Вчені, що досліджують басейн Північного Льодовитого океану, виявили величезні поклади метану - газу, що перевершує вуглекислий за парниковим ефектом в 20 разів, - на дні океану.

За словами фахівців, під впливом зростання температури води, ці величезні бульки метану почнуть підніматися і виділятися в атмосферу, чим значно підсилять парниковий ефект.

Група російських учених, які ведуть дослідження на дні Східно-Сибірського арктичного шельфу вже близько 20 років, говорить, що останні дослідження говорять про дуже значні об'єми метану, що вже виділяється, з дна океану, передає CyberSecurity.ru.

Ігор Семілєтов, вчений з Міжнародного центру арктичних досліджень при університеті Аляски у Фербенксі, каже, що він керував спільною російсько-американською групою, яка вивчала дно Східно-Сибірського моря і стала свідком феноменальних масштабів і активності вивільнення метану з-під дна Північного Льодовитого океану.

"Раніше ми виявили факелоподібні структури, але тоді вони мали всього декілька десятків метрів в діаметрі. Але зараз нам вдалося виявити безперервний потік бульок, що просочуються з дна, діаметр яких може доходити до 1000 метрів. Це дивно", - говорить Семілєтов.

"Більше всього мене здивувало зміна масштабів виділення газу і висока щільність бульок", - говорить він. За словами фахівців, зараз була зафіксована близько сотні таких гігантських бульок, проте з проведенням масштабніших досліджень їх кількість напевно зросте.

Учені підрахували, що всього під дном океану можуть бути приховані сотні мільйонів тонн метану, які зараз стримуються зоною вічної мерзлоти. Подібні поклади метану можуть існувати по всьому побережжю Східного Сибіру.

За словами дослідників, одне з найбільших побоювань зараз полягає в тому, що із зникненням морського льоду в Арктиці влітку відбудеться підігрів зони вічної мерзлоти, що випустить в атмосферу значні запаси метану.

Згідно з опублікованими в 2010 році оцінкам, по всьому Східно-Сибірському шельфу може бути приховано близько 8 млн тонн метану. Проте останні дослідження говорять про те, що дана цифра, швидше за все, недооцінена.

В кінці цього року російське дослідницьке судно Академік Лаврентьєв за участю американських фахівців провело дослідження 10 000 кв миль у побережжя східної мережі Сибіру. Учені розвернули сейсмічні і акустичні інструменти для контролю метанових "фонтанів" .

"У дуже невеликій площі порядка 10 000 квадратних миль ми налічили більше сотні "фонтанів", що вириваються крізь товщу води в атмосферу", - говорить Семілетов.

За оцінками геологів, загальна кількість метану що зберігається під Арктикою, може перевищувати кількість вуглекислого газу в надрах планети, тому вчені кажуть, що з погляду глобального потепління до арктичного регіону слід проявити найпильнішу увагу.

Фахівці говорять, що зараз найнебезпечнішим є те, що ніхто не знає, скільки саме метану зберігається під дном, а також як скоро він почне виходити в атмосферу в масштабах, які позначаться на процесі глобального потепління.

Ще в 2009 році спільна норвезько-британська група океанологів встановила факт викиду метану біля узбережжя архіпелагу Шпіцберген. Дослідження були проведені на глибинах від 150 до 400 метрів.

За словами океанологів, в більшості випадків метан залягає в дні океанів в гідратованому вигляді.

"Гідрат метану - це схожа на лід субстанція, що складається з води і метану, яка стабільна тільки в холодній воді і під великим тиском. Оскільки температура росте, гідрат розпадається, отже ми маємо ще одне підтвердження зростання температур в океані під впливом змінного клімату", - говорять дослідники.

Норвезькі фахівці кажуть, що вони і раніше виявляли викиди метану, але досі це було в регіонах не глибше 360 метрів, тепер же потепління впливає і на більш глибоководні регіони.

"Ми давно передбачали, що метан, що зберігається в донних відкладеннях, рано чи пізно в період глобального потепління почне підніматися вгору, це говоритиме про потепління океанів. Проте ми не думали, що це почнеться так скоро і першими це побачать на собі північні регіони", - розповідає Тім Міншалл, фахівець британського Національного центру океанографії в місті Саутхемптон.

За його словами, востаннє, коли метан піднімався у величезних об'ємах на поверхню планети, Земля якраз виходила з останнього льодовикового періоду близько 15 000 років тому.

Недавно на одному з найпівнічніших канадських островів в зоні вічної мерзлоти несподівано для учених були виявлені бактерії, які харчуються метаном.