Прем'єр-міністру Португалії Педру Пасушу Коелью практично немає чим похвалитися за вже майже чотири роки урядування. Рівень безробіття й досі лишається високим, молодь емігрує, державна сфера охорони здоров'я смертельно хвора, а податки високі як ніколи. Добре лише те, що він принаймні зараз знайшов один аргумент на свою користь, що, мовляв, завдяки його право-ліберальній урядовій коаліції криза в країні завершується: Португалія передчасно виплатить свої зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом (МВФ) у рамках "захисної парасольки" для євро (фонду термінової допомоги країнам Єврозони, які опинилися у фінансовій скруті).

Борг той самий, але відсотків менше

Ще на початку року Португалія вирішила передчасно погасити майже 10 мільярдів своїх боргів перед одним з членів "трійці" - МВФ. Решта, а це ще 16 мільярдів, мають надійти приблизно протягом двох наступних років. Як пояснила міністерка фінансів Португалії Марія Луїса Альбукерке, країна володіє неабиякими фінансовими резервами і готова до будь-яких несподіванок. Крім того, довіра ринків до країни теж зросла, додала вона. На практиці це означає: Якщо МВФ дає кредити під майже чотири відсотки, то на фінансових ринках Португалія може знову позичати гроші під менше ніж два проценти.

Професор економічного інституту ISEG Жоао Дюк схвалює проголошене минулого тижня рішення уряду. "Хоч ці гроші так і залишатимуться боргом, але борги вже будуть перед іншими кредиторами і за значно кращих умов", - каже він. Такий захід є вдалою спробою реструктуризації боргу, яка могла б стати в нагоді - щоправда, лише у віддаленій перспективі - і для інших боргів у рамках "рятівної парасольки", які надійшли від ЄС та від Європейського центробанку (EZB), радить фахівець. "На два відсотки менше на обслуговування боргу - це складає майже півмільярда економії на рік, тож це розумний крок уряду", - вважає Дюк.

Не лише реформи призвели до зниження заборгованості

Глава уряду Пасушу Коелью та його міністерка фінансів навмисне замовчують той факт, що політика дешевих грошей з боку EZB теж уможливила португальське боргове економічне диво. Тож не лише жорстке дотримання Лісабоном приписів "трійці" та пов’язана з цим жорстка політика економії повернули "довіру" ринків та призвели до низьких відсотків на цінні папери.

Та й рішення Маріо Драгі запустити друкарський верстат євро зіграло свою роль: Той, хто хотів заробити на кредитах, міг би тепер з вигодою позичати свої гроші Португалії. А в країнах з відносно добрими економічними показниками, приміром, в Німеччині кредиторам не варто сподіватися якоїсь навіть символічної виручки, навпаки вони радше навіть зазнають втрат. Утім, низькі відсоткові ставки ведуть Португалію ближче до її мети, а саме зменшення вкрай високого державного боргу обсягом у 130 відсотків ВВП, переконаний професор Дюк.

Передвиборний подарунок чи економічний стимул?

Крім того, психологічний ефект від цього позитивний, визнає професор філософії Соромео Маркес: "Португалія може довести так своїм кредиторам, що вона як боржник виконує свої зобов’язання і може вважатися серйозним партнером". За його словами, цим уряд, певна річ, хоче здобути додаткові бали з огляду на майбутнє волевиявлення, адже восени в Португалії відбудуться парламентські вибори. А всі опитування свідчать, що Соціалістична партія незначно випереджає право-ліберальну PSD глави уряду. Аргумент конкурентів: навіть заходи заощадження можна розподілити більш справедливо, ніж це було досі. Тож особливе значення має те, як витрачатимуться заощаджені через таку реструктуризацію мільйони, наголосив Соромео Маркес. Але, крім дещо невеличких подарунків до виборів, як-то введення податкових класів з меншими ставками оподаткування чи нижчі кризові спеціальні відрахування для пенсіонерів, вони радше могли б принести користь підприємствам: "Цей уряд недвозначно неоліберальний, тож він і діятиме відповідно", - каже Маркес.

Португалії варто було б робити ставку на якість

Роки виборів завжди небезпечні для державного бюджету, також стверджує професор економіки Дюк. Утім, важливішим є те, що в Португалії ще слід багато-чого зробити. Звісно, політика заощаджень, на якій наполягала Німеччина, покращила економічне становище країни. А от економіка, і насамперед вкрай важливі експортні її галузі, не показали зростання. Тут сувора бюджетна політика та політика низької оплати праці виявилися радше контрпродуктивними, додав Дюк: "Це - зачароване коло. За низьку зарплату випускають лише погані товари, які треба дешево продати. А низькі надходження від експорту спонукають, знову ж таки, до низької оплати праці".

Можливо, добре розвиненим країнам, таким як Німеччина, гратиме на руку, що вони таким чином менше перейматимуться через конкуренцію. Але Португалії, для того, щоб знайти тривале вирішення своїх проблем, слід експортувати високоякісні товари, пояснює професор Дюк. А цього не досягнути успішною реструктуризацією своїх боргів, довіряючи їх іншим позичальниками, а лише іншою політикою, виснував він.