Дослідники із паризького Інституту космічної астрофізики та університету Джонса Хопкінса заявили, що згідно з результатами дослідження глинистих мінералів на Марсі, умови, придатні для життя, були лише у підповерхневому шарі, де були присутні гідротермальні води, повідомляє журнал Nature.

Науковці під керівництвом Бетані Ельманн проаналізували дані про 350 районів Марса, зібрані європейськими та американськими автоматичним станціями, щоб з'ясувати, як утворилися тут глинисті мінерали. На Землі такі мінерали формуються у поверхні під дією атмосферної води або в океанах.

На даний час атмосферний тиск на Марсі не перевищує 5,25 міліметра ртутного стовпа, а середня температура становить близько -55 градусів. Лід у таких умовах перетворюється відразу на пару, минаючи рідку фазу. Проте присутність на Марсі річкових долин, інших слідів водної ерозії вказує, що у Ноєву і Гесперійську епохи (від 4,1 до 3,1 мільярда років тому) на поверхні планети була вода.

Науковці припускали, що в ці часи на Марсі тиск був у 100-1000 разів вищий і температура була досить високою, щоб допускати існування рідкої води і навіть опадів. Але ці моделі стикалися із цілим рядом труднощів: вони не могли відповісти на питання про причини зникнення такої потужної атмосфери.

Тому були запропоновані інші теорії, які стверджували, що Марс завжди був сухим і холодним, а гідрологічний цикл, в основному, був пов'язаний із підземними водами, які до того ж відрізнялися дуже високим рівнем солоності.

Ельманн та її колеги спробували з'ясувати, яка із цих моделей ближче до реальності.

"Дані свідчать, що вплив води на породу на стародавньому Марсі відбувався у підповерхневому шарі внаслідок взаємодії породи і гарячої води гідротермальних джерел. Сухі та морозні умови могли бути відмітною рисою клімату на поверхні Марса вже на початку Ноєвої епохи, і ця модель показує, що більш теплі і вологі умови на стародавньому Марсі були, в основному, під поверхнею", - сказано у статті.

Одним із підтверджень цієї теорії може служити присутність мінералу прегніта, який формується при температурі близько 200 градусів Цельсія - температурі більше характерній для гідротермальних джерел.

"Наша інтерпретація - це зсув уявлень із гіпотези про тепле і вологе середовище на марсіанській поверхні до теорії про те, що такі умови могли існувати, в основному, під нею", - говорить один із співавторів роботи Скотт Мерчі з університету Джонса Хопкінса.

Нагадаємо, що на початку вересня марсохід Opportunity американського космічного агентства NASA виявив на Марсі поблизу від кратера Індевор велику кількість цинку і брому, це може бути свідченням того, що на цьому місці раніше було гідротермальне джерело.