, все одно взялися перевіряти лікарні на предмет наявності в них пацієнтів.

Крім цих реформ, ще в грудні минулого року указом президента було запущено адміністративну реформу. Реформуванням центральних і регіональних органів влади передбачалося переглянути і змінити функції державних органів, а також деполітизувати державну службу. У рамках реформи 20 міністерств трансформувалися в 16 нових, були звільнені дев'ять міністрів, проведено скорочення штату чиновників. У середньому кількість зайнятих у міністерствах і відомствах скоротилася на 30%, нагадують "Экономические известия" у матеріалі Людмили Дворської "Адмінреформа скрипить, але рухається".

Директор Національного інституту стратегічних досліджень при президенті України Андрій Єрмолаєв переконаний, що структуризація центральних органів виконавчої влади відбулася. Він вважає позитивним моментом те, що реформа була ініційована згори.

Прихильники реформи вважають, що вона є виправданою і ефективною. Міністр юстиції Олександр Лавринович сказав, що позитивні результати адмінреформи - у більш ефективній роботі центральних органів виконавчої влади за меншої кількості державних службовців. При цьому пан Лавринович зазначив, що сам він не в захваті від результатів практичного втілення реформи.

Представники опозиції критично оцінюють попередні результати адмінреформи. Вони зазначають, що, всупереч прогнозам щодо скорочення витрат на утримання держапарату, вже третій рік поспіль зростає фінансування Державного управління справами.

За словами голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної Ради з питань бюджету Павла Жебрівського (НУ-НС), поки що реформа обмежилася скороченням кількості чиновників і перетасовуванням в держапараті.

Жебрівський зазначив, що адміністративна реформа - це міф: "Дійсно, відбулося скорочення центральних органів виконавчої влади на 30%, але при цьому чисельність Адміністрації президента за рік збільшилася. Якщо говорити про суму економії за рахунок скорочень міністерств і відомств, то йдеться про десятки мільйонів гривень".