Учора Печерський районний суд Києва взявся до вивчення матеріалів кримінальної справи колишнього голови МВС Юрія Луценка, обвинуваченого в незаконному продовженні стеження за Валентином Давиденком - одним з фігурантів справи про отруєння Віктора Ющенка. Перед початком нової стадії процесу суд направив генпрокурору Вікторові Пшонці заяву пана Луценка про злочин, скоєний посадовими особами Генеральної прокуратури (ГПУ) і суддями, причетними до його незаконного арешту.

Екс-міністра МВС Юрія Луценка, якого вчора продовжили судити у справі про отруєння Віктора Ющенка, в суді почав наполягати, щоб до нього застосували нестандартні заходи. "Заявляю клопотання заклеїти мені рот і очі скотчем і продовжувати процес. Давайте перенесемо суд у Биківню до сосни, повісимо табличку з написом "Луценко Ю.В. 2012", - заявив Юрій Віталійович. Суд пропустив цю "заяву", пише Ігор Сєров у статті "Луценко захотів суду біля сосни" в газеті "Сегодня".

Перш ніж перейти до вивчення матеріалів кримінальної справи, суддя Печерського районного суду Ганна Медушевська зачитала протокол допиту останнього свідка - колишнього керівника слідчо-оперативної групи у справі про отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка Галини Климович, продовжує тему Ольга Курішко в статті "Юрій Луценко зміг докричатися" в газеті "КоммерсантЪ-Украина". На судове засідання вона не з'явилася, повідомивши суду поштою про те, що підтверджує дані раніше свідчення.

"Тут немає ні складу, ні події злочину. Луценко не мав стосунку до плану слідчих заходів, цей план підписувала я, тому можна сказати, що Сергій Тарасенко і Олег Павленов (інші обвинувачені у справі) виконували моє доручення", - зачитала суддя свідчення пані Климович. У протоколах допиту Галини Климович, оголошених в суді, стверджується, що у слідчої групи під її керівництвом були всі підстави підозрювати Валентина Давиденка - водія колишнього першого заступника глави СБУ Володимира Сацюка - в причетності до отруєння Віктора Ющенка.

"У 2009 році ми в Лондоні допитали Бориса Березовського (російський бізнесмен), після чого полетіли в Росію, де на території посольства України проводилися допити. Там був присутній і Валентин Давиденко, він не просто водій, а людина, якій Сацюк довіряє свій бізнес і гроші", - зазначила екс-глава слідчої групи ГПУ.

Захист Юрія Луценка трактує свідчення пані Климович на користь підсудного. "Ми наполягали на тому, щоб свідок з'явилася на засідання, але суд за клопотанням прокуратури відмовив нам", - пізніше поскаржився в бесіді з журналістами адвокат Олексій Баганець.

Коли Анна Медушевська готувалася приступити до наступної стадії процесу - вивчення матеріалів кримінальної справи, Юрій Луценко несподівано оголосив, що хоче зробити заяву про скоєння злочину. Пославшись на недавнє рішення Європейського суду з прав людини, який визнав незаконним його взяття під варту в грудні 2010 року, екс-міністр зачитав заяву на ім'я генерального прокурора Віктора Пшонки з вимогою порушити кримінальні справи щодо суддів і прокурорів, причетних до його незаконного арешту.

У заяві він згадав першого заступника генпрокурора Рената Кузьміна, колишнього керівника Головного управління ГПУ з розслідування особливо важливих справ Олександра Каліфіцького (нині прокурор Івано-Франківської області), колишнього слідчого Сергія Войченка (перший заступник прокурора Івано-Франківська), прокурорів, що представляють державне звинувачення в суді: Сергія Зінченка, Дмитра Лобаня і Віктора Клименка.

Суддя Анна Медушевського, яка також опинилася в цьому списку, ніяк не прокоментувала клопотання.

Новий омбудсмен Валерія Лутковська також відмовилася коментувати можливий розвиток цієї ситуації, заявивши, що це "не її сфера", пише Костянтин Рильов у статті "Луценко подав до суду на суддів" в газеті "Экономические известия".

Відомий правозахисник, співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров так пояснив відмову Валерії Володимирівни: "Лутковська при розгляді справи Луценка була урядовим уповноваженим у справах Євросуду з прав людини і підписувала всі папери. Якби вона сама особисто не брала участь в цій справі, вона б прокоментувала".

Що стосується ситуації у цій справі, то, за словами правозахисника, Європейський суд визнав порушення статті 18. А це означає, що норми КПК застосовувалися не з тими цілями, для яких призначені. "Я писав невдовзі після арешту Луценка, що це грубе порушення прав людини і політичне переслідування", - каже правозахисник.

Щодо заяви Луценка прокурору, то у Віктора Пшонки, на думку пана Захарова, немає зобов'язань звільнити Рената Кузьміна. Хоча підстави для цього є - є вердикт Євросуду. Але безпосередньо Європейський суд не може впливати на українське правосуддя. "А воно у нас, як у Басманному, - говорить Євген Захаров, - діє телефонне право. Якщо президент вирішить покарати Кузьміна, це буде виконано. З іншого боку, Кузьмін рухає "справи державні", саме він, а не Пшонка виконує всю брудну роботу. Тому його карати дивно. Найпевніше, все спустять на гальмах".

Однак, на думку правозахисника, це ігнорування не може тривати нескінченно. Кузьмін і Пшонка можуть потрапити в список небажаних людей для Європи. У подібному списку є вже 200 бєларуських чиновників на чолі з бацькою Олександром Лукашенко. Це глухий кут, в який українська влада сама себе заганяє.

"Скажу більше: я не очікував такого рішення Європейського суду. Це свідчить про серйозність того, як до цього ставиться Європа. Річ у тім, що захист Луценка написав дуже бліду заяву, - вважає пан Захаров. - Вона стосувалася тільки обставин його затримання. Це непрофесійно. Вони не згадували про порушення 18-ї статті. А вона визнається вкрай рідко. У справі Ходорковського, наприклад, (порушення) її не визнали. Лутковська, між іншим, давала шанси щодо цієї справи - 50 на 50. І тут вочевидь включилася політична складова вже з боку Європи. Євросуд вийшов за межі вимог, викладених у заяві".

Тому, на думку юриста, урядовий представник у Європейському суді Назар Кульчицький оскаржить це рішення у Великій палаті. Але навряд чи Велика палата Європейського суду буде розглядати цю заяву. "Ситуація така: і захист Луценка, і сторона держави були не на рівні. Але Європейський суд просто висловився по суті. І абсолютно справедливо", - робить висновок експерт.

Його думка багато в чому збігається з оцінками директора Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка. "Всі ці події не означають, що притягнуть до відповідальності Кузьміна. Державна сторона затягує зі своєю реакцією. Проте, зрештою, потрібно буде якось реагувати. Будуть шукати варіантів: або Луценкові пом'якшать вирок, або випустять раніше. Але значну частину висновку ніхто не скасує".

Пан Фесенко також зазначив, що українська сторона стала звинувачувати Європу в політичній умотивованості. І частково це так. "Тільки мотиви ці у Європи й України різні, - каже політолог. - Тут це покарання Луценко за 2005 рік, коли він був при владі. І за його гострі висловлювання на адресу керівництва. А для Європи подібні розборки не прийнятні в принципі".

Все це, на думку пана Фесенка, призведе до ще більшої різнополярності Європи та України. "Є люди в оточенні президента, які розуміють згубність повної кризи цих відносин. Тому Луценка можуть випустити, він не є сильним політичним конкурентом влади. А от тримати у в'язниці Тимошенко - велике бажання. І Кузьміна, звичайно, ніхто не буде чіпати. Карати відданих владі людей немає сенсу - це стане поганим сигналом для решти. Що стосується відносин України - Європа, вони "зависнуть" до кінця року, якщо з Луценком і Тимошенко нічого не станеться в колонії", - вважає політолог.